Ухвала від 03.02.2020 по справі 360/487/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/487/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Луганській області, в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача обміняти паспорт та видати новий зразка 1994 року.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 177 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Оглядом змісту позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 1 ст.15 КАС України встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Разом з цим, за частинами 2-4 вказаної ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у ч.4 ст.15 КАС України: 1) робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4) заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача.

Подання позовних заяв не державною мовою, КАС України не передбачено.

Здійснення судочинства та діловодства виключно державною мовою є гарантією забезпечення прав всіх учасників судового розгляду.

При цьому, умовою використання рідної мови учасника справи, відмінної від державної мови є те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою.

В позові ОСОБА_1 немає жодного обґрунтування ним тих обставин, що він не володіє або не в достатній мірі володіє державною мовою.

Для забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, частинами 3-4 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом, а також на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Вказана позиція узгоджується з позицією як Верховного Суду України, так і Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позов, викладений відповідно до вимог ст.160 КАС України державною мовою.

Також, відповідно до пунктів 4,5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами. При цьому згідно частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином процесуальним законодавством чітко визначені способи захисту порушених прав, які ототожнені в статті 245 КАС Україні, якою керується суд при вирішенні справи по суті.

Оглядом змісту позовної заяви, судом встановлено, що фактично позивач оскаржує відмову відповідача щодо не видачі паспорта зразка 1994 року. При цьому в прохальній частині позову це не відображено, а лише міститься вимога про зобов'язання вчинити певні дії, що є не виконанням вимог ч.5 статті 160 КАС України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як вбачається з тексу позовної заяви, позивач в листопаді 2019 року звернувся до відповідача з приводу заміни паспорту, однак йому в цьому було відповідачем відмовлено. При цьому рішення відповідача, яким позивачу було відмовлено у обміні паспорту, до матеріалів позовної заяви не додано.

Також оглядом копій документів, які були додані позивачем до позовної заяви, судом встановлено, що вони не засвідчені належним чином згідно вимог законодавства.

Так, копії паспорта, посвідчення учасника бойових дій та лист відповідача від 25.11.2019 мають бути засвідченні у відповідності до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, а саме: відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За таких обставин позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до статей 5, 160 КАС України, визначитись з предметом оскарження, підставами, змістом позову, та позовними вимогами, надати суду уточнений адміністративний позов разом з доказами, що підтверджують його обгрунтування.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у постанові від 19.09.18 по справі №806/3265/17, на яку послався позивач у позові, Велика Палата вказала, що висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

При цьому, посилаючись на застосування даної постанови, позивач жодним чином не аргументує, яким саме чином вказана постанова відноситься до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлені судом недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, у зв'язку з чим є всі підстави для залишення позову без руху та встановлення строку для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду.

Керуючись статтями 5, 160, 161, 167, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- позовної заяви викладеною державною мовою, яка має узгоджуватись з вимогами ст.ст.5,160 КАС України з визначенням предмету оскарження, підставами, змістом позову, разом з копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та належним чином завірених копій документів відповідно до вимог чинного законодавства України;

- рішення Управління державної міграційної служби України у Луганській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у обміні паспорту.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяН.М. Басова

Попередній документ
87319899
Наступний документ
87319901
Інформація про рішення:
№ рішення: 87319900
№ справи: 360/487/20
Дата рішення: 03.02.2020
Дата публікації: 05.02.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (30.01.2020)
Дата надходження: 30.01.2020
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії