03 лютого 2020 року справа № 320/1856/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення позивачу основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 відкрито провадження у справі №320/1856/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Також, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 провадження в адміністративній справі №320/1856/19 зупинено до набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі №240/5401/18, яка розглядається Верховним Судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 провадження у справі №320/1856/19 поновлено, витребувано докази від сторін.
Суд зазначає, що 31.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшла інформація на виконання ухвали суду від 24.01.2020 №1000-0802-7/2440 разом із доказами, з приводу чого суд зазначає таке.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановляння ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.
Отже, підпис як обов'язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзац третій підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 1312 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30.09.2016.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво органів державної влади в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом - з 1 січня 2020 року у справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року.
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що право на підписання надісланої інформації від 24.01.2020 №1000-0802-7/2440 на виконання ухвали суду у даній справі як представник органу державної влади має виключно адвокат.
Крім того, частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво». При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).
Так, при дослідженні інформації відповідача від 24.01.2020 №1000-0802-7/2440, судом встановлено, що дана інформація підписана представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Глазуновим Андрієм Романовичем.
В якості доказу на підтвердження повноважень представника Глазунова Андрія Романовича на підписання зазначеної інформації додано довіреність від 02.01.2020 №1/101-01, видану заступнику начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Глазунову Андрію Романовичу начальником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області В.Фатхутдіновим на представництво інтересів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в усіх державних органах, зокрема, в судових установах.
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Глазунов А.Р. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до інформації - не додано.
Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Глазунова А.Р. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розумінні статті 59 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, інформацію Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.01.2020 №1000-0802-7/2440 на виконання ухвали суду із доданими до неї документами, підписані заступником начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Глазуновим А.М., має бути повернута відповідачу без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Інформацію Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.01.2020 №1000-0802-7/2440 на виконання ухвали суду, підписану представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Глазуновим А.М., - повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.