31 січня 2020 року м. Житомир
справа № 295/16778/19
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- поновити термін на право звернення із заявою на отримання 84877,04 грн, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 84877,04 грн, що підлягала виплаті її чоловіку - ОСОБА_2 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, як перерахунок пенсії, яку він не отримав відповідно до ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що її чоловік за життя працював в органах внутрішніх справ та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 17 липня 2018 року вона звернулась до органу Пенсійного фонду України із письмовою заявою про отримання допомоги на поховання чоловіка, яку їй допомогли скласти працівники територіального органу Пенсійного фонду України на підставі типових бланків заяви.
У подальшому, 30.07.2019 отримала відповідь на заяву відповідно до якої, було повідомлено про розмір проведених виплат згідно з п.12 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей" від 17.07.1992 №393. Також у відповіді зазначено, що її чоловіку за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 проведений перерахунок пенсії, яку він не отримав у розмірі 84877,04 грн. Однак вказано, що зазначені кошти виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зазначає, що нею фактично пропущено строк з вини відповідача, який у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" повідомив їй про проведений перерахунок не на протязі місяця, як вимагає закон, а через рік. Окрім того, при подачі заяви про виплату допомоги на поховання, вона була обмежена формою бланку заяви і не могла вносити у заяву інших формулювань.
Не погоджуючись із відмовою органу Пенсійного фонду України, вважаючи, що має право на отримання пенсії, що підлягала виплаті її чоловіку - ОСОБА_2 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, позивач звернулась до суду за захистом свого права.
Відповідно до ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 11.11.2019 суд без прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, передав адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю у порядку ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 02.01.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№1689/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 03.08.2018 за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
17.07.2018 позивач звернулась за отриманням допомоги на поховання та одноразової грошової допомоги, передбаченими п.12 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей'" від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393). У зв"язку з чим, 19.07.2018 була проведена виплата допомоги на поховання та одноразової грошової допомоги в разі смерті пенсіонера в розмірі 54924,18 грн. За виплатою недоодержаної пенсії позивач не зверталась.
18 липня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про надання інформації, щодо суми недоотриманої пенсії. Позивачу було надано відповідь, та зазначено, що суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб, відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 03.08.2018 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п.12 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №393) та із заявою про виплату допомоги на поховання (а.с.39, 40).
Згідно з повідомленням до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги пенсіонеру) ОСОБА_1 19.07.2018 виплачено одноразову допомогу в разі смерті пенсіонера та на поховання у розмір 54921,18 грн (а.с.41).
Відповідно до заяви від 18.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про надання інформації про суму недоотриманої пенсії її чоловіком ОСОБА_2 та її виплату позивачу (а.с.42).
Листом від 26.07.2019 за №К-3107 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило позивачу, що 19.07.2018 їй на виконання п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №393 була проведена виплата допомоги на поховання та однорразова грошова допомога в розмірі 54921,18 грн.
Також повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 ОСОБА_2 був проведений перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, що становить 84877,04 грн.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказано, що станом на липень 2019 року відсутня заява та пакет документів для отримання недоодержаної пенсії (а.с.7-8).
Вважаючи, що має право на отримання пенсії, що підлягала виплаті її чоловіку - ОСОБА_2 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, у розмірі 84877,04 грн, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
Статтею 61 Закону №2262 визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Відповідно до положень частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1)
Згідно з пунктом 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, законодавцем передбачено окремий порядок виплати неотриманої за життя суми пенсії визначеним колом його близьких осіб в межах шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Позивач, як особа, що має родинні зв'язки з пенсіонером, а саме його дружина, лише 18.07.2019 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про виплату недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , тобто, більш ніж через 6 місяців після його смерті.
Разом з тим, у разі пропуску цього строку відносини щодо виплати вказаних сум невиплаченої пенсії переходять у площину спадкування, що стверджується приписами як цивільного, так і пенсійного законодавства.
Зокрема, відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин 2 і 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті.
Суд зазначає, що відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Євдокимова Сергія Михайловича від 29.01.2020 за №25/01-16 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначено, що станом на 29 січня 2020 року, документи які б свідчили про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 іншими особами, у тому числі, які входять до кола спадкоємців першої черги, у матеріалах спадкової справи №35/2018 - відсутні (а.с.50-51).
Підсумовуючи наведене, пропуск шестимісячного строку звернення до пенсійного органу із заявою в порядку ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не позбавляє права позивача, як спадкоємця, на отримання перерахованої суми пенсії за її померлим чоловіком.
Суд зазначає, що застосування у цьому випадку, крім спеціального акту - Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання та подібні відносини, відповідає принципу верховенству права (ст.6 КАС України), що допускає застосування аналогії закону (ст.7 КАС України).
Водночас, суд зауважує, що в силу приписів ст. 63 Закону України №2262, ОСОБА_2 отримав право на перерахунок пенсії у січні 2016, вказане право не може бути обмежене нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, ніж таке право виникло.
З огляду на зазначене, суд вважає, що право ОСОБА_1 , на отримання перерахованого розміру пенсії за період життя її чоловіка з 01.01.2016 по 31.12.2017, з урахуванням вже сплачених сум, підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, оскільки ОСОБА_2 отримав право на вказані суми виплат, до прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 №103, що визначено чинним законодавством та не заперечувалося відповідачем.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Водночас, суд зазначає, що правова норма, яка міститься у другому реченні першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" визначає, що позбавити майна дозволяється лише "на умовах, передбачених законом". При цьому, другий пункт ст.1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", який визначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів", не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 за життя мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру та виходячи із буквального змісту заяви ОСОБА_1 від 18.07.2019, суд вважає, що вона стосується вже здійсненого перерахунку пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , при цьому вказані кошти відповідно до норм чинного законодавства, входять до спадщини за померлим і повинні виплачуватися позивачу як спадкоємцю за померлим, оскільки порядок і строки виплати цих коштів в даному випадку визначені приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими, ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, викладену у листі від 26.07.2019 №К-3107, щодо виплати ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлим чоловіком ОСОБА_2 .
З метою захисту порушеного права, суд вважає за можливе зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести виплату на користь ОСОБА_1 перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 , із дотриманням встановленого порядку виплати таких сум перерахованих пенсій, та з урахуванням виплачених коштів.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог про поновлення терміну на право звернення із заявою на отримання 84877,04 грн, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 , суд зазначає, що відповідно до положень ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні спору по суті у суду відсутні повноваження щодо зобов"язання суб"єкта владних повноважень поновити строк на право звернення із заявою, а тому суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, викладену у листі від 26.07.2019 №К-3107, щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, але не отриманої її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області виплатити ОСОБА_1 , перераховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, але не отриману її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, з урахуванням виплачених коштів.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 31 січня 2020 року.
Суддя А.В. Горовенко