Справа № 420/7166/19
03 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБЕДА 1» Ганжа Михайла Михайловича від 27.01.2020 року про відвід суді Єфіменко К .С. у справі №420/7166/19, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА 1", третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Ганжа Михайла Михайловича про визнання протиправним та скасування Наказу від 10.09.2019 року №2856/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань".
Ухвалою суду від 06.12.2019 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
27.01.2020 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ПОБЕДА 1» Ганжа Михайла Михайловича про відвід головуючому по справі судді Єфіменку К.С., оскільки заявник вважає, що під час здійснення розподілу даної адміністративної справи, визначена невірна спеціалізація даної адміністративної справи як: справи з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки) (код 109040000), а мала б бути визначена спеціалізація: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 108010100). Також заявник зазначає, що при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи через неправильне зазначення категорії та підкатегорії даної адміністративної справи, був невірно розрахований коефіцієнт складності категорії (підкатегорії) розподіленої судової справи. Вказані порушення призвели до неправильного визначення складу суду для розгляду даної адміністративної справи в суді першої інстанції.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року у справі №420/7166/19 (головуючий суддя Єфіменко К.С.) заява Ганжа Михайла Михайловича про відвід суді Єфіменка К.С. була визнана необґрунтованою, з огляду на що провадження у справі №420/7166/19 було зупинено, а справу відповідно до ст. 31 КАС України передано до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 31.01.2020 року, заяву про судді по справі №420/7166/19 було передано для вирішення судді Білостоцькому О.В.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною 11 ст.40 КАС України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Вивчивши матеріали адміністративної справи №420/7166/19, дослідивши наведені заявником обставини, суд вважає, що заява про відвід головуючого у справі судді Єфіменка К.С. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Це положення узгоджується з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Таким чином, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви. (ч. ч. 16-18 ст. 31 КАС України).
На момент автоматизованого розподілу судової справи №420/7166/19 діяло Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року №30, в редакції від 02.03.2018 року №17, яким визначено особливості розподілу судових справ.
Так відповідно до п.2.3.1 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з пп.2.3.31 Положення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу.
Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Згідно абз.2 п.11 розділу VIII Положення, коефіцієнт складності категорії судової справи (Кск) визначається для категорії (підкатегорії), до якої відноситься розподілена судова справа. Значення коефіцієнту є пропорційним (чим більше значення - тим більше часу необхідно судді для розгляду справи) і встановлюється Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим ДСА України для кожної категорії справи (в межах від 1 до 60).
Наказом Державної судової адміністрації №622 від 21.12.2018 року «Про затвердження Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ», затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (Класифікатор).
У свою чергу, п.7 даного наказу встановлює, що Класифікатор та Коефіцієнти набирають чинності в наступному порядку: 1) Класифікатор - з 1 січня 2019 року; 2) Коефіцієнти - для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковими для його роботи, - з наступного дня після такого підключення.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі «Білуха проти України», стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день відсутні відомості про підключення Одеського окружного адміністративного суду до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, з огляду на що, коефіцієнти, передбачені наказом №622 від 21.12.2018 на даному етапі не застосовуються.
Між тим, відповідно до пункту 24 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затвердженого рішенням зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду №12 від 23.04.2019 року (зі змінами та доповненнями від 04.06.2019 рішення зборів №17, від 23.07.2019 рішення зборів №19) коефіцієнт, що враховує форму участі судді у розгляді судової справи, для головуючого судді є незмінним для всіх судових справ, та дорівнює 1. Коефіцієнт, що враховує форму участі судді у розгляді судової справи, для судді-учасника колегії дорівнює 0,5.
За таких умов посилання заявника не може свідчити про наявність будь-якої упередженості судді, з урахуванням неправильного визначення коефіцієнту складності справи, оскільки, у такому випадку всі судді Одеського окружного адміністративного суду отримали б протокол автоматичного розподілу з однаковим показником.
Тобто, під час здійснення автоматизованого розподілу справи №420/7166/19 між суддями Одеського окружного адміністративного суду не було порушено жодного з принципів, закладених в статті 31 КАС України, а саме, випадковості та хронологічного порядку надходження справ.
Будь-яких інших доказів наявності порушень випадковості визначення судді та/або неправомірного включення/виключення інших суддів з/до системи розподілу не наведено.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Судом встановлено, що протокол автоматизованого розподілу судової справи №420/7166/19 між суддями був розміщений на офіційному веб-порталі «Судової влади України» в день надходження адміністративного позову ОСОБА_2 , а саме 29.11.2019 року. Водночас заяву про відвід судді у зв'язку із порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, заявником було подано лише 27.01.2020 року, тобто через два місяці.
На підставі вищезазначеного суд вважає, що заява про відвід суді Єфіменка К .С. у справі №420/7166/19 була заявлена з порушенням строків, встановлених КАС України.
Будь-яких посилань на ймовірну зацікавленість судді Єфіменка К.С. у результатах розгляду адміністративної справи №420/7166/19, а також інших підстав для відводу судді, визначених ст.ст. 36, 37 КАС України, представником ТОВ «ПОБЕДА 1» Ганжа М.М. в наданому до суду клопотанні не зазначено та з матеріалів справи не вбачається.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку про те, що заява Ганжа М.М. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 31, 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ТОВ «ПОБЕДА 1» Ганжа Михайла Михайловича від 27.01.2020 року про відвід суді Єфіменко К.С. у справі №420/7166/19 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Білостоцький О.В.