Справа № 420/6865/19
24 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.
представника позивача Тимофієва І.В. за ордером,
представників відповідача Пономаренка К.В., Чернова М.І. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту від 16.08.2019 р. та постанови про накладення штрафу,-
І. Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД914/1652/АВ від 16 серпня 2019 року складений Головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Черновим Максимом Ігоровичем про інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці в Одеській області №ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04.09.2019 р. винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюком Сергієм Васильовичем про накладення штрафу на фізичну особу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 417 300 (чотириста сімнадцять тисяч триста) гривень.
ІІ. Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
16.08.2019 р. Головний державний інспектор відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Чернов М.І. впродовж перевірки окремих питань вимог законодавства про працю, оплату праці у позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 («Villa Reef»), склав акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю. За результатами проведеної перервірки відповідач прийняв постанову №ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04.09.2019 про накладення штрафу на позивача у розмірі 417300,00 грн.
Позивач вважає постанову протиправною у зв'язку з тим, що відповідно до акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р. позивач не надав можливості провести перевірку доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування.
При цьому у постанові зазначено, що позивач не допустив до проведення перевірки головного державного інспектора з питань праці Чернова М.І., хоча акт про неможливість проведення інспекційного відвідування складений і підписаний трьома інспекторами.
Також, позивач вважає, що відповідач невірно застосував підстави для відповідальності - абз. 7 ч.2 ст.265 КЗпП України, оскільки у постанові зазначено як порушення те, що позивач не допустив до проведення перевірки, тому для позивача повинна бути застосована відповідальність на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП.
Крім того, позивач зазначив, що акт №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р. інспекційного відвідування позивача та постанова №ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС від 04.09.2019р. про накладення штрафу у розмірі 417 300,00 грн. складені з порушенням чинного законодавства. Зокрема, акт складений за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №351 від 12.09.2018 р. нерухомомоу майну - земельній ділянці та разташованій на ній дачній будівлі , яка знаходиться у власності гр. ОСОБА_2 , присвоєно нову адресу: АДРЕСА_3 .
Позивач вважає, що при прийняті оскаржуваної постанови відповідач не довів факт допуску позивачем до роботи найманих працівників без укладення трудового договору та застосував штрафну санкцію у необгрунтованогму розмірі. Висновки про порушення позивачем вимог трудового законодавства, зроблені на підставі припущень та довільного трактування вимог законодавства України. На думку позивача, відсутність повідомлення про прийняття працівника на роботу не означає не оформлення між ним та роботодавцем трудового договору, а тому приписи ст.265 КЗПпУ в даному випадку не застосовуються.
Також позивач посилався на те, що відповідач прийняв пстанову, що оскаржується, тоді, коли інспекційні відвідування були «поза законом», адже 19.05.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, на підставі якої було здійснено інспекційне відвідування.
29.11.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.
26.12.2019 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представники відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просили відмовити, з підстав, викладених у відзиві.
В обґрунтування відзиву представники відповідача зазначили, що на підставі наказу Головного управління №1529 від 15.08.2019 р. та направлення №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. посадові особи відповідача здійснили позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_5 («Villa Reef»).
Направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. містить чітку інформацію про те, що предмет здійснення позапланового заходу становив, зокрема, забезпечення застосування правових норм належного оформлення трудових відносин в тому числі використання праці дітей та підлітків, що кореспондується з інформацією, викладеною у резолютивній частині наказу про проведення інспекційного відвідування.
15.08.2019 р. посадовими особами відповідача була здійснена спроба проведення відповідного контрольного заходу однак прохід на територію «Villa Reef» був заборонений .
15.08.2019 р. о 15:35 годині відповідач актом зафіксував неможливість здійснити інспекційне відвідування, що підтверджено підписами, як інспекторів праці Головного управління, так і свідків.
16.08.2019 р. скадений акт інспекційного відвідування №ОД914/1652/АВ із детальним описом виявлених порушень, а саме - недопуск посадових осіб до здійснення перевірки позивача.
19.08.2019 р. відповідач цінними листами з описом вкладення направив позивачу акти від 15.08.2019 р. та №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р., довідку від 26.06.2019 р. про проведення інформаційно-розяснювальної кампанії щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників, направлення №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. на здійснення інспекційного відвідування. Дані документи направлялися, як за адресою місця проживання позивача, так і за адресою здійснення ним господарської діяльності.
23.08.2019 р. першим заступником начальника Головного кправління Байдюком С.В. прийнято рішення №ОД817/1652/АВ/СПТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача.
04.09.2019 р. за результатами розгляду справи прийнято постанову №ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу на позивача у розмірі 417 300,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України за створення перешкоди інспекторам праці при здійсненні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в частині дослідження питання фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Отже представники відповідача зазначили, що відповідач дотримався правової процедури згідно з вимогами Порядку накладення штрафів за порушення законодаства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., при винесені оскаржуваної постанови, якою було застосовано фінансову санкцію до позивача.
Крім того, представники відповідача вказували на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не зумовлює будь-яких прав та обов'язків.
Заслухавши вступне слово представника позивача, та представників відповідача з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ІІІ. Обставини, встановлені судом.
Так, суд встановив, що на адресу відповідача надійшов лист Всеукраїнської Громадської Організації «Євро Столиця» від 31.07.2019 р. №17322 щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства позивачем, який здійснює господарську діяльність на базі відпочинку «Villa Reef» та службової записки (а.с.66-68).
На підставі наказу Головного управління №1529 від 15.08.2019 р. та направлення №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. (а.с.65,70) посадові особи відповідача здійснили позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування позивача (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_5 («Villa Reef»). Позаплановий захід проводився за адресою здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності: АДРЕСА_5 («Villa Reef»).
15.08.2019 р. посадові особи відповідача здійснили спробу проведення відповідного контрольного заходу, однак прохід на територію «Villa Reef» їм був заборонений.
15.08.2019 р. о 15:35 годині інспектори в акті зафіксували неможливість здійснення інспекційного відвідування, що підтверджено підписами, як інспекторів праці Головного управління, так і свідків (а.с.71).
16.08.2019 р. скадений акт інспекційного відвідування №ОД914/1652/АВ із детальним описом виявлених порушень, а саме у не допуску посадових осіб до здійснення перевірки позивача (а.с.72-78).
19.08.2019 р. відповідач цінними листами з описом вкладення направив позивачу акти від 15.08.2019 р. та №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р., довідку від 26.06.2019 р. про проведення інформаційно-розяснювальної кампанії щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників, направлення №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. на здійснення інспекційного відвідування. Зазначені документи відповідач направив, як за адресою місця проживання позивача, так і за адресою здійснення господарської діяльності (а.с.79-80).
23.08.2019 р. першим заступником начальника Головного кправління Байдюком С.В. прийнято рішення №ОД817/1652/АВ/СПТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача (а.с.81-82).
23.08.2019 р. відповідач повідомлення №174 про розгляд справи 04.09.2019 р. о 10 год. 00 хв. направив позивачу, що підтверджується описом відправлення (а.с.83-84).
Зазначене повідомлення позивач отримав 27.08.2019 р., що підтверджується поштовим відправленням Укрпошта (а.с.85-86).
04.09.2019 р. відповідач склав протокол засідання з розгляду справи про накладення штрафу на позивача №196, в якому зазначено, що суб'єкт господарювання не з'явився (а.с.87).
04.09.2019 р. за результатами розгляду справи відповідач прийняв постанову №ОД914/1652/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу на позивача у розмірі 417 300,00 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України. У постанові вказані підстави застосування штрафних санкцій - за створення перешкоди інспекторам праці при здійсненні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в частині дослідження питання фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (а.с.88-89).
Вирішуючи питання щодо законності винесенння рішення, яке оскаржується, суд виходить з наступного.
IV Джерела права та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2 пункту 6 Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, встановлено, що Головне управління Держпраці в Одеській області для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.
Відповідно до пп.6 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. (далі - Положення №96) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з пп.5 п. 6 Положення №96 від 11.02.2015 р. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифіковану Законом України №1985 - VI від 08.09.2004р., інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Згідно з ч. 1,2 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": « 1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону».
В свою чергу відповідно до частини четвертої статті 2 цього Закону: «Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації».
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
З скупного аналізу вказаних правовоих норм суд робить висновок, що у відповідача були законні підстави здійснити позапланову перевірку, встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також Конвенцією Міжнародної організації праці № 81, 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі», ратифіковану Законом України №1985 - VI від 08.09.2004р.
При цьому суд зазначає, що, ані наказ відповідача на проведення інспекційного відвідування №1529 від 15.08.2019 р., ані направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. не містили жодних посилань на норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженою постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
У описовій частині акту інспекційного відвідування №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р. також були перелічені нормативні акти, на підставі яких була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування позивача, зокрема це були норми Конвенції МОТ №81, Законів України «Про плату праці» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однак не норми відповідного Порядку, тому твердження позивача про те, що інспекційне відвідування було проведено на підставі нечинної постанови КМУ від 26.04.2017 р. №295 є необґрунтованим.
Щодо посилань позивача на неправильне застосувння при визначенні розміру штрафної санкції абзацу 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України суд вважає їх хибними з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, серед іншого: в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Правова норма абзацу 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України передбачає відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу, в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до абзацу 6 ч.2 ст.265 КЗпП України передбачає порушення у вигляді недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
З огляду на акт від 16.08.2019 р. №ОД914/1652/АВ суд, встановив, що інспектор праці не були допущені на територію комплексу «Villa Reef» , який знаходиться за адресою: Одеська область, Білгоро-Дністровський район смт. Затока, вул. Лазурна 3/5 для здійснення ними інспекційного відвідування. Даний факт підтвердив в судовому засіданні і сам представник позивача.
Відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-2773 від 15.08.2019р. предметом здійснння позапланового заходу є забезпечення застосування правових норм належного оформлення трудових відносин, в тому числі використання праці дітей та підліків, заробітної плати, тривалості робочого часу тощо (а.с.70). Даний предмет здійснення інспекційного заходу, визначений в направленні, повністю кореспондується з предметом здійснення інспекційного заходу, який викладений у резолютивній частині наказу про проведення інспекційного відвідування №1529 від 15.08.219р. (а.с.65).
Таким чином, суд робить висновок про те, що при вказаних правовідносинах на дату винесення постанови, що оскаржується, мало місце два чинника, передбачених абз.7 ч.2 статті 265 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ):
1) предметом перервірки були питання, які зазначені в абз. другому частини другої статті 265 даного Кодексу (оформлення трудових відносин, питання виплати заробітної плати, тривалості робочого часу);
2) недопущення до проведення перевірки.
Оскільки у своїй сукупності вказані дві умови тягнуть за собою застосування абз.7 частини 2 статті 265 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд вважає, що відповідач правомірно застосував штрафні санкції у розмірі, встановленому даною правовою нормою.
Також суд погоджується з позицією відповідача про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не зумовлює будь-яких прав та обов'язків для позивача. Даний документ є службовим, в якому фіксується факт проведення перервірки та висновки інспектора щодо наявності або відсутності порушень вимог законодавства, на підставі якого виноситься постанова про застоування штрафних санкцій.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування акту Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД 914/1652/АВ від 16.08.2019р. не належить до задоволення.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в акті інспекційного відвідування вказана адреса ( АДРЕСА_6 /5), за якою у позивача відсутня, належна йому на праві власності нерухомість. При цьому позивач посилається на рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Днітровської міської ради Одеської області №351 від 12.09.2018р. про присвоєння нової адреси нерухомому майну-земельній ділянці та дачній будівлі, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , та розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Впродовж судовго розгляду справи на запитання суду представник позивача підтвердив, що нова адреса (смт.Затока, вул. Лазурна 5 / 3а) була присвоєна замість старої (смт.Затока, вул. Лазурна3/5). Тобто об'єкт нерухомості, який знаходиться у власності позивача, та до якого не було допущено інспекторів для здійснення інспектування є одним і тим же.
Так само суд вважає таким, що невідповідає дійсності, твердження представника позивача про те, що об'єкт, на який прибули інспектори для здійснення перервірки з питань праці, є дачним будинком позивача, господарська діяльність на якому не здійснюється. Дана обставина спростовується даними офіційного сайту http://villareef.com.ua у всесвітній системі сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті інтернет-протоколів, довідкою від 26.06.2019 р. та візиткою закладу, з рекламою отелю, ресторану, басейну, дитячого майданчику, розміщених за адресою, за якою відбувся недопуск перевіряючих інспекторів.
Також спростовуються матеріалами справи доводи позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд його питання та відповідно був відсутнім при винесенні постанови, що оскаржується.
Так, суд встановив , що 19.08.2019 р. відповідач цінними листами з описом вкладення направив позивачу акти від 15.08.2019 р. та №ОД914/1652/АВ від 16.08.2019 р., довідку від 26.06.2019 р. про проведення інформаційно-розяснювальної кампанії щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників, направлення №15/01-29-2773 від 15.08.2019 р. на здійснення інспекційного відвідування. Зазначені документи відповідач направив, як за адресою місця проживання позивача, так і за адресою здійснення господарської діяльності (а.с.79-80).
23.08.2019 р. першим заступником начальника Головного кправління Байдюком С.В. прийнято рішення №ОД817/1652/АВ/СПТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача (а.с.81-82).
23.08.2019 р. відповідач повідомлення №174 про розгляд справи 04.09.2019 р. о 10 год. 00 хв. направив позивачу, що підтверджується описом відправлення (а.с.83-84).
Зазначене повідомлення позивач отримав 27.08.2019 р., що підтверджується поштовим відправленням Укрпошта (а.с.85-86).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 255, 264 293, 295 КАС України, суд -
1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
3. Позивач- Фізична особа-підпиємець ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ: 39781624.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 03 лютого 2020 року.
Суддя: О.Я. Бойко
.