03 лютого 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5242/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій противоправними, зобов'язання вчинити певні дії, нарахування та виплату моральної шкоди,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач, окрім іншого, просить:
- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради неправомірними щодо відмови уповноваженому представнику сім'ї ОСОБА_1 , його дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , починаючи з дня звернення призначення та виплати щомісячної адресної допомоги, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради поновити позивачу ОСОБА_1 та його малолітнім дітям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нарахування та виплату адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, з дня припинення по теперішній час, враховуючи періоди припинення, не призначення відносно кожного члена сім'ї;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статей Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» із позивачем укладений контракт про проходження військової служби у ЗС України на посадах офіцерського складу. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 31 липня 2017 року № 516 прийнятий на військову службу та призначений на посаду. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № 152-с (по стройовій частині) від 09 серпня 2017 року зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та на всі види забезпечення. З початку проходження служби в ЗС України по теперішній час приймає безпосередню участь в проведенні операції об'єднаних сил, забезпеченні її проведення, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 04 жовтня 2017 року позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу відповідача, разом із сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу, як працюючій особі, та його сину, як особі, яка не досягла 18-ти річного віку, призначено адресну допомогу. 19 червня 2018 року позивач зареєструвався у військовому містечку м. Сєвєродонецьк Луганської області, за адресою: АДРЕСА_1 ). З 19 липня 2018 року по теперішній час перебуває на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов в Луганському гарнізоні, разом із синами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У зв'язку із тим, що позивач не забезпечувався житловим приміщенням в Луганському гарнізоні за рахунок Міністерства оборони України, з травня 2018 року по теперішній час, разом із сім'єю винаймає житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачу, як військовослужбовцю нараховується грошова компенсація за піднайом (найом) житла, що передбачена
11 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу молодшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а 12 жовтня 2018 року позивачем подана заява до відповідача про подовження виплати щомісячної адресної допомоги.
На вказану заяву 05 листопада 2018 року позивач отримав письмове повідомлення від відповідача про відмову в подовженні йому та його малолітнім дітям, адресної допомоги. Крім того, 05 листопада 2018 року на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача за вих. № 10745/09 про повернення надмірно отриманих коштів щомісячної адресної допомоги..
11 квітня 2019 року позивачем подана заява до відповідача про подовження щомісячної адресної допомоги. 23 квітня 2019 року позивач отримав письмове повідомлення про відмову в подовженні адресної допомоги.
04 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача про подовження щомісячної адресної допомоги. 08 листопада 2019 року позивач отримав письмове повідомлення за вих. № 11823/10 про відмову в подовженні адресної допомоги.
02 січня 2019 року позивачем подано до суду заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, яке обґрунтовано тим, що позивач приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у період з 10.05.2018 по 21.12.2019, що унеможливило подання адміністративного позову у встановлені строки. Позивач виконував бойові завдання за призначенням, перебував на лініях зіткнення із агресором на території Луганської області через що не мав можливості та фізично обмежувався звернутись до суду з позовом до відповідача (арк. спр. 43)
20 січня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідач надав відзив на позов (арк. спр. 52-53), у якому, зокрема, зазначено про те, що відповідач своєчасно надавав відповіді на всі звернення позивача, а відмова в призначенні адресної допомого з жовтня 2018 року обумовлена тим, що позивачем надано довідку про те, що позивач отримує компенсацію за найм житлового приміщення з 2018 року.
Ухвалою суду від 08 січня 2020 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішення клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду залишено відкритим до отримання відзиву на позов. (арк. спр. 45-47).
Вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом суд виходить з такого.
Предметом даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, порядок надання якої врегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року (далі - Порядок № 505).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Матеріалами справи підтверджено, що з 04 жовтня 2017 року позивач отримував адресну допомогу на себе та свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки, адресна допомога призначається на строк не більше шести місяців, звернення позивача за її призначенням відбувались періодично.
Так, позивач звертався до відповідача із заявами про продовження виплати щомісячної адресної допомоги 12 жовтня 2018 року, 11 квітня 2019 року та 16 жовтня 2019 року.
Листами від 05 листопада 2018 року № 10738/04, від 23 квітня 2019 року № 3038/04 та від 08 листопада 2019 року № 11823/10 відповідач повідомив позивача про відмову у продовженні адресної допомоги.
Крім того, 17 листопада 2018 року на адресу позивача надійшло повідомлення від 05 листопада 2018 року про повернення надмірно отриманих у 2018 році коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 103).
Факт отримання вищезазначених лисів Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради позивачем підтверджено в позовній заяві та додано до матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав щодо невиплати щомісячної адресної допомоги вперше дізнався 17 листопада 2018 року після отримання листа від 05 листопада 2018 року № 10738/04, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію якого надано відповідачем (арк. спр. 103).
Повідомлення про відмову в призначенні адресної допомоги за заявою від 11 квітня 2019 року (лист від 23 квітня 2019 року № 3038/04) отримано позивачем у квітні 2019 року, про що зазначено ним особисто на сторінці 4 позову.
До Луганського окружного адміністративного суду із позовом позивач звернувся 12 грудня 2019 року.
Суд зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги здійснюються на періодичній основі та призначається на кожні шість місяців після надання відповідної заяви.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 КАС України.
Законодавством не встановлені спеціальні стоки для вирішення даного спору.
З огляду на викладене, строки звернення до суду з адміністративним позовом та порядок їх обчислення чітко визначений КАС України та становить шість місяців який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, до позовних вимог, слід застосовувати шестимісячний строк визначений КАС України.
Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач приймає участь в антитерористичній операції по теперішній час з місцем дислокації м. Сєвєродонецьк, Луганська область, проходить службу на посаді офіцера мобілізаційного відділу Луганського обласного військового комісаріату оперативного командування «Схід» сухопутних військ ЗС України, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач періодично особисто звертався до відповідача з відповідними заявами. Доказів перебування безпосередньо на лінії зіткнення із агресором на території Луганської області, виконання бойових завдань за призначенням, що унеможливило своєчасне звернення до суду позивачем суду не надано.
Довідка від 21.12.2019 № ВОЗІК/3040 свідчить лише про включення позивача до сил та засобів які залучаються до проведення антитерористичної операції, однак, не є доказом постійного перебування позивача, з урахування займаної ним посади, з 10.05.2018 по 21.12.2019 на лінії зіткнення.
Позивач не навів поважних причин щодо тривалого пропущення строку звернення до адміністративного суду. Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що позивач достеменно знав про рішення відповідача про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання починаючи з листопада 2018 року.
Оскільки адресна допомога призначається на шестимісячний термін, з урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що права позивача в даному випадку підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з моменту останнього звернення позивача із заявою про призначення адресної допомоги, тобто з 04 жовтня 2019 року.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 227/2015/17.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату адресної допомоги за заявами від 12 жовтня 2018 року та 11 квітня 2019 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно в частині залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива