КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
22 січня 2020 року № 320/5401/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Лубянській Д.С.,
за участі:
представника позивача - Любарця А.Ю.,
представника відповідача - Хомічова Є.Г.,
представника третьої особи - Бірюкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНСПЕКЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ щодо невжиття належних заходів реагування на заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2019 року щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- зобов'язати ІНСПЕКЦІЮ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ вжити заходи реагування на заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2019 року щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем безпідставно не було вжито передбачених законодавством заходів державного архітектурно-будівельного контролю за результатами розгляду заяви позивача від 10.06.2019, що виразилось у продовженні протиправної експлуатації ФОП ОСОБА_2 виробничого приміщення з виготовлення металовиробів. За твердженням позивача, його звернення залишились без належного реагування, перевірка усіх доводів суб'єктом владних повноважень не проведена, а заходів щодо захисту прав та законних інтересів позивача не вжито, що на його переконання свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив про те, що обставини, зазначені в адміністративному позові не відповідають дійсності. Наголошував на тому, що станом на день звернення позивача до суду вже вжиті, а також продовжують вживатись заходи реагування на звернення ОСОБА_1 , зокрема: проведено три перевірки, видано три приписи та двічі притягнуто до відповідальності винну особу. На думку відповідача, відсутні підстави вважати, що ним допущена протиправна бездіяльність.
Третя особа своїм правом, передбаченим статтею 165 КАС України, не скористалась, із поясненнями по суті справи до суду не зверталась.
Ухвалою суду від 09.10.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
Протокольною ухвалою суду від 05.11.2019 до участі у справі залучено третю особу - ФОП ОСОБА_2
09 січня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 22.01.2020, прибули представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, представники відповідача та третьої особи заперечували проти адміністративного позову, просили відмовити у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3210945600:02:023:0064), площею 0,1005 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 08.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу та зареєстрованим за №797 (а.с.15).
Належна позивачу земельна ділянка межує із земельними ділянками за кадастровими номерами: 3210945600:01:023:0036, 3210945600:01:023:0051 та 32109456600:01:023:0071, власником яких є ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що на зазначених земельних ділянках третьою особою здійснено будівництво промислових боксів та господарських будівель.
З тих підстав, що збудований третьою особою об'єкт наносить шкоду позивачу як власнику сусідньої ділянки, 10.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити заходи архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-13).
Розглянувши вищевказане звернення, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області листом від 16.07.2019 № 1607/1 повідомила позивача, що під час виїзду на об'єкт, зазначений у заяві ОСОБА_1 виявлено, що на об'єкті був відсутній замовник будівництва або його довірена особа, тому, відповідно до Порядку, замовнику будівництва направлено вимогу про прибуття до Інспекції з необхідними документами для їх перевірки відповідності вимогам містобудівного законодавства (а.с. 41).
Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною бездіяльністю щодо не здіснення повноважень державного архітектурно-будівельного контролю, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано підстави для проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування, а також процедуру призначення та проведення такої перевірки.
Визначаючись із наявністю чи відсутністю протиправної бездіяльності відповідача у рамках здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за зверненням позивача, суд сформував наступний висновок.
Так, 23.11.2017 до Інспекції надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 , який поскаржився, що за адресою об'єкта будівництва: АДРЕСА_2 , побудовано виробництво металовиробів, яке працює та створює незручності для мешканців житлового масиву (а.с.81).
Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , був ініційований за зверненням позивача від 23.11.2017, а не від 10.06.2019.
Судом встановлено, що з 08.12.2017 по 22.12.2017 на підставі вищевказаного звернення, Інспекцією було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено процедурні документи: направлення для проведення позапланового заходу, акт за результатами проведення позапланового заходу № 22122017/1, протокол про адміністративне правопорушення № А-2212/1, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-2212/1 та постанова по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 164-180).
Як свідчать матеріали справи, а саме квитанція від 04.01.2018, замовником будівництва - ОСОБА_2 було сплачено адміністративні стягнення у виді штрафу у повному обсязі (а.с. 160, 163).
У подальшому, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 вх. №2/1603 від 16.03.2018 та на підставі необхідності перевірки виконання вимог припису № 2212/1 від 22.12.2017, з 28.03.2018 по 11.04.2018 була проведена повторна позапланова перевірка об'єкта будівництва третьої особи.
За результатами зазначеної перевірки знову складено процедурні документи: направлення для проведення позапланового заходу, акт за результатами проведення позапланового заходу №11042018/1, протокол про адміністративне правопорушення № А-1104/1 (а.с. 145-156).
Також, прийнято постанову №А-2404/2 по справі про адміністративне правопорушення та накладено на гр. ОСОБА_2 штраф, який було сплачено.
Надалі, 08.04.2019 Інспекція отримала лист вх. № 3/0804 від Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, яким проінформовано, що у зв'язку з невідповідністю цільового призначення земельних ділянок функціональному призначенню будівлі у містобудівній документації, відділом виданий наказ №67 від 08.04.2019, яким скасовано містобудівні умови та обмеження №0031-05-2018 від 16.05.2018 на забудову земельних ділянок по АДРЕСА_2 , для будівництва виробничого приміщення наданих гр. ОСОБА_2 та прохання вжити заходів архітектурно-будівельного контролю.
У зв'язку із наведеним, наказом відповідача від 09.04.2019 №122, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС 061181661547 та декларацію про готовність об'єкту до експлуатацію КС141181991577 (а.с. 106).
25 вересня 2019 року Інспекція отримала лист вх. № 2/2509 від Департаменту ДАБІ у Київській області щодо дотримання гр. ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва та зобов'язав здійснити Інспекцією ДАБІ Ірпінської міської ради заходи архітектура будівельного контролю за вказаною адресою, та просили про результати здійсненого контролю повідомити заявника - гр. ОСОБА_1 .
На підставі вищевказаного звернення та направлення від 10.10.2019 № 1010/5/1/1, уповноважена посадова особа - головний спеціаліст Шелевей Р.В. здійснив позапланову перевірку за результатами якої складено акт №24102019/1 та зафіксовано порушення, зокрема встановлено, що вимоги приписів №С-2212/1, 2212/1 від 22.12.2017, №1104/1 від 11.04.2018, не виконано (а.с. 99-105).
Судом також встановлено, що у зв'язку із вищеописаним, відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою про знесення об'єкту самочинного будівництва.
Беручи до уваги встановлені судом фактичні обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідач розглянув звернення позивача, у межах своїх повноважень, здійснивши відповідні заходи державного контролю, а також надавав гр. ОСОБА_1 відповіді, зміст яких стосується суті звернень, що спростовує доводи позивача про допущення відповідачем бездіяльності.
Суд не убачає належним чином обґрунтованих доводів і доказів, які б переконливо свідчили про порушення відповідачем прав, інтересів чи свобод позивача при розгляді його звернень, а навпаки, наявні у матеріалах справи докази вказують на дотримання відповідачем покладених на нього обов'язків у межах його компетенції.
При цьому, важливим для зазначення суд вважає те, що не дотримання третьою особою положень містобудівного законодавства та невиконання законних вимог контролюючого органу, жодним чином не свідчить про допущення таким органом протиправної бездіяльності. Судовим розглядом встановлено належне здійснення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю за зверненням гр. ОСОБА_1 .
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, не підлягають задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх дій.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 03 лютого 2020 р.