справа№1.380.2019.007028
28 січня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник - Остимчук О.О.
відповідача: представник - Дутканич Н.І.
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 1.380.2019.007028 за позовом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799 записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн., в тому числі 1001,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на прибуток, 12791,46 грн. - пеня з податку на прибуток, 1200,31 грн. - основний платіж з податку на додану вартість, 152208,41 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на додану вартість, 744701,30 грн. - пеня з податку на додану вартість (податкова вимога №2247-23 від 17.07.2015 року Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області).
Ухвалою судді від 29 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28 січня 2020 року.
20 січня 2020 року представник відповідача через канцелярію суду подала клопотання про залишення позовної заяви Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» без розгляду.
Вказане клопотання мотивоване тим, що позивач просить виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн. Відповідач звертає увагу на те, що на виконання вимог Податкового кодексу України, у зв'язку із наявністю у позивача узгодженого податкового боргу контролюючим органом скеровано на адресу платника податків податкову вимогу №2247-23 від 17.07.2015 року на суму 911903,50 грн. Вказане підтверджується рішеннями судів у справі №813/6491/15 за позовом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання розрахунку таким, що не відповідає чинному законодавству. Отже, на думку відповідача позивач дізнався про наявність у нього податкового боргу, який є предметом даної адміністративної справи у липні 2015 року.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, а тому просить залишити дану позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечила, надала суду пояснення, просила в задоволенні такого клопотання відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала, надала суду пояснення, просила позовну заяву залишити без розгляду.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, установлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зазначаючи про пропуск позивачем встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду відповідач вказує, що позивачу стало відомо про наявність у нього податкового боргу, який і є предметом даної адміністративної справи у липні 2015 року. Отже, на думку відповідача, про порушення своїх прав позивач дізнався саме у липні 2015 року, відтак, з цього моменту починає обраховуватися встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строку звернення до суду, який ним пропущено. При цьому, відповідач вважає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є наявність у позивача податкового боргу, дізнавшись про наявність якого йому й стало відомо про порушення своїх прав та інтересів.
Проте, суд вважає такі доводи відповідача хибними з наступних підстав.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799 записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн. Отже, предметом даного адміністративного позову є зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799 записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн., а не наявність у позивача податкового боргу, як стверджує відповідач.
З матеріалів справи слідує, що представник позивача адвокат Остимчук О.О. звернулася до Головного управління ДФС у Львівській області із заявою, у якій просила зобов'язати відповідні служби Залізничного управління Головного управління ДФС у Львівській області невідкладно вжити всіх необхідних заходів для виключення з картки платника податків та/або будь-яких інших баз даних ГУ ДФС у Львівській області інформації по Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» щодо податкового боргу на підставі податкової вимоги №2247-23 від 17.07.2015 року Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка вважається відкликаною ще з 06 жовтня 2016 року відповідно до статті 60 Податкового кодексу України на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, що набуло законної сили.
Листом Головного управління ДПС у Львівській області від 17.10.2019 року №6297/10/54.08 «Про надання відповіді» позивача повідомлено про відсутність правових підстав щодо виключення з індивідуальної картки платника податків Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» інформації щодо податкового боргу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі №813/6491/15.
26.12.2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Оскільки позовною вимогою позивача є зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу позивача - Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» код ЄДРПОУ 01432799 записи про нарахування податкового боргу на загальну суму 911903,50 грн., що й було змістом заяви, поданої представником позивача адвокатом Остимчук О.О. до Головного управління ДФС у Львівській області та є предметом даного адміністративного позову, днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день отримання ним листа Головного управління ДПС у Львівській області від 17.10.2019 року №6297/10/54.08 «Про надання відповіді», яким відмовлено в задоволенні такої заяви.
Отже, перебіг строку звернення до суду у вказаних правовідносинах розпочався після отримання позивачем відмови у виключенні з індивідуальної картки платника податків Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» інформації щодо податкового боргу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі №813/6491/15, а не з моменту, коли позивач дізнався про наявність у нього податкового боргу, як вважає відповідач.
Зважаючи на те, що з даним адміністративним позовом до суду позивач звернувся 26.12.2019 року, а лист відповідача датований 17.10.2019 року, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду ним не пропущений.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, оскільки позивачем не пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Зважаючи на те, що позивач звернувся з позовом в межах передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, підстави для застосування пункту 8 частини першої статті 240 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77,122,123, 240, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.
Повний текст ухвали складено 03.02.2020 року.
Суддя Клименко О.М.