03 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3571/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
23 вересня 2019 року Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 108548 грн. 02 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної державі в особі військової частини НОМЕР_1 внаслідок нестачі майна квартирно-експлуатаційної служби, переданого під звіт.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі - відмовлено. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) (отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510 , банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, розрахунковий рахунок: 34319206084011 , КЕКД: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
- засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, копій належної якості доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, а саме: наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2019 №467, інвентаризаційної відомості наявності та визначення залишкової вартості майна КЕС в/ч НОМЕР_1 , інвентаризаційної відомості наявності та стану майна служби КЕС;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Роз'яснено позивачу, що у разі у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали суду від 25 вересня 2019 року позивач отримав 01 жовтня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
15 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з додатками. Вказане клопотання здане на пошту 08 жовтня 2019 року, що підтверджується штампом поштової організації на конверті.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Відмовлено у задоволенні клопотань позивача про розстрочення сплати судового збору та надання додаткового строку для сплати судового збору. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення коштів повернуто позивачеві.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі №440/3571/19 - скасовано. Справу № 440/3571/19 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа №440/3571/19 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 29 січня 2020 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Скасовуючи ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі №440/3571/19 колегія суддів дійшла висновку, що позивач, заявивши клопотання про надання додаткового строку сплати судового збору, фактично просив у разі відмови у розстроченні сплати судового збору продовжити йому строк для усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору, проте, судом не вирішено питання про продовження процесуального строку. Щодо надання позивачем копій документів неналежної якості, колегія суддів вважала висновки такими, що не є безумовною підставою для повернення позову.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даного позову є стягнення коштів в сумі 108548 грн. 02 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної державі в особі військової частини НОМЕР_1 внаслідок нестачі майна квартирно-експлуатаційної служби, переданого під звіт.
Таким чином, адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком стягнення коштів є зміна майнового стану позивача.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 1921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
На виконання вимог ухвали суду від 25 вересня 2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачем надіслано до суду платіжне доручення №2159 від 08 жовтня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 1036 грн. 57 коп., тобто у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір" та вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 25 вересня 2019 року. Позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в розмірі 884 грн. 43 коп. (1921 грн. - 1036 грн. 57 коп.) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, позивачем надіслано до суду клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення коштів до ухвалення судового рішення у справі або надання позивачу додаткового строку для сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалах від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71519976) та від 11 січня 2018 року у справі №809/1045/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 71540816).
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Відтак, клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору - необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.
Як зазначено у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №440/3571/19 зі змісту клопотання можливо дійти висновку, що фактично позивач просив у разі відмови у розстроченні сплати судового збору продовжити йому строк на усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З огляду на вищевикладене, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції у постанові від 13.01.2020, суд вважає за необхідне продовжити Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 21 лютого 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 25 вересня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, у якій судом зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, 15 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 07.10.2019, в обґрунтування якого вказано, що починаючи з 19.06.2019 (дата виключення відповідача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням) виникли підстави для військової частини НОМЕР_1 , що дають право на звернення до адміністративного суду.
Вказане клопотання здане на пошту 08 жовтня 2019 року, що підтверджується штампом поштової організації на конверті.
Відповідно до приписів статті 233 Кодексу законів про працю України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що під час проведення позапланової інвентаризації квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 було виявлено нестачу майна квартирно-експлуатаційної служби на загальну суму 224056,76 грн. У зв'язку із встановленням осіб, винних у виникненні нестач матеріальних засобів квартирно-експлуатаційної служби (згідно акту про результати позапланової інвентаризації №1379 від 16.05.2019) командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №755 від 24 травня 2019 року “Про результати проведення позапланової інвентаризації майна квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 станом на 21.04.2019”, яким командира відділення 3-го взводу підвозу ПММ групи матеріального забезпечення старшину ОСОБА_1 було притягнуто до матеріальної відповідальності на загальну суму 112028,38 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 травня 2019 року №755 "Про результати проведення позапланової інвентаризації майна квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 станом на 21.04.2019" відповідно до п. 13 Положення "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995, за втрату майна, переданого під звіт, що підтверджено актом інвентаризації №1376 від 16.05.2019, згідно відомості залишкової вартості №02 від 16.05.2019 (з урахуванням зносу) притягнуто до повної матеріальної відповідальності головного сержанта-командира відділення 3-го взводу підвозу ПММ групи матеріального забезпечення ОСОБА_1 , на загальну суму 112028,38 грн.
Таким чином, підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог (день виявлення заподіяної працівником шкоди) виникли 24 травня 2019 року, а не 16 червня 2019 року, як зазначає позивач у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Позивач звернувся до суду 17 вересня 2019 року, що підтверджується штампом поштової організації на конверті.
Відтак, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України не надано суду доказів, на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та не наведено обставин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.
Зазначені позивачем у клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі фактично зводяться до того, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом та позивач не може бути позбавлений права звернення до суду з позовом внаслідок законодавчої невизначеності. Вказані позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки строк звернення до суду з адміністративним позовом встановлено статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не нормами Цивільного кодексу України, як зазначає позивач, та чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Скасовуючи ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі №440/3571/19, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду про повернення позовної заяви є передчасним, оскільки після подання позивачем заяви про поновлення строку та визнання судом підстав для його пропуску неповажними, суд неправомірно не надав позивач можливість усунути недоліки позовної заяви в цій частині шляхом зазначення інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви.
Отже, оскільки наведені позивачем у клопотанні від 07.10.2019 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, враховуючи висновки суду Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 13.01.2020 у даній справі про те, що суд мав надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість звернутися до суду з іншою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви, продовживши Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 21 лютого 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у клопотанні від 07.10.2019 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі - відмовити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 21 лютого 2020 року.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 884 грн. 43 коп. (вісімсот вісімдесят чотири гривні сорок три копійки) (отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA518999980313141206084016002, призначення платежу : Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
- іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич