31.01.2020 № 400/1262/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправним рішення відповідача у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доНовополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105-А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням від 24.10.2019 (надалі - Рішення) суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі - позивач) шляхом:
визнання протиправною бездіяльності Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що полягає у неприйнятті рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 05.04.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,7291 га, кадастровий номер 4824582600:05:000:0450, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Трояни).
зобов'язання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (надалі - Рада відповідач) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.04.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 14,7291 га, кадастровий номер 4824582600:05:000:0450, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Трояни), шляхом прийняття рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки питання, що надана судом у рішенні.
Суд за результатами розгляду позову ОСОБА_1 встановив, що відповідач не прийняв рішення за клопотанням позивача від 05.04.2019, а листом від 10.04.2019 № 386 повідомив її про те, що земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення (пасовища) площею 14, 7291 га, розташована в межах території Новополтавської сільської ради за межами населеного пункту с. Трояни, рішенням сільської ради надана у власність учасникам АТО.
У Рішенні суд зазначив, що викладена у листі відповідача від 10.04.2019 № 386 інформація не підтверджена документально, більш того - спростована наданими позивачем доказами, що свідчить про відсутність законних підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача.
У Рішенні суд чітко вказав, що відповідач не довів наявність обставин, які, відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішення суду набрало законної сили 26.11.2019, в зв'язку з чим 04.12.2019 суд видав виконавчий лист.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
16.01.2020 до суду надійшла заява позивача про визнання, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправним рішення 27 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 17.12.2019 № 361 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 », прийнятого відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2019.
Також у заяві від 16.01.2020 позивач, посилаючись на статтю 249 Кодексу адміністративного судочинства України, просила суд постановити окрему ухвалу і направити її до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України в процесі виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, встановивши строк для надання відповіді.
До заяви позивач додала рішення відповідача від 17.12.2019 № 361 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » (надалі - Рішення № 361). Як зазначила ОСОБА_1 , копію Рішення № 361 вона отримала 16.01.2020 від органу державної виконавчої служби.
У Рішенні № 361 в якості підстав для відмови позивачу у наданні дозволу Рада послалась, зокрема, на частину четверту статті 83 Земельного кодексу України та протокол засідання постійно діючої комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою.
У частині четвертій статті 83 Земельного кодексу України (нормі, якою відповідач обґрунтував Рішення № 361) наведений перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів; землі під об'єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.
Як вказав суд у Рішенні, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 суд визнав, що повідомлені Радою у відповіді на клопотання позивача причини, з яких її клопотання не було задоволено, не передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Проте, відповідач у Рішенні № 361 послався на інші підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача.
Отже, зміст Рішення № 361 свідчить про те, що відповідач неналежним чином виконав Рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), «… вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються …».
Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з частиною другою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення 27 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 17.12.2019 № 361 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».
3. Новополтавській сільській раді Новобузького району Миколаївської області () вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі № 400/1262/19, а також порушенню частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Встановити Новополтавській сільській раді Новобузького району Миколаївської області строк для надання відповіді на окрему ухвалу - 15 календарних днів з дня її отримання.
5. Копію ухвали направити позивачу та Новополтавській сільській раді Новобузького району Миколаївської області для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В.Птичкіна