Справа № 420/5616/19
27 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Лементовського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Жилстройсервис-1” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021202 від 13.09.2019 року; зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви ТОВ “Жилстройсервис-1” про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25148510 грн., про що у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з квітня 2010 року по грудень 2011 року включно ТОВ “Жилстройсервис-1” було задекларовано по рядку 23.2/25.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» податкових декларацій з ПДВ суму 25148510 гривень. Правильність визначення розміру та нарахування зазначеної суми була перевірена та підтверджена проведеними перевірками та актом звірки від 27.05.2019 року. Згідно абз. 11 ст. 200.12 ПК України, ТОВ “Жилстройсервис-1” повідомив про необхідність зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25148510 грн., а саме на повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, про що у складі податкової накладної з ПДВ за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування. 22.08.2019 року ТОВ “Жилстройсервис-1” отримало від ГУ ДФС в Одеській області акт про результати камеральної перевірки, з якого начебто встановлено завищення ТОВ “Жилстройсервис-1” суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 2.2.1 з ПДВ за червень 2019 року у розмірі 25148510 грн.). Проте, ані в акті перевірки, ані в відповіді на заперечення на акт перевірки питання зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування не розглядалось взагалі, що стало підґрунтям для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Представником відповідача Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з даним позовом та вважає його необґрунтованим. Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2019 року встановлено відхилення, а саме причина виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (зі значенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) - відсутня. Згідно з поданою декларацією ПДВ за червень 2019 року ТОВ “Жилстройсервис-1” заявлено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 25148510 грн., однак від'ємне значення з ПДВ у відповідному розмірі ТОВ “Жилстройсервис-1” відсутнє, причина виникнення відповідного від'ємного значення з ПДВ - не відома, додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року не подавався, формування податкового кредиту у звітному податковому періоді у відповідній сумі не здійснювалось. Таким чином, за результатами камеральної перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку у розмірі 25148510 грн.
Представником позивача до суду надано додаткові письмові пояснення, в яких представник ТОВ “Жилстройсервис-1” зазначив, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту виникло в період з квітня 2010 року по грудень 2011 року включно. В той період, своєчасно, всі складові суми були належним чином задекларовані та подані до бюджетного відшкодування, перевірені та підтверджені податковим органом, про що складено відповідні акти. Таким чином, на цей час 25148510 грн. є належним чином перевіреною, підтвердженою та узгодженою сумою бюджетного відшкодування, яку не потрібно повторно заявляти, декларувати, перевіряти та підтверджувати. В декларації з ПДВ за червень 2019 року позивач не заявляв до бюджетного відшкодування суму 25148510 грн., а відповідно до вимог абз. 11 ст. 200.12 ПК України змінював напрямок підтвердженого узгодженого бюджетного відшкодування на суму 25148510 грн.
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 16 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.03.2006 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Жилстройсервис-1” (код ЄДРПОУ 34253918) за № 1 556 102 0000 018278.
11 липня 2019 року ТОВ “Жилстройсервис-1” подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року зазначивши в рядку 20.2.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - 25148510 (а.с. 13-14 т. 1).
Також, разом з декларацією з податку на додану вартість за червень 2019 року ТОВ “Жилстройсервис-1” подано додаток 4, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 21-22 т. 1).
В період з 13.08.2019 року по 15.08.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Тельновим О.М., відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у порядку ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за червень 2019 року, за результатами якої складено акт від 16.08.2019 року № 484/15-32-12-02/34253918 (а.с. 26-35).
Актом від 16.08.2019 року № 484/15-32-12-02/34253918 встановлено, що на порушення п. 200.1 ст. 200, абзацу б) п. 200.4 ст. 200, п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України та пп. 4 п. 5 розділу Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 підприємством ТОВ “Жилстройсервис-1” завищено суму бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2019 року) у розмірі 25148510 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки від 16.08.2019 року № 484/15-32-12-02/34253918 ТОВ “Жилстройсервис-1” 05.09.2019 року подано заперечення, за результатами розгляду яких ГУ ДПС в Одеській області заперечення залишено без задоволення (а.с. 36-39 т. 1).
13 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021202, яким щодо ТОВ “Жилстройсервис-1” застосовано штрафні санкції у розмірі 6287128 грн. (а.с. 40-41 т. 1).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до п 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного вбачається, що бюджетне відшкодування - це сума коштів платника податків, які він сплатив іншим платникам податку у зв'язку з веденням власної господарської діяльності, повернення яких гарантує держава та які тимчасово перебувають у розпорядженні Державного бюджету України. Якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду платника податків та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має від'ємне значення, і цей платник не має податкового боргу, він має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг їх постачальникам. При цьому, встановлено два шляхи бюджетного відшкодування: у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах або повернення суми бюджетного відшкодування з бюджету на рахунок платника. Визначити напрямок використання бюджетного відшкодування платник податку має право на власний розсуд протягом строку давності з моменту виникнення права на таке відшкодування.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року по справі № 810/5429/15.
Актом від 16.08.2019 року № 484/15-32-12-02/34253918 встановлено, що заявлена ТОВ “Жилстройсервис-1” сума бюджетного відшкодування у розмірі 25148510 грн. значно перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Як вбачаєтся з матеріалів справи, сума від'ємного значення у розмірі 25148510 грн. заявлена позивачем до бюджетного відшкодування під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року шляхом подання додатку 4 до декларації - заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 21-22 т. 1).
При цьому, в попередній декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року ТОВ “Жилстройсервис-1” заявлено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3600398 грн., а в рядку 20.2.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» зазначено «-» (а.с. 136-146 т. 8).
Таким чином, заявлена ТОВ “Жилстройсервис-1” сума від'ємного значення перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
В позовній заяві позивач вказує, що ТОВ “Жилстройсервис-1” не заявляв до бюджетного відшкодування суму 25148510 грн., а відповідно до вимог абз. 11 ст. 200.12 ПК України змінював напрямок підтвердженого узгодженого бюджетного відшкодування на суму 25148510 грн., оскільки вказана сума виникла та була узгоджена в період з квітня 2010 року по грудень 2011 року включно.
Разом з тим, згідно п. 5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
При цьому, уточнюючий розрахунок до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування подається за формою, встановленою на дату його подання, відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 21.
Проте, доказів подання ТОВ “Жилстройсервис-1” уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством, позивачем не надано.
При цьому, посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на лист ГУ ДФС в Одеській області № 11390/10/15-32-50-02-13 від 27.05.2019 року, яким повідомлено про наявність переплати у розмірі 25733545,00 грн., суд не приймає до уваги, оскільки вказаний лист не доводить неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000021202 від 13.09.2019 року винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області правомірно, в межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги щодо його скасування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, оскільки позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви ТОВ “Жилстройсервис-1” про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25148510 грн., про що у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, є похідною вимогою, тому підстави для її задоволення також відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Жилстройсервис-1” (код ЄДРПОУ 34253918, адреса місцезнаходження: 65038, м. Одеса, вул. Золотий берег, 27) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021202 від 13.09.2019 року; зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо заяви ТОВ “Жилстройсервис-1” про виникнення необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування у сумі 25148510 грн., про що у складі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року подана відповідна заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.
Суддя О.А. Левчук
.