22 січня 2020 року м. Одеса справа № 420/5584/19
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., за участі секретаря Ягенської К. О., представника позивача Нестерової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Коралл-Магазин» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Коралл-Магазин» (далі - ПП «Коралл-Магазин») до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК ОМР) про визнання протиправними та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.06.2019 року; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2019 року; постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №054/19/392 від 08.08.2019 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2019 року, припис про усунення порушення вимог містобудівної діяльності від 25.07.2019 року та постанова про накладення на підприємство штрафу №054/19/392вих від 08.08.2019 року винесенні управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з грубим порушенням процедурних вимог чинного законодавства щодо проведення перевірки з огляду на безпідставність такої перевірки, проведенням перевірки питань, які не входили до предмету перевірки, а також на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності.
Крім того, як зазначає позивач, управлінням ДАБК ОМР допущено також порушення строків проведення перевірки, а саме останнім днем перевірки зазначено 25.07.2019 року відповідно до направлення №001211 від 08.07.2019 року, але акт перевірки, протокол та припис були надані позивачу лише 29.07.2019 року.
Також, позивач зазначає, що відповідачем відповідно до висновків акту вказано, що підприємством позивача здійснюються втручання в несучі конструкції, однак це також не відповідає дійсності, оскільки позивачем жодних перебудов не проводилось, не об'єднував декілька різних будівель в одну, не добудовував інші об'єкти, не змінював геометричних розмірів будівлі та її функціонального призначення.
Представник управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проти задоволення позовних вимог позивача заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та зазначив, що за результатом проведеної перевірки ПП «Коралл-Магазин» встановлено, що позивачем виконано об'єднання нежитлових приміщень на підставі висновку щодо можливості об'єднання приміщень №07-04-01с/2017 від 07.04.2017 року, шляхом реконструкції нежитлового приміщення першого поверху та підвалу (загальною площею 145,0 кв.м.) та нежитлового приміщення (загальною площею - 656,1 кв.м.) шляхом утворення додаткових дверних прорізів з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будівлі за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Картамишевська, 9-А без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином управління діяло правомірно, а тому складені акт, протокол, припис, та винесена постанова не підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 30.09.2019 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.10.2019 року позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.12.2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині скасування постанови через пропуск строку звернення до суду відмовлено.
Судом у справі встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Приватному підприємству «Коралл-Магазин» відповідно до договору купівлі-продажу від 11.03.2005 року, акту прийому-передачі нежитлового приміщення у статутний капітал ПП «Коралл-Магазин» від 29.03.2012 року свідоцтв про право власності від 13.11.2006 року Серії НОМЕР_1 та від 20.06.2012 року Серії НОМЕР_2 виданих Виконавчим комітетом Одеської міської ради, належить 53/100 частини нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-А , які складаються з приміщень загальною площею 656,1 кв.м., відображених у технічному паспорті від 13.02.2006 та з приміщень загальною площею 145,0 кв.м. (перший поверх та підвал), основною площею 46,0 кв.м., відображених в технічному паспорті від 22.03.2010 року, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень (т.1 а.с.191-198, т.3 а.с.80-81, 86, 92-96, 102-103, 173-176).
Судом встановлено, що ПП «Коралл-Магазин» виконало об'єднання нежитлового приміщення (загальною площею - 656,1 кв.м.) та нежитлового приміщення першого поверху та підвалу (загальною площею - 145,0 кв.м.) на підставі чого ПП «Коло друзів» 22.03.2017 року виготовлено технічний паспорт нежитлової будівлі S-801,1 кв.м. (т.1 а.с.79-85), а ПП «Укрелтранс» 07.04.2017 року підготувало відповідний висновок №07-04-01с/2017 щодо можливості об'єднання нежитлових приміщень першого поверху та підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-А (т.1 а.с.78).
Разом з тим з висновку від 07.04.2017 року №07-04-01с/2017 вбачається, що вищезазначені об'єкти нерухомого майна об'єднані та являють собою нежитлову будівлю загальною площею 801,1 кв.м., та перепланування таких об'єктів нерухомого майна, пов'язані зі збільшенням загальної площі, за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), а отже згідно з пунктом 3.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» не є самочинним та не підлягає здачі в експлуатацію.
07.04.2017 року на підставі технічного паспорту виготовленого 22.03.2017 року ПП «Коло Друзів» та висновку щодо можливості об'єднання від 07.04.2017 року №07-04-01с/2017 державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ПП «Коралл-Магазин» нежитлової будівлі загальною площею 801,1 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Картамишевська, буд. 9-А (т.1 а.с.77).
В період з 12.07.2019 року по 25.07.2019 року на підставі звернення Юридичного департаменту Одеської міської ради від 21.06.2019 року №1176вих (т.3 а.с.8), наказу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.07.2019 року №01-13/303ДАБК та направлення для проведення позапланового заходу від 08.07.2019 року №001311 (т.3 а.с.7) відповідачем проведено позапланову перевірку ПП «Коралл-Магазин», щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: об'єднання нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Картамишевська, 9-А.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 25.07.2019 року №001311 (т.3 а.с.8-20), в якому зазначено про порушення вимог ПП «Коралл-Магазин» містобудівного законодавства, зокрема виконано реконструкцію нежитлової будівлі з переплануванням, шляхом втручання у несучі та огороджувальні конструкції, а саме: улаштовано додатковий дверний проріз з втручанням у несучу конструкцію будівлі у підвальному приміщенні, зазначеному літ. « 1» у технічному паспорті, виготовленому станом на 10.07.2012 року також у вищезазначеному приміщенні виконані роботи з улаштування віконного прорізу з втручанням у несучу та огороджувальну конструкцію нежитлової будівлі. У приміщені, зазначеного літ. « 7» у технічному паспорті, виготовленому станом на 11.12.2006 року виконані роботи з улаштуванням двірного прорізу у несучій конструкції будівлі. При цьому, на першому поверсі нежитлової будівлі, виконані роботи з перепланування приміщень та влаштовано двірний проріз у приміщені, зазначеному літ. « 7» у технічному паспорті, виготовленому станом на 11.12.2006 року, на місті демонтованого віконного пройому з втручанням у несучу та огороджувальну конструкцію будівлі.
На підставі виявлених порушень 25.07.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Ташматовою Н.Л. був винесений припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, якими зобов'язано ПП «Коралл-Магазин» отримати в установленому законом порядку, право на виконання будівельних робіт або привести самочинно реконструйовану нежитлову будівлю у відповідність до технічного паспорту, виготовленого станом на 10.07.2012 року та свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 20.06.2012 року; технічного паспорту, виготовленого станом на 11.12.2006 року та свідоцтва про право власності, серія та номер: САА №433696 у термін до 25.09.2019 року (т.1 а.с.53-59).
Крім того, 25.07.2019 року посадовою особою відповідача було складено відносно ПП «Коралл-Магазин» протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 00 хв. 08.08.2019 року (т.1 а.с.45-52).
06.08.2019 року ПП «Коралл-Магазин» направлено на адресу відповідача заперечення на акт позапланової перевірки №001311 від 25.07.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2019 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил 25.07.2019 року (т.1 а.с.60-63).
Як вбачається з матеріалів справи, вищенаведені документи, а саме акт, протокол та припис отримано наручно представником позивача на підставі довіреності Нестеровою О.В. 25.07.2019 року.
Разом з тим, 08.08.2019 року за результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем була прийнята постанова про накладення на позивача штрафу №054/19/392вих за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за порушення позивачем пункту 1 ч.1 ст.34, абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року ПП «Коралл-Магазин» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі: 69156 (шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість) гривень (т.1 а.с.64-71).
Вищенаведену постанову відповідачем на адресу ПП «Коралл-Магазин» направлено супровідним листом (від 09.08.2019 року №01-8/419вх) 10.08.2019 року, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.72-76).
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.ст.10, 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України №553 (далі - Порядок №553).
Згідно з п.п.5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Таким чином з аналізу зазначених норм вбачається, що звернення юридичної особи, зокрема Юридичного департаменту Одеської міської ради не є належною підставою для проведення позапланової перевірки ПП «Коралл-Магазин», оскільки в зазначеному зверненні відсутні будь-які посилання на порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а лише вказано про те, що Юридичним департаментом розглядається замовлення ПП «Коралл-Магазин» щодо резервування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-А та констатовано вчинені дії позивачем, а саме об'єднання нежитлових приміщень.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що підстав для проведення Управлінням ДАБК ОМР позапланової перевірки не було, так як лист Юридичного департаменту Одеської міської ради з зазначеними у ньому відомостями не є належною підставою.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно пункту 13 та 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали.
Згідно з п.16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Пунктом 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля споруди або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Положеннями ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до даного Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року 406, не потребують документів, що дають право на їх виконання будівельні роботи: 1) роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування; 2) заміна покрівлі будівель і споруд; 3) реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем опалення, у тому числі, що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення тощо; 4) заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів; 5) приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків; 6) зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів; 7) розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; 8) оснащення будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку теплової енергії, гарячої і холодної води; 9) знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва; 10)роботи з відновлення елементів благоустрою; 11) відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об'єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів та ін.
Під будівельними конструкціями слід розуміти - основні конструктивні елементи будівлі або споруди, що виконують тримальні, огороджувальні або сумісні функції (ДСТУ Б В.2.6-156:2010 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону)».
За функціональним призначенням розрізняють будівельні конструкції: тримальні, огороджувальні, суміщені та допоміжного призначення (наприклад, віконні рами-вітражі, сходові марші й майданчики, внутрішні перегородки).
Тримальна або несуча конструкція - елемент будівельної конструкції, що сприймає і витримує постійне чи тимчасове навантаження, зокрема й навантаження від інших частин конструкції. Тримальні конструкції, що становлять базовий каркас будинку або споруди, забезпечуючи їхню надійність і довговічність. Тримальні конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск грунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу (ДБН В.2.6-163:2010 «Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу»).
Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції, призначені для ізоляції внутрішніх об'ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою.
Огороджувальні конструкції захищають будинок (споруду) від дії зовнішніх факторів вологи, вітру, шуму, температурного впливу, забезпечують звукоізоляцію (іноді й теплоізоляцію) приміщень. Часто огороджувальні конструкції є і тримальними конструкціями.
Огороджувальні будівельні конструкції часто є водночас і тримальними (тримальні сгіни й перегородки в цивільних будинках, тощо).
Власник нерухомості може змінити споживчі якості будівлі або приміщення шляхом, реконструкції, перепланування (чи інших будівельних робіт). Разом з тим, реконструкція та перепланування відрізняються один від одного.
Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду, є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Планувальна схема приміщень відображені в технічному паспорті на нежитлову будівлю №S-801,1 кв.м. від 22.03.2017 року, виготовленому ПП «Коло Друзів».
Будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкт будівництва (п. 3.2.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»)
Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» зазначено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економчного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, в редакції, яка діяла на момент проведення робіт з об'єднання приміщень та є спеціальним нормативно-правовим актом, не належить до самовільного будівництва перепланування, пов'язані зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень.
Позивач стверджує, що проведені ним роботи в належному йому нерухомому майні не передбачали втручання в огороджувальні та несучі конструкції.
Поряд з цим суд погоджується з доводами позивача, що виконані ним роботи, а саме об'єднання нежитлового приміщення (загальною площею - 656,1 кв.м.) та нежитлового приміщення першого поверху та підвалу (загальною площею - 145,0 кв.м.), шляхом демонтажу не несучих стін, не є втручанням в несучі конструкції будинку та не належить до самочинного будівництва.
Крім того, в матеріалах справи міститься висновок Приватного підприємства «Укрелтранс» №07-04-01с/2017 щодо можливості об'єднання нежитлових приміщень першого поверху та підвалу за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-А (т.1 а.с.78).
Так, з вищевказаного висновку вбачається, що згідно поточної інвентаризації об'єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення загальною площею 656,1 кв.м. та приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 145,0 кв.м.) об'єднані та являють собою нежитлову будівлю загальною площею 801,1 кв.м., та перепланування таких об'єктів нерухомого майна, пов'язані зі збільшенням загальної площі, за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), а отже згідно з пунктом 3.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» не є самочинним та не підлягає здачі в експлуатацію.
Та як встановлено судом, позивач став власником нежитлових будівель на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2005 року, акту прийому-передачі нежитлового приміщення у статутний капітал ПП «Коралл-Магазин» від 29.03.2012 року свідоцтв про право власності від 13.11.2006 року Серії НОМЕР_1 та від 20.06.2012 року Серії НОМЕР_2 виданих Виконавчим комітетом Одеської міської ради, належить 53/100 частини нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-А , які складаються з приміщень загальною площею 656,1 кв.м., відображених у технічному паспорті від 13.02.2006 та з приміщень загальною площею 145,0 кв.м. (перший поверх та підвал), основною площею 46,0 кв.м., відображених в технічному паспорті від 22.03.2010 року, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень, тобто починаючи з березня 2005 року (щодо придбання 656,1 кв.м. нежитлового приміщення) та з березня 2012 (щодо отримання 145,0 кв.м.).
При цьому в матеріалах справи наявний технічний паспорт від 31.05.1990 року, з планів якого вбачається, що двірні прорізи та вікна на створення яких відповідач посилається у висновках акту перевірки були наявні ще на той період часу - 1990 року (т.1 а.с.96-106), проте в наступному були закладені попереднім власником, про що свідчать дані технічних інвентаризацій 2005, 2006, 2008, 2012 років (т.1 а.с.86-95, т.3 а.с.109-113, 125-129). Тому суд доходить до висновку, що приведення позивачем двірних та віконних прорізів у попередній стан, який існував при первинному будівництві нежитлової будівлі, без втручання в несучі конструкції шляхом розібрання кладки в цих прорізах, не вимагають розробки проекту та отримання дозвільної документації.
При цьому суд враховує, що матеріали перевірки не містять даних про те що закладення двірних та віконних прорізів попереднім власником здійснювалось з дотриманням діючого на той час порядку, а не самовільно.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів стосовно влаштування позивачем під час виконання будівельних робіт додаткового дверного прорізу з втручанням в несучу конструкцію будівлі, відповідачем до суду не надано.
З урахуванням встановлених судом обставин відповідач не довів наявність порушення з боку позивача пункту 1 ч.1 ст.34, абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року.
Щодо вимоги визнання протиправним та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2019 року, складеного відносно ПП «Коралл-Магазин», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2019 року, складеного відносно ПП «Коралл-Магазин», оскільки метою складання такого є фіксація факту правопорушення, останній не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків позивача, оскільки передує прийняттю акту індивідуальної дії (постанови у справі про адміністративне правопорушення, припису), які породжують певні правові наслідки та підлягають оскарженню у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.04.2019 року по справі №464/3789/17.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2019 року та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №054/19/392 від 08.08.2019 року.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №1108 від 02.09.2019 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 5763,00 грн.(т.1 а.с.5).
З огляду на зазначене, та враховуючи наявність підстав для частково задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Коралл-магазин», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору відповідно до платіжного доручення №1108 від 02.09.2019 року у розмірі 3843,92 грн. з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Приватного підприємства «Коралл-Магазин» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2019 року, складений відносно Приватного підприємства «Коралл-Магазин».
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №054/19/392вих від 08.08.2019 року, складену відносно Приватного підприємства «Коралл-Магазин».
В іншій Частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської
міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6 код ЄДРПОУ 40199728) на
користь Приватного підприємства «Коралл-Магазин» (65091, м. Одеса, вул.
Картамишевська, 9-а, код ЄДРПОУ 30254242) витрати по сплаті судового збору у розмірі
3843,92 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ет.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений 03.02.2020 року.
Суддя Іванов Е.А.
.