Справа № 635/4833/18
Провадження № 1-кп/635/613/2020
31 січня 2020 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі суд:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України;
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що, враховуючи тяжкість злочинів, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому існують ризики передбачені пунктом 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, і інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченому, вважали клопотання не обґрунтованим, ризики, зазначені прокурором, не доведено, в клопотанні прокурора тільки припущення наявності ризиків, без будь-якого доказу. Просили в задоволенні клопотання прокурору відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_5 покладався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового процесу, при вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалами Харківського районного суду Харківської області строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 10 лютого 2020 року.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення та інше.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 злочинів свідчать про суспільну небезпеку.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які є злочинами середньої тяжкості та тяжким. Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років. Санкція ч. 1 ст. 317 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має офіційного місця роботи або навчання, не має членів родини, з якими він спільно проживає та неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, можливість незаконного впливу на свідків, потерпілу та іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, оскільки, ОСОБА_4 проживає з ними в одному населеному пункті, вчинення злочинів в період іспитового строку за вироком Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року, свідчить про можливість вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_4 під вартою строком на шістдесят днів.
Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 197, 199, 331 КПК України, -
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити до 30 березня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя