ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" лютого 2020 р. справа № 300/1463/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00297 від 02.04.2019,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00297 від 02.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 49, 51, 53, 57-58 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, бувший в експлуатації, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 2967 см3, рік виготовлення - 2016, обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картка відмови та рішення від 02.04.2019. Позивач стверджує, що позивачем здійснено розрахунок за транспортний засіб готівкою, що підтверджується рахунком-фактурою від 08.02.2019, яка містить усі необхідні реквізити, а платіжний документ №FG 024476 містить дані автомобіля марки та моделі, суму оплати 14400 Євро, різниця між фактурною вартістю пояснюється тим, що в дану суму входить ПДВ в розмірі 2300 Євро, яке позивачу повернуто. Зазначає, що відповідач не наводить підстав прийняття чи неприйняття поданих із митною декларацією документів до митного оформлення та не вказав у чому полягає сумнів щодо вказаних документів. Перед застосуванням другорядних методів в порушення ст.ст.59-60 МК України відповідачем не проведена процедура консультацій. Вважає, що посилання на ризики згенеровані програмою АСАУР 105-2, 106-2 не надають відповідачу право на визначення митної вартості за резервним методом. Звертає увагу, що відповідачем не надано розрахунку коригування митної вартості на пошкодження зазначені у договорі купівлі-продажу та акті огляду автомобіля.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Івано-Франківської митниці ДФС про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 в справі допущено заміну відповідача - Івано-Франківську митницю Державної фіскальної служби її правонаступником - Галицькою митницею Державної митної служби.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, в даному випадку спрацювала система управління ризиками, що означає, що митна вартість товару занижена, було направлено запит до спеціалізованого підрозділу та звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN -кодами, в результаті чого митна вартість транспортного засобу складає 37976 Євро. Вважає, що наданий декларантом платіжний документ не може підтвердити заявлену митну вартість товару, оскільки містить розбіжності стосовно суми оплати, у зв'язку з зазначенням в рахунку -фактурі вартості 12100 євро, а в платіжному документі - 14400 євро. Також зазначає, що підставою сумніву стало наявність у витягу з інтернет ресурсу ціни продажу вказаного автомобіля 14999 євро, а заявлена вартість 12100 євро, у зв'язку з чим інспектором скеровувалось електронне повідомлення про надання додаткових документів, однак декларантом такі не надано. В даному випадку спрацювала система ризиків АСАУР, і як вбачається із самого формулювання цього ризику, аналіз цінової політики проводиться із зовнішніх джерел, за основу було взято витяг з каталогу SCHWACKE №046294/S, використання якого є незабороненим і не суперечить Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (GATT). Інформація з витягу цього каталогу внесена в систему АСАУР, про що зазначено в самому ризику 105-2. Стверджує, що відповідно до Методики вартість було скореговано на 3%. Інспектором опрацьована наявна цінова політика ЦБД, і оскільки в ЦБД була інформація вища від заявленої декларантом, а спрацювання ризику 105-2 проаналізована цінова політика із зовнішнього джерела становила 37976 євро, то за основу коригування митної вартості взято вартість із зазначеного ризику АСАУР.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому заперечив правову позицію відповідача з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідач не огбгрунтував чому виник сумнів з аналізу поданих документів, а обґрунтування щодо розбіжностей у документах є надуманими. Повторно зазначив, що розбіжність пояснюється сплатою ПДВ у розмірі 19% в сумі 2300 євро, яке повернуто позивачу та підтверджується випискою із рахунку від 15.03.2019.
Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
У зв'язку з перебуванням головуючим суддею у справі з 19.08.2019 по 16.09.2019, 26.12.2019 по 20.01.2020 у відпустці, з 11.11.2019 по 15.11.2019 - у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.
У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, суд встановив наступне.
18.03.2019 декларантом - ФОП ОСОБА_2 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA206010/2019/407993, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, легковий автомобіль, призначений для перевезення пасажирів виключно по дорогах загального користування, такий що був в експлуатації, з аварійними пошкодженнями, марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна - 2967 см3, потужність двигуна - 193 KW, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи водія - 5, колісна формула 4*4, календарний рік виготовлення - 2016 (а.с.89).
У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 12100,00 EUR, у графі 43 митної декларації визначено «1» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 369635,53 (що, із врахуванням даних графи 23 декларації «курс валют» - 30.54839100, еквівалентно 12100 EUR).
Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано рахунок-фактуру VK№1262019 від 08.02.2019 (а.с.15-16); декларацію про походження товару від №0380 від 08.02.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/15070 від 23.02.2019 (а.с.23); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.02.2016 (а.с.17); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 13.02.2019 (а.с.18); платіжний документ FG.024476 від 08.02.2019 (а.с.19); платіжний документ б/н від 13.03.2019 (а.с.79); договір купівлі-продажу б/н від 08.02.2019 (а.с.21-22); лист від 28.02.2019 (а.с.73); інші некласифіковані документи ННР945082 від 29.11.2018 (а.с.75); копію митної декларації країни відправлення 19DE770301119860ЕІ від 22.02.2019 (а.с.20).
18.03.2019 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про початок митної консультації, згідно якого запропоновано надати оригінали та/або копії документів, зазначених в графі 44 митної декларації (а.с.97).
19.03.2019, 26.03.2019 відповідачем направлено декларанту електронні повідомлення про необхідність надання транспортних (перевізних) документів, страхових документів, документів, що містять відомості про страхування, та переклад документів, які підтверджують заявлену митну вартість і додатково поданих документів (а.с.98-99).
02.04.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206010/2019/407993 від 18.03.2019 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів відповідно ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності в документах поданих до митного оформлення, другий - п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 37975,50. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч. 2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с.13).
При цьому, у графі 30 «коригування» зазначено вартість 37975,50 EUR, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом.
Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 206000/2019/00297 від 02.04.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «Митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів відповідно ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності в документах поданих до митного оформлення, другий - п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 37975,50. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч. 2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України». Також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - подати митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2019 №UA206000/2019/000297/2. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с.14).
04.04.2019 декларантом - ФОП ОСОБА_2 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA206010/2019/409196, якою задекларовано для митного оформлення обговорюваний легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, із зазначенням у графі 45 суми коригування - 368412,38 (а.с.91).
09.04.2019, 30.05.2019, 03.06.2019 позивач зверталась до Івано-Франківської митниці ДФС та ДФС України із заявами про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019, за результатами розгляду яких позивачу відмовлено у їх задоволенні (а.с.30-35).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.
Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA206010/2019/407993 від 18.03.2019, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документи, які у повному обсязі підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору. Зокрема, додано договір купівлі-продадажу від 08.02.2019, рахунок-фактуру VK№1262019 від 08.02.2019 згідно перекладу яких з німецької мови на українську мову, виконаного перекладачем ОСОБА_3 , товариство Auto Volkl видало ОСОБА_1 вказаний рахунок VK№1262019 на вживаний, пошкоджений у ДТП транспортний засіб VW TOUAREG 3,0 TDI, номер кузова НОМЕР_1 , дата першої реєстрації - 09.02.2016. Вартість 12100,00 EUR. Як гарантійний платіж ПДВ 2300 євро повинні бути внесені, які будуть повернені після отримання експортних документів у повному обсязі. Також у рахунку наявний штамп: сплачено готівкою 08.02.2019, підпис. Вказано про те, що транспортний засіб сильно пошкоджений в ДТП (не готовий до експлуатації), передній та задній мости пошкоджені, відсутні 2х подушка безпеки для голови, натягувач стрічки ременя безпеки, другий ключ до транспортного засобу (а.с.15-16). Також декларантом надано квитанцію FG.024476 від 08.02.2019, якою підтверджено отримання продавцем від ОСОБА_1 оплати в сумі 14400,00 EUR за VW TOUAREG НОМЕР_1 (а.с.19). Крім цього, декларантом надано документи в підтвердження повернення сплаченої при купівлі вказаного транспортного засобу суми ПДВ (а.с.24-26, 65, 78-79).
Згідно оскаржуваних рішень відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 , бувшого у використанні, з аварійними пошкодженнями за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, та ненадання декларантом документів відповідно ст.53 Митного кодексу України, наявність в поданих документах розбіжностей.
Як зазначає відповідач, наданий декларантом платіжний документ FG.024476 від 08.02.2019 не підтверджує заявлену митну вартість оскільки містить розбіжності з рахунком-фактурою. Так, в рахунку-фактурі зазначено вартість 12100,00 EUR, а в платіжному документі - 14400,00 EUR.
Як зазначає позивач у позовній заяві та відповіді на відзив, розбіжність пояснюється сплатою як гарантійного платежу ПДВ у розмірі 19% в сумі 2300 євро, який повернутий позивачу продавцем, що підтверджується випискою із рахунку від 15.03.2019.
Проаналізувавши зазначені вище платіжний документ, рахунок-фактуру, договір купівлі-продажу, виписку із рахунку від 15.03.2019, які були надані декларантом відповідачу при митному оформленні транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 , суд вважає доводи відповідача про наявність наведених ним розбіжностей безпідставними.
При цьому суд звертає увагу на те, що посадовою особою відповідача не доведено до відома декларанта про наявність будь-яких розбіжностей у поданих документах та не витребовувались у зв'язку з цим додаткові документи. Консультація містила вимогу про необхідність надання оригіналів та/або копій документів, зазначених в графі 44 МД, транспортних (перевізних) документів, страхових документів, документів, що містять відомості про страхування, та переклад документів.
Разом з цим, ненадання декларантом додаткових документів, визначених ст.53 Митного кодексу України, зазначено як підставу для прийняття оскаржуваного рішення. Наведене свідчить про порушення відповідачем процедури проведення консультацій та протиправність дій (формальностей), вчинених при здійсненні митного контролю транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 .
В спірному випадку у суду відсутні підстави приходити до висновку про не подання декларантом документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст договору купівлі-продажу від 08.02.2019, рахунку-фактури VK№1262019 від 08.02.2019, платіжного документа FG.024476 від 08.02.2019, виписки із рахунку від 15.03.2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Федеративної Республіки Німеччини щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем Auto Volkl автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 12100,00 EUR та гарантійного платежу ПДВ 2300,00 EUR і його повернення чи не повернення, та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Натомість, відповідачем надано лист товариства Auto Volkl в якому останній підтверджує продаж 08.02.2019 позивачу транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 12100,00 EUR та оплату купівельної вартості готівкою 08.02.2019 (а.с.28-29).
Відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підроблення або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, не вказано причини неможливості перевірки сумнівів щодо заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу на підставі наданих документів, а також не зазначено документи, які зможуть усунути сумніви у їх достовірності. Відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості за основним методом - ціною договору (контракту).
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем було понесено додаткові витрати у зв'язку з придбанням транспортного засобу, які ним не були включені до заявленої митної вартості, суд зазначає, що такі твердження ґрунтуються на припущеннях представника відповідача.
Наявність обставин щодо понесення позивачем додаткових витрат, не включених ним до заявленої митної вартості не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації. Про такі обставини відповідач вперше зазначає у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що наведення у копії митної декларації країни відправлення відомостей про фірму декларанта свідчить про понесення позивачем витрат на брокерську винагороду за кордоном. При цьому жодних доказів понесення позивачем таких додаткових витрат відповідач суду не надав.
Крім того, за змістом абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Верховний Суд в постанові від 09.04.2019 у справі №825/1990/17 сформував наступний правовий висновок "…колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач як на підставу для його прийняття не посилався на невключення до митної вартості товарів витрат на навантаження, вивантаження та доставку товару до порту відправки, а відтак, у силу абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України, Митниця не може посилатися на вказані обставини, враховуючи те, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення".
Відтак, суд зазначає про безпідставне і необґрунтоване посилання у розгляді цієї справи на обставини невключення декларантом до митної вартості додаткових витрат.
Враховуючи наведене вище, доводи відповідача про заявлення декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також неподання документів, які підтверджують митну вартість товару, є необґрунтованими і безпідставними.
Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
Згідно змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 та картки відмови №UA206000/2019/00297, митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів відповідно ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності в документах поданих до митного оформлення, другий - п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 37975,50.
Разом з цим, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), втім відсутні будь які відомості про номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.
Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.
Відповідно відзиву на позов відповідачем зазначено, що в даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв'язку зі спрацюванням системи ризиків «АСАУР». У зв'язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN - кодом. В результаті чого, митна вартість вказаного транспортного засобу складає 37975,50 EUR. Система проводить аналіз цінової політики в країні придбання, за основу при визначенні митної вартості було взято витяг каталогу SCHWACKE №046294/S.
Таким чином, відповідач фактично стверджує, що конкретне числове значення скоригованої митної вартості автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також - АСАУР).
Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також - Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.
Відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.
Доказів направлення запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості відповідачем суду не надано. Також в оскаржуваному рішенні не конкретизовано та не зазначено які саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об'єднаннями імпортерів та виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР. Зокрема відсутнє посилання на каталог SCHWACKE.
Незважаючи на вказане, рішення №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 має запис "…валюта - EUR, вартість - 37975,50".
Також, графа 33 оскаржуваного рішення від 02.04.2019 не містить жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику ''спрацювання АСАУР'', ''вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел''.
На підтвердження правильності визначення митної вартості товару згідно оскаржуваного рішення, відповідач надав суду відповідну інформацію із програмного продукту SCHWACKE №046294/S від 22.02.2019 за №046294/29329945 (а.с.94).
Як слідує із змісту такої інформації, безпосередній переклад з німецької на українську мови резолютивної частини витягу з програмного комплексу SCHWACKE від 22.02.2019 (висновок) свідчить про наявність у ньому інформацію про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 39150,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 39150,00 EUR" та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 32550,00 EUR"- "вартість купівлі (Schwacke) з ПДВ 32550,00 EUR".
Оскаржуваним рішенням відповідача митну вартість скориговано в сумі 37975,50 EUR, що наближена до такої вартості станом на 22.02.2019 як "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 39150,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 39150,00 EUR".
Втім, будь-якого обґрунтування щодо застосування під час корегування митної вартості товару саме значення "вартість продажу" як більшої величини, а не "вартість покупки" як меншої величини, відповідач не зазначив.
Також, відповідач не надав суду докази внесення до джерела інформації SCHWAKE №046294/S від 22.02.2019 показника одометра, дійсний стан і пошкодження, що зафіксовані в договорі купівлі-продажу транспортного засобу, рахунку-фактурі та в додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту SCHWAKE №046294/S від 22.02.2019 після даних про "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ" і "вартість купівлі (Schwacke) з ПДВ" містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі".
Тобто, в будь якому випадку оцінка SCHWAKE від 22.02.2019 здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля (автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер кузова НОМЕР_1 ), який як свідчить договір купівлі-продажу від 08.02.2019, рахунок-фактура VK№1262019 від 08.02.2019 та акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.02.2019 містить значні технічні пошкодження.
Відповідач не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу була також внесена до програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення вказаного товару.
Представником відповідача у відзиві зазначається про коригування наведеної програмним продуктом SCHWAKE №046294/S від 22.02.2019 вартості транспортного засобу на 3%, однак будь-яких розрахунків, а також підстав коригування саме на 3% відповідачем суду не надано.
Також, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту SCHWAKE.
Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач послався на Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (надалі по тексту також - Методика).
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 за №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" (надалі по тексту також - Наказ №885) начальників регіональних митниць, митниць зобов'язано, забезпечити постійний контроль, серед іншого:
- за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 за №142/5/2092, за формулами, зазначеними в пункті 7.35 Методики;
- за використанням посадовими особами митних органів, уповноваженими особами експертних установ та організацій сталих понижуючих коефіцієнтів при проведенні оцінки транспортних засобів, вузлів і агрегатів.
У відповідності до пункту 7.35 Методики, у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8. Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Д додаткового збільшення (зменшення) З ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами (таблиця 4.2 додатка 4).
Відповідно до пункту 7.25 Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників визначається за відповідною формулою, де величина втрати товарної вартості (ВТВ) КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3 пункту 8.6 методики.
Згідно з пунктом 8.6.3 Методики, розрахунок величини ВТВ здійснюється за відповідною формулою, де застосовується: коефіцієнт втрати товарної вартості, ринкова вартість подібного непошкодженого КТЗ, грн. Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової.
Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів проведення розрахунку митної вартості із застосуванням наведеної у Методиці формули.
Суд вважає неприпустимим дії відповідача використовувати для визначення вартості спірного КТЗ лише окремі положення Методики. Застосування лише Додатку №8 до Методики без використання формули для визначення "вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України", суд вважає протиправним.
Також при вирішенні питання щодо застосування положень Наказу №885 слід відзначити, що Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 в справі №817/2405/16 вказав на рекомендаційний характер наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 за №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів".
Наслідком наведених вище протиправних дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000297/2 від 02.04.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00297 від 02.04.2019є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8670,93 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA 206000/2019/000297/2 від 02.04.2019.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/00297 від 02.04.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43348711, вул.Костюшка, буд. 1, м.Львів, 79000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 8670,93 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят гривень 93 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.