справа №1.380.2019.006917
30 січня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Цястуна Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 19.12.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Винниківської міської ради м. Львова (далі - Винниківська міська рада, відповідач). Позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Винниківської міської ради щодо незатвердження проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179); - зобов'язати Винниківську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та затвердити проект землеустрою земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив таке:
на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 26.01.2017 Винниківська міська рада м. Львова прийняла рішення №915 від 18.05.2017, відповідно до якого надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0304 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3; у рішенні вказала ОСОБА_1 у встановленому законом порядку подати на затвердження Винниківської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На замовлення ОСОБА_1 уповноважена особа фізична особа - підприємець ОСОБА_2 виготовив проект землеустрою земельної ділянки, яка пропонується до відведення на АДРЕСА_3 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0304. Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №11915 від 05.11.2018, виготовленого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, цей проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та такий погоджений. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4608166302018 від 26.11.2018, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 4610160300:01:003:0179. 28.11.2018 ОСОБА_1 подав Винниківській міській раді заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3.
Позивач стверджує, що відповідач з листопада 2018 року не прийняв рішення щодо затвердження проекту землеустрою, тому 28.05.2019 повторно подав на ім'я голови Винниківської міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою означеної земельної ділянки. 28.10.2019 ОСОБА_1 подав міському голові міста Винники заяву з проханням повідомити, коли буде розглянуто його первісна заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3. ОСОБА_1 наполягає, що Винниківська міська рада не вчинила жодних дій по затвердженню проекту землеустрою вказаної земельної ділянки, тому вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у вирішенні його заяви. Для належного захисту своїх прав ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача розглянути його заяву та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доводів ОСОБА_1 не спростував. Винниківська міська рада участі представника в судове засідання не забезпечила, хоча завчасно була повідомлена про дату судового засідання. З огляду на те, що відповідач відзиву чи заяви про наявність поважних причин неподання відзиву суду не подав, на підставі частини четвертої статті 159 КАС України суд кваліфікує таку процесуальну поведінку відповідача як визнання позову.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, врахував пояснення представника позивача, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проживає в місті Винники АДРЕСА_3 .
18.05.2017 Винниківська міська рада за заявою ОСОБА_1 від 26.01.2017 прийняла рішення №915, відповідно до якого надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0304 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3; у рішенні визначила ОСОБА_1 подати у встановленому законом порядку на затвердження Винниківської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 12,13).
На замовлення ОСОБА_1 уповноважена особа фізична особа - підприємець ОСОБА_2 виготовив проект землеустрою земельної ділянки, яка пропонується до відведення на АДРЕСА_3 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0304 (а.с. 14-15).
Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №11915 від 05.11.2018, виготовленого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, цей проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджений (а.с. 16).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4608166302018 від 26.11.2018, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 4610160300:01:003:0179 (а.с. 17-19).
28.11.2018 ОСОБА_1 разом із заявою (вх.№2294/04-18/35) подав Винниківській міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3.
ОСОБА_1 вказує, що відповідач жодних дій щодо затвердження проекту землеустрою не вчиняв, тому він 28.05.2019 повторно подав на ім'я голови Винниківської міської ради заяву (вх. №1141/04-18/35) про затвердження проекту землеустрою означеної земельної ділянки (а.с. 21).
17.04.2019 виконавчий комітет Винниківської міської ради за підписом заступника міського голови скерував ОСОБА_1 лист №35/04-20/2489, в якому повідомив, що звернення ОСОБА_1 від 28.11.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 було включене до порядку денного сесії міської ради 04.04.2019. В листі повідомлено, що за цим звернення не прийнято рішення у зв'язку не недостатньою кількістю голосів (а.с. 20).
28.10.2019 ОСОБА_1 подав міському голові міста Винники заяву з проханням повідомити коли буде розглянуто його первісна заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 (а.с. 22).
ОСОБА_1 стверджує, що Винниківська міська рада відповіді на цей запит не надала, жодного рішення щодо розгляду питання про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки не прийняла.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Статтею 35 ЗК України визначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Відповідно до п. б) ч. 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни […] набувають права власності […] земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для […] ведення особистого селянського господарства […] у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої статті 118 ЗК України).
Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Як визначено в частині п'ятій статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частинами десятою, одинадцятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:
ОСОБА_1 є громадянином України, проживає в місті Винники, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Винниківська міська рада надала ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності. ОСОБА_1 реалізував наданий йому дозвіл - на його замовлення виготовлено проект відведення, котрий отримав позитивний висновок державної експертизи, а також зареєстровано земельну ділянку в державному земельному кадастрі. Після цього ОСОБА_1 звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою від 28.11.2018, просив затвердити проект землеустрою.
Не отримавши у встановлений Законом строк рішення щодо результатів розгляду його заяви, 28.05.2019 (через пів року) ОСОБА_1 повторно подав заяву про затвердження проекту землеустрою означеної земельної ділянки.
Частиною дев'ятою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган місцевого самоврядування приймає рішення у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому норми цієї статті наводять варіанти альтернативної правомірної поведінки органу місцевого самоврядування щодо розгляду такого звернення, а саме:
- прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;
- прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відмовити у передачі земельної ділянки у власність.
Винницька міська рада отримала звернення ОСОБА_1 від 28.11.2018, від 28.05.2019 та у встановлений законом двотижневий строк не прийняла жодного з передбачених законом рішень, а отже - допустила протиправну бездіяльність.
При вирішенні цього спору суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема «…передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...».
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає в ухиленні від прийняття у визначений законом строк одного із рішень, передбачених статтею 118 ЗК України, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання органу місцевого самоврядування розглянути заяви ОСОБА_1 від 28.11.2018 вх.№2294/04-18/35 та від 28.05.2019 вх.№1141/04-18/35 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення по суті звернення. З огляду на наведені вище висновки суду позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас суд вважає передчасним прийняття рішення про зобов'язання/спонукання Винниківську міську раду прийняти конкретне рішення - про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) у власність ОСОБА_1 В контексті положень частини четвертої статті 245 КАС України суд враховує, що орган місцевого самоврядування за визначених законом умов може прийняти як про затвердження проекту землеустрою, так і про відмову в його затвердженні. Оскільки відповідач ще не прийняв жодного рішення щодо заяви ОСОБА_1 , яке можна було б проаналізувати на відповідність критеріям, визначеним в частині другій статті 2 КАС України, то суд за встановлених обставин справи не бачить підстав приймати таке рішення замість нього.
З огляду на наведені вище висновки суду позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, вийшовши при цьому за межі позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що дійшов до висновку про часткове задоволення позову, тому понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Винниківської міської ради щодо прийняття рішення за заявами ОСОБА_1 ВХ№2294/04-18/35 від 28.11.2018 та ВХ№1141/04-18/35 від 28.05.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Винниківську міську раду (79495, Львівська область, місто Львів-Винники, вул. Галицька, буд. 20; ідентифікаційний код 26256292) розглянути по суті заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ВХ№2294/04-18/35 від 28.11.2018 та ВХ№1141/04-18/35 від 28.05.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення в порядку статті 118 Земельного кодексу України (про затвердження/відмову в затвердженні проекту землеустрою).
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Винниківської міської ради (79495, Львівська область, місто Львів-Винники, вул. Галицька, буд. 20; ідентифікаційний код 26256292) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.02.2020.
Суддя Москаль Р.М.