03 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11690/19
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції, з 16.11.2018 звільнений через хворобу. За результатами огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків. У зв'язку із встановленням позивачу інвалідності, останній звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. З огляду на зазначене, позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його право на отримання допомоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку із безпідставністю.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 наказом ГУНП в Житомирській області від 16.11.2018 № 225 о/с було звільнено з органів поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Підставою вказано рапорт ОСОБА_1 від 19.10.2018 (а.с.10).
З наявних у матеріалах справи акту про нещасний випадок форми Н-1 (а.с.17-20) та акту розслідування нещасного випадку від 15.02.2019 форми Н-5 (а.с.13-16) вбачається, що майор поліції Толстой О.М. 04.05.2018 звернувся до керівництва із рапортом про проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми 12.01.2016 під час виконання службових обов'язків, будучи на посаді старшого інспектора Народицького відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП.
Зі змісту висновку комісії встановлено, що психофізіологічною причиною нещасного випадку є травма, отримана внаслідок власної необережності. В наслідок події ОСОБА_1 отримав травму у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку. Нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
18.04.2019 Військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" було проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено, що захворювання ОСОБА_1 так пов'язане з проходженням служби в поліції, травма пов'язана з виконанням службового обов'язку. Вказано, що позивач є придатним до військової служби (а.с.12).
03.05.2019 позивачу було проведено огляд МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 03.05.2019 серії 12 ААБ № 548415 (а.с.9)
У зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги.
Листом від 22.07.2019 ГУНП в Житомирській області розглянуло заяву позивача про отримання одноразової грошової допомоги. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з тим, що позивач був звільнений з 16.11.2018 за п.7ч.1ст.77 (за власним бажанням) та діагноз у виписці МСЕК серії 12ААБ № 548415 від 03.05.2019, по якому встановлено групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної при виконанні службових обов'язків не відповідає діагнозу, прописаному в постанові ВЛК, тобто група інвалідності отримана внаслідок захворювання, а не травми. Крім того, у постанові ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 18.04.2019 прописано, що позивач придатний до військової служби (а.с.6-7).
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктом 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, та набрав чинності з 29.02.2016.
Пунктом 1 розділу І Порядку № 4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).
Пунктом 4 розділу І Порядку передбачено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського.
ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону (п. 5 розділу І Порядку).
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку передбачено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Пунктом 1 Розділу 4 Порядку визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Згідно з п.3 Розділу 4 Порядку рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Відповідно до ч.1 ст.101 Закону №580-VIIІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Як встановлено судом, позивач 04.07.2019 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності та пакетом докуметів у зв'язку з встановленням йому 3 групи інвалідності (а.с.34).
Головне управління Національної поліції в Житомирській області в межах норм визначених Порядком №4 прийняло висновок від 17.07.2019, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (а.с.35).
В подальшому листом від 22.07.2019 №832/29/105/05-2019 відповідач повідомив позивачу про підстави відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги (а.с.6-7).
Серед мотивів наведених у листі від 22.07.2019 вказано, що позивач був звільнений за власним бажанням, а діагноз у виписці МСЕК серії 12ААБ № 548415 від 03.05.2019, по якому встановлено групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної при виконанні службових обов'язків не відповідає діагнозу, прописаному в постанові ВЛК, тобто група інвалідності отримана внаслідок захворювання, а не травми. А також в постанові ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 18.04.2019 прописано, що позивач придатний до військової служби.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до п.3, 4 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" правових підстав немає.
Суд звертає увагу, що перелік підстав відмови поліцейському у виплаті одноразової грошової допомоги визначений статтею 101 Закону №580-VIIІ.
Однак серед них відсутня така підстава для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, як звільнення особи за власним бажанням, а не через хворобу.
Невідповідність інформації про діагноз позивача вказаної у виписці МСЕК та в постанові ВЛК не спростовує наявності факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов'язків.
Обставини отримання позивачем травми саме під час виконання обов'язків служби підтверджується актами нещасних випадків Н-1 та Н-5 де вказано, що психофізіологічною причиною нещасного випадку є травма, отримана внаслідок власної необережності. В наслідок події ОСОБА_1 отримав травму у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку. Нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
З матеріалів справи видно, що позивачу вставлено ІІІ групу інвалідності з 03.05.2019, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Таким чином, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, а травми отримані під час виконання обов'язків служби в поліції.
Аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що відповідачем у листі від 22.07.2019 не наведено жодної визначеної законом підстави в обґрунтування відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність безпідставної відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з призначенням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, а тому дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області слід визнати протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського суд зазначає наступне.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15.Ь під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Водночас, з метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Здійснивши системний аналіз позовних вимог, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар,5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 40108625) щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва