Справа № 690/472/19
Провадження № 2/690/14/20
29 січня 2020 року м.Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
з участю секретаря Мельник С.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру стягуваних аліментів, -
представник позивача просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття, а також просить судові витрати залишити за позивачем, посилаючись на те, що відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.11.2009 було видано виконавчий лист №2-726 від 06.11.2009, на підставі якого стягнуто з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.10.2009 і до повноліття дитини. На даний час позивач перебуває у шлюбі з іншою жінкою та має двох неповнолітніх дітей, вони знаходяться повністю на його утриманні, дружина перебуває у декретній відпустці, офіційно на роботу він працевлаштувався лише 14.11.2019, до цього працював на тимчасових підзаробітках. Він не має можливості сплачувати аліменти на сина Нікіту в такому розмірі, як зазначено у виконавчому листі, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач та її представник просять суд позовні вимоги позивача задовольнити частково та зменшити розмір аліментів, що утримуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 з 1/4 до 1/ 6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, з моменту набрання законної сили рішенням по даній справі, посилаючись на те, що з моменту видачі виконавчого листа позивач на протязі всього часу аліменти на утримання сина сплачував не регулярно та в нього виникла заборгованість в сумі 61880 грн. 30 коп., він самоусунувся від обов'язків щодо виховання та утримання дитини, оспорював батьківство. Однак згідно судово-медичної генетичної експертизи позивач є батьком дитини. За сім років він жодного разу не зустрівся із сином. Відповідач сама виховує сина, який весь час проживає з нею та знаходиться на її утриманні, в шлюбі вона не перебуває, інших доходів не має, допомагає їй лише мама. Враховуючи, те що у позивача відбулися зміни в сім'ї, а саме він має ще двох неповнолітніх дітей, а це є підставою для зменшення розміру аліментів, а тому вона визнає зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини.
Суд заслухавши сторони та дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заявлений позов задовольнити частково.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що в період спільного проживання в зареєстрованому шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.03.2013 шлюб між сторонами було розірвано. На даний час неповнолітня дитина Нікіта проживає разом з відповідачем.
Відповідно до виконавчого листа №2-726, виданого 06.11.2009 Звенигородським районним судом Черкаської області з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини, що стверджується копією постанови про передачу виконавчого провадження від 18.02.2019 (а.с.21). У вказаній постанові вказано, що заборгованість по аліментах станом на 01.02.2019 становить в сумі 61880,30 грн..
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану стягувача чи платника аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На даний час позивач перебуває в шлюбі з іншою жінкою та має двох неповнолітніх дітей, що стверджується копіями свідоцтва про шлюб та народження (а.с.18,19,20). 14.11.2019 позивач влаштувався офіційно на роботу водієм на ТОВ «Клайт», про що свідчить довідка (а.с.17). До того часу він не мав офіційного працевлаштування та не мав стабільного доходу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Представник позивача не надала суду доказів про те, що теперішня дружина позивача перебуває у декретній відпустці та відсутні докази тому, що позивач отримує мінімальну заробітну плату.
Відповідно до ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
А тому суд, всебічно, повно, об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та враховуючи вимоги діючого законодавства, вважає за необхідне зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Питання про відшкодування судових витрат позивач не ставить.
На підставі ст. 180, 182, 191, 192 СК України та керуючись ст. 4, 12, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру стягуваних аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.
Головуючий В.А. Здоровило