ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" лютого 2020 р. справа № 300/2448/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, стягнення середнього заробітку у розмірі 148135,19 грн за період затримки з 16.05.2019 до 04.12.2019 виплати належної грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.1-2).
27.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби (в даному випадку - військової служби), в супереч вимогам статті 122 КАС України, подані з порушенням строку звернення до суду для оскарження дій військової частини з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. На переконання відповідача, позивач дізнався про порушення своїх прав ще 2016 році, однак з позовною заявою звернувся тільки 12.12.2019. З наведених підстав, просить суд залишити без розгляду позовну заяву, оскільки позивачем порушено строки звернення до суду.
Суд, розглянувши заявлене представником відповідача клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оцінивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріалами, зазначає наступне.
Згідно частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Наведене узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 за №8-рп/2013, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Вказане стосується і грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, оскільки відповідно до пункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за №5, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток, у розмірах, передбачених законодавством, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата це винагорода, за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством та премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.
Таким чином, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки є компенсаційною виплатою, передбаченою законодавством, а отже, елементом додаткової заробітної плати, а тому, відповідно до статті 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується.
Оскільки, судом з підстав, наведених вище встановлено, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду, то підстави для залишення адміністративного позову без розгляду відсутні.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статі 122 КАС України є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду по справі №300/2448/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання до її вчинення - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.