24 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/9054/19
категорія 109040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
секретар судового засідання Єфремова О.С.,
за участю: представників позивача: Тичини В.А., Іванчука В.М., Малахової Н.М.,
представника відповідача: Горкуші М.А.,
представників третіх осіб - Заворотнюк Л.М., Дідовець Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Житомирська міська рада, Оліївська сільська рада, ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та скасування припису,
встановив:
Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" звернулося до суд з вказаним позовом і просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4";
- скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18 червня 2019 року №282-ДК/0222 Пр/03-01/-1, який вручено (надіслано поштою) державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Козирем Р.А..
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог указувало, що на адресу ПП «ВЖРЕП № 4» надійшов припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.06.2019 № 282-ДК/0222 Пр03/01/-1, яким вимагається від ПП «ВЖРЕП № 4» усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення права власності чи оренди до 18.07.2019. Разом з приписом направлено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки від 18.06.2019 № 282-ДК/387/АП/09/01/-1 та акт обстеження земельної ділянки від 18.06.2019 № 282-ДК/128/АО/Ю/01/-19, які стали підставою для винесення припису. У вказаних актах зазначено порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що полягає у самовільному зайнятті земельних ділянок ПП «ВЖРЕП № 4». На думку позивача, дії відповідача щодо проведення перевірки та винесений за її результатами припису є протиправними, оскільки акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 18.06.2019 № 282-ДК/387/АП/09/01/-1 та акт обстеження земельної ділянки від 18.06.2019 № 282-ДК/128/АО/Ю/01/-19 підтверджується порушення відповідачем вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У свою чергу, протиправність проведення перевірки є підставою для скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який винесено внаслідок проведення такої перевірки та вручено (надіслано поштою) державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Козирем Р.А.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі на 21.08.2019.
21.08.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.09.2019, у зв'язку з необхідністю позивачу часу для підготовки відповіді на відзив, витребування від відповідача додаткових доказів. Також у підготовчому засіданні судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про залучення до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирської міської ради, Оліївської сільської ради.
23.09.2019 в підготовчому засіданні продовжено перерву до 07.10.2019, у зв'язку з наданням часу представнику відповідача для ознайомлення з додатковими документами.
07.10.2019 в підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідача, продовжено перерву до 23.10.2019.
23.10.2019 судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про залучення до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 .
Крім того, судом зобов'язано відповідача та третю особу надати додаткові докази по справі. Наступне підготовче засідання призначено на 11.11.2019.
11.11.2019 в підготовчому засіданні судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про виклик ОСОБА_1 в підготовче засідання для дачі пояснень. У зв'язку з цим, а також внаслідок необхідності огляду судом детального плану території між провулком Прудним та вул. Покровською у м.Житомирі, продовжено підготовче провадження в справі до 28.11.2019.
28.11.2019, за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.12.2019.
20.12.2019 справа знято із розгляду, нове судове засідання в справі призначено на 24.12.2019.
Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти доводів, викладених у позовній заяві, відповідач стверджує, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель як посадові особи Головного управління та, з урахуванням Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-ІV, діяли в межах визначених повноважень. При цьому наголошено, що наказ про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель не містив посилань на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 18.06.2019 державними інспекторами складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки. У вказаних актах зафіксовано, що на момент обстеження ПП «ВЖРЕП № 4» використовує земельну ділянку (водойму) комунальної форми власності із земель водного фонду, площею 0,8350 га, що розташована на території: між провулком Прудним та вулицею Покровською в м. Житомирі шляхом розміщення альтанок та провадження комерційної діяльності, без оформленого права власності або право користування земельними ділянками. Крім того, встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності із земель водного фонду, площею 0,5000 га, прилеглої до м. Житомира, пров. Прудний, ПП «ВЖРЕП № 4» шляхом самочинного капітального будівництва однієї альтанки, бетонованого майданчику та прилеглої території, яка розміщена між гаражним кооперативом «Крошня» та річкою «Крошенка» на території Оліївської сільської ради. Вказане є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок на території м. Житомира площею 0,8350 га та на території Оліївської сільської ради, площею 0,5000 га. Також зазначено, що 18.06.2019 Головне управління направило позивачу повідомлення про виклик для надання пояснень та було запропоновано прибути 25.06.2019 на 10.00. 26.06.2019 повторно направлено повідомлення про виклик на 22.07.2019 для надання пояснень. 22.07.2019 до Головного управління надішли пояснення ПП «ВЖРЕП № 4». 25.07.2019 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області направлено лист № 10-6-0.41-4817/2-19 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про забезпечення явки винної особи відповідно до п. 9 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію».
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач відхиляє міркування відповідача у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованість. Стверджує, що наданими до відзиву документами не підтверджується порушення саме позивачем норм земельного законодавства, оскільки вказані документи не містять жодних доказів щодо порушення позивачем земельного законодавства. На переконання позивача, припис не містить чіткого визначення, які саме земельні ділянки самовільно зайняті ПП "ВЖРЕП №4", складений з порушенням норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Житомирською міською радою подано письмові пояснення, в яких повідомлено, що рішень щодо надання ПП "ВЖРЕП 4" у власність земельної ділянки між провулком Прудним та вулицею Покровською Житомирською міською радою не приймалось. При цьому зазначено, що рішенням міської ради від 09.02.2016 № 92 Комунальному підприємстві "Парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,5 га для рекреаційного призначення за адресою між провулком Прудним та вулицею Покровською у місті Житомирі. Відповідно до рішення міськвиконкому від 15.06.2015 № 516 погоджено Приватному підприємству "Виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 4" проведення благоустрою території між провулком Прудним та вулицею Покровською у місті Житомирі з розміщенням малих архітектурних форм. Рішенням 27 сесії VII скликання Житомирської міської ради № 768 від 28.09.2017 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0150 га по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами.
Оліївською сільською радою також подані пояснення по справі, за змістом яких третя особа проти задоволення позову заперечує. Вказано, що 26.03.2019 комісія Оліївської сільської ради, в порядку ст. 125 Земельного кодексу України, провела перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Оліївської сільської ради, про що складено відповідний акт. За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці Оліївської сільської ради, прилеглій до м. Житомира, пров. Прудний, виявлено факт самовільного захоплення даної ділянки загальною площею понад 50 соток, а саме самочинного капітального будівництва однієї альтанки, бетонованого майданчику та прилеглої території, яка розміщена між гаражним кооперативом "Крошня" та річкою "Крошенка" на території Оліївської сільської ради. Зазначений акт обстеження був переданий до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Вважають, що відповідачем правомірно, в межах компетенції, винесено припис від 18.06.2019 № 282-ДК/0222Пр03/01/-1, яким зобов'язано ПП "ВЖРЕП №4" усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення права власності або оренди.
До суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі. У цих поясненнях третя особа щодо виявленого факту самовільного зайняття земельних ділянок на території м. Житомира, площею 0,8350 га, вказала, що визначена відповідачем водойма комунальної форми власності є об'єктом нерухомого майна у вигляді споруди - зимника - маточника приватної форми власності. Право власності на комплекс будівель і споруд № 11, в складі якого, окрім вказаного зимника - маточника, також є гідротехнічні споруди та будка для зберігання інвентаря та охорони, вона, ОСОБА_1 , набула на підставі договору купівлі - продажу комплексу будівель та споруд від 13.03.2015. У 2017 році надано дозвіл ПП "ВЖРЕП № 4" на встановлення дерев'яних альтанок на належному їй зимнику - маточнику, а тому вважає, що позовні вимоги ПП "ВЖРЕП № 4" є обґрунтованими, а припис відповідача таким, що не відповідає дійсним обставинам і вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Представник третьої особи - Житомирської міської ради, в судовому засіданні підтримала пояснення, викладені письмово.
Представник третьої особи - Оліївської сільської ради, в судовому засідання просила відмовити в задоволенні позову.
Третя особа - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтують позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що 18 червня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, Козирем Романом Анатолійовичем та Мургою Кирилом Валентиновичем , відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки в межах м. Житомира між провулком Прудним та вулицею Покровською; за межами населених пунктів на території Оліївської сільської ради, провулок Прудний, ПП "ВЖРЕП № 4", про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 282-ДК/387/АП/09/01/-19.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що у результаті перевірки встановлено, що на момент обстеження ПП "ВЖРЕП № 4" використовує земельну ділянку (водойму) комунальної форми власності із земель водного фонду, площею 0,8350 га, що розташована на території: між провулком Прудним та вулицею Покровською в м.Житомирі шляхом розміщення альтанок та провадження комерційної діяльності.
Згідно інформації наданої ПП "ВЖРЕП № 4" (лист № 333 від 11.06.2019) повідомляється, що у ПП "ВЖРЕП № 4" рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території між провулком Прудним та вул. Покровською відсутнє. Також право власності чи користування на вказану земельну ділянку відсутнє.
На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 0,8350 га за ПП "ВЖРЕП № 4" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ПП "ВЖРЕП № 4" відсутнє, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок на території м. Житомира площею 0,8350 га.
Крім того, згідно акту обстеження земельної ділянки комісією Оліївської сільської ради від 26 березня 2019 року встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності із земель водного фонду, площею 0,5000 га, прилеглої до м. Житомира, пров. Прудний, площею 0,5000 га, ПП "ВЖРЕП № 4" шляхом самочинного капітального будівництва однієї альтанки, бетонованого майданчику та прилеглої території, яка розміщена між гаражним кооперативом "Крошня" та річкою "Крошенка" на території Оліївської сільської ради.
На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 0,5000 га за ПП "ВЖРЕП № 4" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ПП "ВЖРЕП № 4" відсутнє, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок на території Оліївської сільської ради площею 0,5000 га.
Також 18 червня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, Козирем Романом Анатолійовичем та Мургою Кирилом Валентиновичем проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: в межах м.Житомир між провулком Прудним та вулицею Покровською; за межами населених пунктів на території Оліївської сільської ради, провулок Прудний.
Внаслідок проведеного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 18.06.2019 № 282-ДК/128/АО/10/01/-19, в якому зафіксовані ті ж обставини щодо порушення ПП "ВЖРЕП № 4" ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України в частині самовільного зайняття земельних ділянок на території м. Житомира площею 0,8350 га та земельних ділянок на території Оліївської сільської ради площею 0,5000 га, як у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 282-ДК/387/АП/09/01/-19.
18 червня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, за результатами встановлених обставин перевіркою стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ПП "ВЖРЕП № 4", складено припис № 282-ДК/0222П/О/03/01/-19. Відповідно до зазначеного припису ПП "ВЖРЕП № 4" необхідно усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення права власності чи оренди.
Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4", вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та винесений за її результатами припис протиправними, звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4", суд ураховує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2019 Начальником Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі на ім'я В.о. Начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подано доповідну записку щодо законних підстав використання земель, в якій порушено питання щодо проведення перевірки інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо законних підстав використання земель, згідно доданих викопіювань (т. 1 а.с. 75-76).
11.05.2019, відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Положення про Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, на підставі доповідної записки Начальника Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі № 819/423-19-0.15 від 22.04.2019, В.о. Начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області прийнято наказ № 282-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель".
21.05.2019 В.о. Начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області прийнято наказ № 296-ДК "Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 11.05.2019 № 282-ДК".
Відповідно до змісту вказаних наказів вирішено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Оліївської сільської ради Житомирського району у термін з 11 травня 2019 року до 10 червня 2019 року, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.
Наказом В.о. Начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 10.06.2019 № 335-ДК внесено зміни до п. 1, 2, 3 наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 11.05.2019 № 282-ДК.
Так, пункт перший та другий наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 11.05.2019 № 282-ДК викладено в такій редакції:
- здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Оліївської сільської ради Житомирського району та м. Житомира;
- державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області здійснити захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів у термін з 11 травня 2019 року по 18 червня 2019 року.
18 червня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, Козирем Романом Анатолійовичем та Мургою Кирилом Валентиновичем , відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" за результатами проведеної перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки в межах м. Житомира між провулком Прудним та вулицею Покровською; за межами населених пунктів на території Оліївської сільської ради, провулок Прудний, ПП "ВЖРЕП № 4", складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 282-ДК/387/АП/09/01/-19.
Також 18 червня 2019 року державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, Козирем Романом Анатолійовичем та Мургою Кирилом Валентиновичем складено акт обстеження земельної ділянки № 282-ДК/128/АО/10/01/-19.
Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" вважає, що відповідачем при проведені перевірки було порушено встановлені законодавством вимоги щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю), а саме Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, зокрема вимог статті 7 цього Закону.
Натомість відповідач у своєму відзиві наполягав на тому, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель як посадові особи Головного управління та з урахуванням Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV діяли в межах, визначених повноважень. При цьому вказано, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V спірні правовідносини не регулює.
Оцінюючи аргументи сторін, суд зважає на таке.
У відповідності до статті 2 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки, далі - ЗК України), земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 187 ЗК України передбачено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із ст. 188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 962-IV) передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч. 3 ст. 19 Закон № 962-IV).
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
У частині першій статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 963-IV) визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (ст. 4 Закону № 963-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
За змістом частини першої статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 15 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення) визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення, основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
За змістом пп. 25-1 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Приписами пп. 2 п. 6 Положення визначено, що Держгеокадастр для виконання покладених на нього завдань має право одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521. Зокрема, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308.
Відповідно до Положення № 333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Пунктом 6 Положення № 333 визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право, зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.
Разом з цим, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено сферу дії цього Закону.
Так, за змістом цієї статті Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Отож, вказаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Таким чином, норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
У даному випадку захід контролю призначався не з приводу перевірки дотримання земельного законодавства конкретного суб'єкта господарювання, яким є позивач, а з метою перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельних ділянок в адміністративно-територіальних межах м. Житомира та Оліївської сільської ради, тобто цей захід не стосувався діяльності конкретних суб'єктів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини врегульовані нормами Земельного кодексу України та Закону №963-IV, а не Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 (справа № 806/1723/18) та від 09.10.2019 (справа № 724/1843/18).
За наведених обставин, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимоги на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V є безпідставними.
Разом з цим суд ураховує, що відповідно до ст.ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", з метою отримання документів та матеріалів на адресу, зокрема, ВЖРЕП № 4 державними інспекторами направлено клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель від 07.06.2019 № 28-6-0.41-3706/2-19 (т. 1 а.с. 84-85). У цьому клопотанні відповідач просив надати інформацію з наданням відповідних копій документів, а саме:
- рішення про надання ПП "ВЖРЕП № 4" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Житомирі на території між провулком Прудним та вул. Покровською;
- рішення про затвердження ПП "ВЖРЕП № 4" проекту землеустрою земельної ділянки на території між провулком Прудним та вул. Покровською;
- підтвердження права власності ПП "ВЖРЕП № 4" на вищезазначену земельну ділянку;
- паспорта прив'язки та наявні документи у ПП "ВЖРЕП № 4" на споруди (малі архітектурні форми), що розташовані на земельній ділянці в м. Житомирі між провулком Прудним та вул. Покровською, у термін до 15 год. 11.06.2019.
11.06.2019 ПП "ВЖРЕП № 4" на адресу В.о. Начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслано копії наступних документів:
- витяг з рішення Житомирської міської ради № 768 від 28.09.2017 "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок";
- рішення виконкому Житомирської міської ради № 516 від 15.06.2016 "Про погодження проведення благоустрою території між пров. Прудним та вул. Покровською".
Також повідомлено, що у ПП "ВЖРЕП № 4" немає рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки на території між пров. Прудним та вул. Покровською та відсутнє право власності на вказану земельну ділянку. Наявність паспортів прив'язки на елементи благоустрою (в тому числі малі архітектурні форми) не передбачено чинним законодавством.
Отож, позивач був обізнаний щодо здійсненого відповідачем державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Оліївської сільської ради Житомирського району та м. Житомира.
Підсумовуючи викладене, суд залишає позов ПП «ВЖРЕП № 4» в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" без задоволення.
Щодо скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18 червня 2019 року № 282-ДК/0222П/О/03/01/-19, яким зобов'язано ПП "ВЖРЕП № 4" усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення права власності чи оренди.
Як було зазначено вище та вбачається зі змісту оскаржуваного припису, останній винесено відповідно до ст. 144 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 18-1 та 19 Закону України «Про охорону земель» та п. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, у зв'язку із тим, що при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ПП "ВЖРЕП № 4" встановлено слідуюче.
На момент обстеження ПП "ВЖРЕП № 4" використовує земельну ділянку (водойму) комунальної форми власності із земель водного фонду, площею 0,8350 га, що розташована на території: між провулком Прудним та вулицею Покровською в м.Житомирі шляхом розміщення альтанок та провадження комерційної діяльності.
Згідно інформації наданої ПП "ВЖРЕП № 4" (лист № 333 від 11.06.2019) повідомляється, що у ПП "ВЖРЕП № 4" рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території між провулком Прудним та вул. Покровською відсутнє. Також право власності чи користування на вказану земельну ділянку відсутнє.
На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 0,8350 га за ПП "ВЖРЕП № 4" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ПП "ВЖРЕП № 4" відсутнє, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок на території м. Житомира площею 0,8350 га.
Крім того, згідно акту обстеження земельної ділянки комісією Оліївської сільської ради від 26 березня 2019 року встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності із земель водного фонду, площею 0,5000 га, прилеглої до м. Житомира, пров. Прудний, площею 0,5000 га, ПП "ВЖРЕП № 4" шляхом самочинного капітального будівництва однієї альтанки, бетонованого майданчику та прилеглої території, яка розміщена між гаражним кооперативом "Крошня" та річкою "Крошенка" на території Оліївської сільської ради.
На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 0,5000 га за ПП "ВЖРЕП № 4" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ПП "ВЖРЕП № 4" відсутнє, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок на території Оліївської сільської ради площею 0,5000 га.
Оскаржуючи вказаний припис позивач посилається на протиправність проведення перевірки відповідачем внаслідок не дотримання посадовими особами вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V. Втім, ураховуючи висновки суду викладені вище, такі судження позивача є помилковими.
Разом з цим, надаючи оцінку припису відповідача від 18 червня 2019 року № 282-ДК/0222П/О/03/01/-19 по суті, суд зважає на наступне.
Згідно із статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу приписів ст.ст. 116, 123, 124 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
За змістом абзацу шістнадцятого статті 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 144 ЗК України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
Таким чином, визначальними ознаками порушення вимог законодавства України про охорону земель у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки є її фактичне використання особою без достатніх правових підстав.
Стосовно земельної ділянки на території м. Житомира площею 0,8350 га, то суд акцентує увагу на тому, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 18.06.2019 та припис від 18.06.2019 в цій частині обґрунтовано використанням ПП «ВЖРЕП № 4» земельної ділянки (водойми) комунальної власності із земель водного фонду, шляхом розміщення альтанок.
У ході судового розгляду справи встановлено, що визначена відповідачем земельна ділянка як водойма комунальної власності є об'єктом нерухомого майна у вигляді споруди - зимника - маточника, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 13.03.2015, ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі - продажу від 13.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, належить об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд № 11, який складається з: гідротехнічної споруди, позначеної на плані під літерою «А», гідротехнічної споруди, позначеної на плані під літерою «Б», будки для зберігання інвентаря та охорони гідроспоруд, позначеної на плані під літерою «В», зимник - маточник, позначеної на плані під літерою «Б».
Водночас матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15 червня 2016 року №516 погоджено Приватному підприємству «ВЖРЕП №4» проведення благоустрою території між провулком Прудним та вулицею Покровською з розміщенням малих архітектурних форм.
У свою чергу, ОСОБА_1 надала згоду на встановлення дерев'яних альтанок на належному їй зимнику - маточнику, що входить до складу комплексу будівель і споруд № 11 і є її приватною власністю, а також погодила благоустрій навколо комплексу будівель і споруд № 11.
Наведене представником відповідача спростовано не було. Також під час судового розгляду справи не надано до суду доказів у підтвердження використання позивачем саме земельної ділянки (водойми) комунальної власності площею 0,8350 га.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18 червня 2019 №282-ДК/0222 Пр/03-01/-1 в частині вимоги про усунення порушень вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки на території м. Житомира між провулком Прудним та вул. Покровською, площею 0,8350 га, є протиправним.
Щодо земельної ділянки на території Оліївської сільської ради площею 0,5000 га.
Факт благоустрою цієї земельної ділянки ПП «ВЖРЕП № 4»не заперечувався.
Згідно із графічними матеріалами з відображенням меж земель м.Житомира та Оліївської сільської ради поблизу провулка Прудного у м.Житомирі, викопіювання з відомостей з документації із землеустрою з відображенням земельних ділянок, які знаходяться на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, експлікації земель Оліївської сільської ради Житомирського району, встановлено, що вказана на план-схемі акту перевірки земельна ділянка площею 0,5000 га розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району.
Відтак, в силу приписів ст.ст. 116, 122, 123 ЗК України позивач може набути права власності чи права користування вищевказаною земельною ділянкою за рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району.
Ні на момент перевірки, ні на час розгляду справи в суді, право власності або право користування земельною ділянкою площею 0,5000 га на території Оліївської сільської ради за ПП "ВЖРЕП № 4" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Представник третьої особи - Оліївської сільської ради в судовому засіданні вказувала на самовільне зайняття позивачем вказаної земельної ділянки.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Беручи до уваги наведене, встановлені в ході судового розгляду справи факти, суд вважає, що позов Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд ураховує, що позов і заява представника позивача містять вимоги щодо відшкодування судових витрат, а саме судового збору в сумі 3842,00 грн і витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 1500 грн.
Зважаючи на наведене, суд зазначає, що згідно із ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі ч. 3 ст. 139 вказаного Кодексу, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 6741 від 26.06.2019 та № 6977 від 16.07.2019.
Таким чином, ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 1921,00 грн.
З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом Малаховою Н.М. було укладено договір про надання правової допомоги від 20.08.2019 та додаткову угоду № 1 від 20.08.2019. Предметом договору вказано представлення інтересів ПП "ВЖРЕП № 4" у Житомирському окружному адміністративному суді при розгляді адміністративної справи №240/9054/19 за позовом ПП "ВЖРЕП № 4" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними та скасування припису. Додатковою угодою визначено порядок отримання адвокатом винагороди.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи також надано акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги, відповідно до якого вартістю наданих послуг складає 1500 грн, розрахунок та обґрунтування розміру витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 20.08.2019 у адміністративній справі № 240/9054/19 та платіжні доручення від 20.08.2019 №7467 та від 23.12.2019 № 9137, якими підтверджується факт оплати адвокату Малаховій Н.М. 1500,00 грн послуг відповідно до договору.
Суд вважає вказані витрати позивача на правничу допомогу обґрунтованими, співмірними з обставинами справи та характером спору, а також підтвердженими належними доказами. У свою чергу відповідачем не доведено протилежного.
З огляду на наведене та висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 750,00 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132-139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" (вул. Северина Наливайка, 7-а, м. Житомир, 10031, код ЄДРПОУ: 36549046) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 39765513), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Житомирська міська рада (м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, м. Житомира, код ЄДРПОУ: 13576954), Оліївська сільська рада (вул. Л.Ступницького, 68, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 04348409), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання дій незаконними та скасування припису задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18 червня 2019 №282-ДК/0222 Пр/03-01/-1 в частині усунення порушень вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки на території м. Житомира між провулком Прудним та вул. Покровською, площею 0,8350 га.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" понесений судовий збір у розмірі 1921,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 750 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повне судове рішення складене 13 січня 2020 року