Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 січня 2020 р. Справа№200/12848/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу, -
04 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу в сумі 353 449,58 грн., мотивований тим, що за відповідачкою обліковується узгоджений податковий борг в загальній сумі 353 449,58 грн., а саме з орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації: 18010900), який до теперішнього часу відповідачкою ОСОБА_1 не сплачений. Позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» від 28.09.2017 року №17175-17, про сплату податкового боргу на суму 353 449,58 грн., яка була направлена поштою на податкову адресу боржника, та вручена 27.10.2017 року. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась. Посилаючись на те, що зазначена сума заборгованості перед бюджетом в розмірі 353 449,58 грн., самостійно відповідачкою не сплачена, вважає, що у ГУ ДПС України у Донецькій області виникли правові підстави для стягнення вищевказаного боргу, у зв'язку із чим, позивач просив суд ухвалити рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідачки податковий борг який складається з орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації: 18010900) в розмірі 353 449,58 грн.
Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року, позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, встановлений строк для подання відповідачкою відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, роз'яснено, що у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання вимог чинного процесуального законодавства, вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідачки, та згідно із інформацією офіційного інтернет-сайту ПАТ «Укрпошта», була вручена особисто 11 грудня 2019 року.
21 грудня 2019 року від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява в якій повідомлено про отримання відповідачкою ухвали суду про відкриття провадження у справі 13 грудня 2019 року. Однак, посилаючись на положення ч. 2 ст. 174 КАС України, відповідачкою зазначено, що разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, судом їй не направлена, що виключає можливість надання нею відзиву.
За для дотримання права відповідачки на подання до суду відзиву на позовну заяву, судом, 27 грудня 2019 року та 16 січня 2020 року, на адресу відповідачки, рекомендованим поштовим відправленням були спрямовані копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, та згідно із інформацією офіційного інтернет-сайту ПАТ «Укрпошта», зазначена судова кореспонденція була вручена 24 січня 2020 року.
Разом з тим, станом на час розгляду справи, відзив на адміністративний позов відповідачкою не поданий.
При цьому суд зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На виконання вищевказаних вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, позивачем ГУ ДПС України у Донецькій області, при поданні даного адміністративного позову до позовної заяви доданий доказ надіслання рекомендованим листом відповідачці ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» (а.с. 11), про направлення відповідачці кореспонденції 30 жовтня 2019 року за кодом 8752601593565, яка за інформацією офіційного інтернет-сайту ПАТ «Укрпошта», була вручена ще 04 грудня 2019 року.
Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що копія позовної заяви та доданих до неї документів були отримані відповідачкою ОСОБА_1 двічі: 04 грудня 2019 року та 24 січня 2020 року, а ухвала суду про відкриття провадження у справі - 11 грудня 2019 року.
Разом з тим, незважаючи на отримання відповідачкою у встановлені чинним процесуальним законодавством строки позовної заяви та доданих до неї документів двічі: 04 грудня 2019 року та 24 січня 2020 року, а також ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03 грудня 2019 року, - 11 грудня 2019 року, та надання судом достатнього строку для подання відзиву на позовну заяву, враховуючи, що з дня отримання відповідачкою ухвали про відкриття провадження у справі пройшло вже більше місяця, станом на час розгляду справи, відзив на адміністративний позов відповідачкою не поданий.
Відповідно статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із наведеним, враховуючи положення ч. 2 ст. 175 КАС України, за якими у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, враховуючи неподання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк та не повідомлення поважності причин його неподання, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 08.12.2009 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець (номер державної реєстрації: 22740000000024648), та 23.02.2018 року була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності (номер проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності: 22740060005024648), дата зняття з обліку платника податків: 23.02.2018 року (а.с. 5-6).
28 вересня 2017 року, ГУ ДФС України у Донецькій області відносно платника податків ОСОБА_1 , була сформована податкова вимога форми «Ф» від 28.09.2017 року № 17175-17, про сплату податкового боргу на суму 353 449,58 грн., яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, була вручена ОСОБА_1 - 27 жовтня 2017 року (а.с. 26).
Згідно із корінцем до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2018 року № 390045-4610-0519 на суму 155 110,8 грн., за 2018 рік, за відповідачкою ОСОБА_1 нарахована податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 155 110,8 грн., яка виникла 28.09.2018 року (а.с. 15).
Згідно із корінцем до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2018 року № 390044-4610-0519 на суму 40 146,9 грн., за 2018 рік, за відповідачкою ОСОБА_1 нарахована податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 40 146,9 грн., яка виникла 28.09.2018 року (а.с. 15).
Згідно із корінцем до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2018 року № 390046-4610-0519 на суму 153 708,49 грн., за 2018 рік, за відповідачкою ОСОБА_1 нарахована податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі на суму 153 708,49 грн., яка виникла 28.09.2018 року (а.с. 15).
Згідно із корінцем до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2018 року № 390043-4610-0519 на суму 4 483,39 грн., за 2018 рік, за відповідачкою ОСОБА_1 нарахована податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі на суму 4 483,39 грн., яка виникла 28.09.2018 року (а.с. 15).
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вищевказані податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу платника податків відповідачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 27 червня 2018 року, та поштове відправлення № 8754901647414 було повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 17).
Відомостей про оскарження вищевказаних рішень податкового органу суду не представлено, отже вони є чинними, а податкові зобов'язання - узгодженими.
Відомостей про сплату відповідачкою зазначених сум податкового боргу суду також не представлено.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до вимог статті 203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 126.1статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно із п. 58.1 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абз. 2 п. 58.3. ст. 58 ПК України).
Згідно із представленими позивачем доказами, 28 вересня 2017 року, ГУ ДФС України у Донецькій області відносно платника податків ОСОБА_1 , була сформована податкова вимога форми «Ф» від 28.09.2017 року № 17175-17, про сплату податкового боргу на суму 353 449,58 грн., яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, була вручена ОСОБА_1 - 27 жовтня 2017 року (а.с. 26).
Відомостей про оскарження вищевказаного рішення податкового органу суду не представлено, отже суд приходить до висновку, що воно є чинним, а податкове зобов'язання - узгодженим.
Згідно із пунктами 19-1.1.22, 19-1.1.45 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема як, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У зв'язку із наведеним, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оскарження відповідачкою ОСОБА_1 рішення податкового органу щодо наявного в неї податкового боргу на суму 353 449,58 грн., та доказів погашення відповідачкою зазначеної узгодженої податкової заборгованості в сумі 353 449,58 грн., а також жодних доказів на спростування позиції та вимог контролюючого органу, беручи до уваги наявні в матеріалах справи представлені позивачем письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу та про їх повне задоволення.
Жодних доказів на спростування таких висновків суду відповідачкою не надано.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг (орендна плата з фізичних осіб (код бюджетної класифікації: 18010900; Центральний район м. Маріуполя) в сумі 353 449 (триста п'ятдесят три тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 58 коп. на Рахунок: НОМЕР_2; ОКПО: 37989721; КЕКД: 18010900; Отримувач: Маріуп. УК/Центральний р-н/18010900.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 31 січня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров