Рішення від 23.01.2020 по справі 160/7604/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 160/7604/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О.

при секретарі судового засіданняШурпіновій К.О.

за участю представника позивача Терехова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 07.08.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» до Одеської митниці ДФС про:

- визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 13.06.2019 № UA500000/2019/000376/2;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2019 № UA500650/2019/00822 Одеської митниці ДФС.

2. Одночасно з позовом позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача судових витрат по справі, у тому числі на професійну правничу допомогу, у розмірі 16 421 грн.

3. Ухвалою суду від 12.08.2019 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

4. 06.09.2019 на виконання вимог ухвали позивачем надано платіжне доручення № 117 від 29.08.2019 про сплату судового збору у розмірі 2 590,81 грн.

5. Ухвалою суду від 11.09.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.10.2019.

6. 08.10.2019 у підготовче засідання прибули представники позивача, відповідач до суду не прибув, причин неявки не повідомив.

7. З метою витребування доказів, отримання позивачем відзиву на адміністративний позов та складання відповіді на відзив, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.11.2019.

8. 10.10.2019 від відповідача надійшли наступні документи (т.1 а.с.108-192):

- відзив на позовну заяву з додатками та доказами направлення позивачу;

- заява про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції;

- клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

9. Ухвалою суду від 15.10.2019:

- клопотання представника Одеської митниці ДФС про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 160/7604/19 задоволено;

- доручено Одеському окружному адміністративному суду проведення підготовчого засідання, призначеного на 05.11.2019 о 10:30 у справі № 160/7604/19 у режимі відеоконференції.

10. 16.10.2019 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові документи у справі з доказами їх направлення позивачу.

11. 04.11.2019 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

12. 05.11.2019 підготовче засідання проведено у режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

13. Суд протокольною ухвалою продовжив підготовче провадження до 90 днів, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задовольнив, оголосив перерву до 19.11.2019.

14. 05.11.2019 від представника відповідача надійшла заява участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

15. Ухвалою суду від 08.11.2019:

- заяву представника Одеської митниці ДФС про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 160/7604/19 задоволено;

- доручено Одеському окружному адміністративному суду проведення підготовчого засідання, призначеного на 19.11.2019 об 11:00 у справі № 160/7604/19 у режимі відеоконференції.

16. 18.11.2019 від представника позивача надійшли клопотання про виклик та допит свідка, додаткові докази у справі.

17. Підготовче засідання 19.11.2019 проведено у режимі відеоконференції за участю представників позивача та відповідача.

18. Судом запропоновано представнику позивача надати обґрунтування клопотання про виклик та допит свідка, з метою витребування додаткових доказів, судом оголошено перерву до 29.11.2019.

19. 29.11.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про проведення підготовчого засідання 29.11.2019 без його участі.

20. У підготовче засідання 29.11.2019 прибув представник позивача, який надав додаткові докази у справі та клопотання про витребування доказів від відповідача.

21. Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит свідка у справі № 160/7604/19.

22. Ухвалою суду від 29.11.2019:

- клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» про витребування доказів в адміністративній справі № 160/7604/19 задоволено;

- витребувано від Одеської митниці ДФС: копію митної декларації від 10.06.2019 № UA110150/2019/226032; копії документів на підставі яких проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України.

23. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.12.2019 з метою надання часу відповідачу для надання витребуваних судом доказів.

24. 10.12.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд:

- зупинити провадження у справі № 160/7604/19 у зв'язку з реорганізацією Одеської митниці ДФС шляхом приєднання до Одеської митниці Держмитслужби;

- замінити відповідача у справі № 160/7604/19 - Одеську митницю ДФС на її правонаступника - Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А).

25. У підготовче засідання 10.12.2019 прибув представник позивача. Відповідач до суду не прибув, відомості про належне повідомлення щодо розгляду справи засобами поштового зв'язку в матеріалах справи відсутні.

26. Протокольною ухвалою судом повторно витребувані докази від відповідача відповідно до ухвали від 29.11.2019 та оголошено перерву до 26.12.2019.

27. 24.12.2019 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов оригінал клопотання, яке отримано судом засобами електронного зв'язку 10.12.2019.

28. Судом на розгляд поставлено клопотання відповідача про заміну у справі № 160/7604/19 Одеської митниці ДФС її правонаступником - Одеською митницею Держмитслужби. Представник позивача залишив розгляд заявленого клопотання на розсуд суду.

29. Ухвалою суду від 26.12.2019:

- клопотання представника Одеської митниці ДФС про заміну відповідача правонаступником та зупинення провадження у справі № 160/7604/19 задоволено частково;

- суд допустив в адміністративній справі № 160/7604/19 заміну відповідача - Одеської митниці ДФС її правонаступником - Одеською митницею Держмитслужби;

- у задоволенні клопотання в частині зупинення провадження в адміністративній справі № 160/7604/19 - відмовлено;

- запропоновано Одеській митниці Держмитслужби надати витребувані ухвалою від 29.11.2019 докази;

- закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/7604/19;

- призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020.

30. 23.01.2020 у судове засідання прибув представник позивача, який підтримав обрану правову позицію, відповідачу повістка про виклик до суду вручена 16.01.2020, відповідач правом на участь у судовому засіданні, у тому числі у режимі відеоконференції, не скористався.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

31. Позивач вважає протиправними рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні, оскільки підстави неможливості перевірити правильність визначення митної вартості товару є помилковими, зокрема, щодо відсутності інформації про витрати на страхування, оскільки відповідачу надано договір-доручення№ 1/0104019 від 01.04.2019 в додатку до договору «Заява №1» визначено пунктом 8 «Вказівка про страхування вантажу»: одержувач відмовився від страхування. Таким чином вищезазначена підстава для відмови в декларуванні товару не відповідає дійсності.

32. Підставою для коригування визначена відсутність платіжних документів, зокрема, відповідачем вказано, що згідно наданого банківського платіжного документу за товари сплачено 39 627 дол.США, при цьому банком платником та банком отримувачем є один і той самий банк - АТ «Альфа-банк» у місті Києві. Також, відсутні будь які реквізити банку та банківських працівників.

33. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що при здійсненні запиту додаткових документів вимоги щодо платіжного доручення не визначені, питання щодо невідповідності номеру контейнеру вперше визначені у відповіді про неприйняття документів для підтвердження раніше заявленої митної вартості після митного оформлення товару, у зв'язку із чим у позивача не було можливості пояснити наявність описки в документах та їх підтвердити, при цьому визначені недоліки не могли вплинути на числові значення для обрахунку митної вартості.

34. Відповідач жодних консультацій з приводу наданих документів з позивачем не проводив.

35. Відповідач допустив вільне трактування наданих позивачем документів, розшифровуючи на свій розсуд та не проаналізував всі реквізити, та відомості цих документів у сукупності, і як наслідок дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у цих документах, та неправомірно в порушення статті 53 МК України вимагав від позивача надання додаткових документів.

36. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

37. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

38. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15 та Верховного Суду у постанові від 13.11.2018 у справі № 821/410/18 та постанові від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

39. Позивач одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав відповідачу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 МК України, тоді як відповідач не навів обґрунтованих доводів, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

40. Таким чином відповідач не обґрунтував та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1).

41. Верховний Суд України в постановах у справах № 21-91а12 та № 21-262а12, вказав, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

42. Також відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає, що за результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами статей 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання та додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

43. Наголошуємо на тому, що жодних консультацій з приводу вибору методу визначення митної вартості товару не було проведено.

44. Таким чином, оскільки наведеними обставинами підтверджується, що у своїй сукупності подані декларантом документи дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, та були відсутні правові підстави для застосування резервного методу, була порушена процедура послідовності застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів та грубо порушені цим права позивача, то оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

45. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UА500650/2019/021230 від 27.05.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

46. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500650/2019/021230 від 27.05.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо здійснення / нездійснення страхування та його вартості як складової частини митної вартості товарів.

47. Зазначення в статтях А.3, Б. FОВ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) терміну «Немає зобов'язань» стосовно обов'язків продавця та покупця укласти договір страхування не означає, що договір страхування під час застосування умов поставки FОВ не повинен укладатися.

48. Пунктом 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1-03/КК/19 від 05.03.2019 передбачено, що «ціна і кількість кожної партії «товару», а також вартість послуг з логістики вказується в Додатках до даного контракту».

49. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) № 1-03/КК/19 від 05.03.2019 відсутня інформація щодо здійснення / нездійснення страхування та його вартості як складової частини митної вартості товарів.

50. В доповненні № 1 від 05.03.2019 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1-03/КК/19 від 05.03.2019 відсутня інформація щодо здійснення / нездійснення страхування та його вартості як складової частини митної вартості товарів.

51. Також у відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 «Формуляр-зразок Організації Об'єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування» (2001) комерційний рахунок-фактура є важливим документом не тільки з точки зору його конкретної функції, але також і для його ролі у межах інших процедур, наприклад, процедури визначення митної вартості.

52. У пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/ТЮШЕ/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

53. У пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (Женева, вересень 1983 року) показано у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на пакування та інші витрати).

54. У рахунку-фактурі (інвойсі) № DВ190401 від 01.04.2019 не зазначений перелік витрат, які входять до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, відсутня інформація щодо здійснення / нездійснення страхування та його вартості як складової частини митної вартості товарів.

55. Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

56. Разом з тим, відповідно до статті 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування; страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

57. Також пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, віднесені страхові документи (якщо здійснювалося страхування), а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

58. Вважаємо, що не може бути прийнято до уваги посилання позивача на заяву № 1 на транспортування і виконання послуг по договору-доручення № 1/0104019 від 01.04.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг, в пункті 8 якої зазначено про те, що одержувач відмовився від страхування, оскільки вищевказана заява № 1 стосується договору доручення № 1/0104019 щодо надання транспортно-експедиторських послуг.

59. Відповідно до стандартних умов страхування вантажів Інституту лондонських страховиків страхування може здійснюватися з «мінімальним покриттям» за умовами С, із «середнім покриттям» за умовами В і з «найбільш широким покриттям» за умовами А.

60. Отже, положення вищезазначених норм законодавства України передбачають зазначення повних та достовірних відомостей про вартість страхування товарів як складової частини митної вартості товарів, а тому ненадання до митного оформлення документів щодо здійснення / нездійснення страхування та його вартості, а у випадку здійснення страхування - документів, які підтверджують вартість страхування виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України.

61. Згідно наданого банківського платіжного документу за товари сплачено 39 627 дол.США, при цьому банком платником та банком отримувачем є один і той самий банк АТ «Альфа-банк» у м. Києві. Також відсутні будь-які реквізити банку та банківських працівників. Проте, згідно контракту банком продавця Indastrial Bank of Korea Hwaseong Songsan.

62. Пунктом 4 частини 2 статті 53 МК у випадку якщо рахунок сплачено, то до документів, які підтверджують митну вартість товарів віднесені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

63. Відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, неподання платіжного доручення у випадках, коли платіж за товар мав бути здійснений до моменту його ввезення до митної території України, є підставою для твердження про неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів, а відтак і для коригування заявленої митної вартості (постанова Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 у справі № 820/938/14, ЄДРСР 40991872; ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 у справі № 818/8545/13-а, ЄДРСР 42590804; від 27.11.2014 у справі № 818/442/14, ЄДРСР 41669507).

64. Платіжне доручення № 686685 від 14.03.2019 було оформлене з порушенням пунктів 2.1, 2.3, 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.

65. Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

66. Звертаємо увагу суду на те, що декларантом не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, а саме не подано: виписку з бухгалтерської документації; калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування товару, що декларується, у тому числі територією країни експортера; якщо здійснювалось страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; та не спростовані наявні розбіжності у наданих документах.

67. Отже, декларантом заявлено неповні дані про митну вартість транспортних засобів, та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних транспортних засобів в країні експорту).

68. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації, про що наявний запис у рішення про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/000376/2 від 13.06.2019.

69. У відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі № К/800/19445/14 за позовом ТОВ «ТБ Сервіс» до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

70. За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/000376/2 від 13.06.2019.

71. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу) та становить 4 841 євро (митна декларація від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів № 1-12 скориговано до рівня 4 841 євро.

72. У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості із зазначенням номеру митної декларації - митна декларація від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032.

73. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UА500650/2019/026189 від 16.06.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

74. За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що у копії митної декларації країни відправлення зазначено реквізити контейнеру, які відрізняються від реквізитів контейнеру, зазначених у митній декларації № UА500650/2019/021230 від 27.05.2019 та у поданому коносаменті та рахунку на оплату послуг з перевезення. Вищезазначене свідчить про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

75. Відповідач вважає, що правова позиція митниці повністю відповідає рішенням Верховного Суду України у подібних правовідносинах.

76. Відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із їх неспівмірністю.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

77. 27.05.2019 ТОВ «ПЛК ГРУП» подало до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію № UА500650/2019/021230 для митного оформлення у режимі імпорту (ІМ 40) дванадцяти транспортних засобів (т.1 а.с.33-37, 123-129, т.2 а.с.49-56):

- графа 31: автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка - Нyundai, модель - Sonata, тип двигуна - конвертований для роботи на газі, робочий об'єм циліндрів -1999 см3, потужність двигуна - 110 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО-2, дата виготовлення - 2013; колір - сірий; торговельна марка - Нyundai:

1) номер кузова/VIN НОМЕР_1 , пробіг за одометром 385400 км, вивантажено з контейнера TCKU9847450;

2) номер кузова/VIN НОМЕР_1 , пробіг за одометром 510352 км, вивантажено з контейнера TCKU9847450;

3) номер кузова/VIN НОМЕР_2 , пробіг за одометром 579682 км, вивантажено з контейнера TCKU9847450;

4) номер кузова/VIN НОМЕР_3 , пробіг за одометром 512770 км, вивантажено з контейнера TCKU9847450;

5) номер кузова/VIN НОМЕР_4 , пробіг за одометром 322770 км, вивантажено з контейнера GESU6774056;

6) номер кузова/VIN НОМЕР_7, пробіг за одометром 508398 км, вивантажено з контейнера GESU6774056;

7) номер кузова/VIN НОМЕР_8, пробіг за одометром 484010 км, вивантажено з контейнера GESU6774056;

8) номер кузова/VIN НОМЕР_9, пробіг за одометром 392239 км, вивантажено з контейнера GESU6774056;

9) номер кузова/VIN НОМЕР_10, пробіг за одометром 372479 км, вивантажено з контейнера BEAU4010616;

10) номер кузова/VIN НОМЕР_12, пробіг за одометром 582987 км, вивантажено з контейнера BEAU4010616;

11) номер кузова/VIN НОМЕР_11, пробіг за одометром 506118 км, вивантажено з контейнера BEAU4010616;

12) номер кузова/VIN НОМЕР_5 , пробіг за одометром 451968 км, вивантажено з контейнера BEAU4010616.

78. До ЕМД додані згідно графи 44:

- пакувальний лист № DB190401 від 01.04.2019 (т.1 а.с.60, 144);

- рахунок-фактура (інвойс) № DВ190401 від 01.04.2019 (т.1 а.с.57-59, 140);

- коносамент № ВВІ0119456 від 08.04.2019, контейнери № TCKU9847450, № GESU6774056, № BEAU4010616, вживані автомобілі 12 одиниць (т.1 а.с.53-56, 138-139);

- сертифікат про походження товару № К017-19-0273738 від 15.04.2019 (т.1 а.с.137);

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 686685 від 14.03.2019, платник ТОВ «ПЛК ГРУП», отримувач АТ «Альфа-Банк», розрахунки по операціям з банками, банк отримувача АТ «Альфа-Банк», сума 39 627 доларів США, «перевод согл.ПП № 3 от 14.03.2019. НП:PREPAY FOR CARS TO CONTRACT 1-03/K R/19 OF MARCH 05 2019», проведено банком 14.03.2019 (т.1 а.с.22, 145);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № ЧБИ190 від 06.05.2019, лінійний коносамент ВВІ0119456, контейнер: № TCKU9847450, № GESU6774056, № BEAU4010616; замовлення ЧБИ00000100; 1) морський фрахт за межами території України: кількість 3, ціна 48 618 грн, сума 145 854 грн; 2) агентська винагорода на митній території України: кількість 3, ціна 1 350 грн, сума 4 051,50 грн; 3) страхування вантажу ціна «__», сума «__»; разом 149 905,50 грн (т.1 а.с.32, 153);

- зовнішньоекономічний контракт № 1-03/КК/19 від 05.03.2019, укладений ТОВ «ПЛК ГРУП» (покупець) та «Dong Book Co., Ltd.» (Республіка Корея, продавець), за умовами якого покупець купує, а продавець продає 12 автомобілів, загальною вартістю 39 627 доларів США, пунктом 4.1 контракту визначені умови оплати, зокрема покупець здійснює 100% передоплату протягом 10 днів з дати підписання додатка до контракту (т.1 а.с.16-21, 154-158);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 05.03.2019, згідно яких умови поставки FOB Пусан, Республіка Корея, ціна за одиницю товару 3 302,25 дол. США, вартість 12 одиниць товару 39 627 доларів США (т.1 а.с.21, 150);

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 08.04.2019, порт навантаження Бусан, Південна Корея, спосіб транспортування ВВІ0119456, пункт 8: вказівки про страхування: одержувач відмовився від страхування (т.1 а.с.30-31, 151-152);

- договір (контракт) про перевезення № 1/0104019 від 01.04.2019 (т.1 а.с.25-28, 146-149);

- наряд № 26 від 20.05.2019 (т.1 а.с.141-143);

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 23.04.2019, № 012981 від 23.04.2019, № 012982 від 23.04.2019, № 012983 від 23.04.2019, № 012984 від 23.04.2019, № 012985 від 23.04.2019, № 012987 від 23.04.2019, № 012988 від 23.04.2019, № 012989 від 23.04.2019, № 012990 від 23.04.2019, № 012991 від 23.04.2019, № 012992 від 23.04.2019;

- довідки № 23.05.2019-50 від 23.05.2019, № 23.05.2019-51 від 23.05.2019, № 23.05.2019-54 від 23.05.2019, № 23.05.2019-55 від 23.05.2019, № 23.05.2019-56 від 23.05.2019, № 23.05.2019-57 від 23.05.2019, № 23.05.2019-59 від 23.05.2019, № 23.05.2019-61 від 23.05.2019, № 23.05.2019-62 від 23.05.2019, № 23.05.2019-64 від 23.05.2019, № 23.05.2019-65 від 23.05.2019, № 23.05.2019-66 від 23.05.2019 (т.1 а.с.159-176).

79. Декларантом подано декларацію митної вартості, згідно якої ціна одиниці товару складає 3 002,25 дол.США (87 426,3423 грн), з урахуванням витрат на транспортування в сумі 12 154,50 грн, одиниця товару заявлена до митного оформлення за основним методом за митною вартістю 3 761,35 дол.США (99 580,84 грн) (т.1 а.с.245-247, т.2 а.с.44-48).

80. Між митницею та декларантом здійснювався обмін повідомленнями (т.1 а.с.43-45, 233-244, т.2 а.с.20-43).

81. 28.05.2019 митницею направлено повідомлення декларанту про необхідність пред'явлення товарів для митного огляду у зоні митного контролю (т.2 а.с.31).

82. 29.05.2019 митницею направлені повідомлення (протоколи обробки 305280, 305281), згідно яких надані документи не містять всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Запропоновано додати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи); копію митної декларації країни відправлення; калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, транспортно-експедиторських та інших послуг у тому числі територією країни експортера; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (т.1 а.с.239 звор., 240, т.2 а.с.33-34).

83. 29.05.2019 декларантом на запит митниці надано платіжне доручення № 27 від 16.05.2019, каталог продавця товару, копію експортної декларації від 04.04.2019 з перекладом (т.1 а.с.61-65, 171-182), зазначено, що страхування не здійснювалось (т.1 а.с.250-252).

84. 13.06.2019 митницею направлено декларанту повідомлення, згідно якого (т.1 а.с.242, т.2 а.с.38):

- подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) поставка товару здійснюється на умовах FОВ Вusan. Згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 28.11.2016 № 15 вартість доставки товару становить 145 854 грн. Дана вартість не включає вартість страхування товарів. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) згідно наданого банківського платіжного документу, за товари сплачено 39627 дол. США, при цьому банком платником та банком отримувачем є один і той самий банк-АТ «Альфа-банк» у місті Києві. Також, відсутні будь які реквізити банку та банківських працівників. Проте, згідно контракту банком продавця є Indastrial Bank of Korea Hwaseong Songsan;

- у визначений законом час, декларантом запитувані документи не подані всі запитувані документи та не спростовані наявні розбіжності у наданих документах, отже, декларантом заявлено неповні дані про митну вартість КТЗ та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту).

85. 13.06.2019 Одеською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/000376/2, заявлених до митного оформлення згідно ВМД № UА500650/2019/021230, згідно якого (т.1 а.с.38-42, 130-134):

- загальна заявлена фактурна вартість 39 627 дол.США, заявлені складові митної вартості: код (110) 145 854 грн;

- коригування:

-- товар № 1-12, ціна товару заявлена декларантом за 1 методом 3 302,25 дол.США, сума у валюті 3 761,35 дол.США (99 580,84 грн);

-- коригування: валюта Євро, вартість за одиницю 4 841 євро.

86. Обставинами прийняття рішення про коригування митної вартості у графі 33 рішення відповідач зазначив наступне:

- подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Поставка товару здійснюється на умовах FОВ Вusan. Згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 28.11.2016 № 15 вартість доставки товару становить 145 854 грн. Дана вартість не включає вартість страхування товарів. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно наданого банківського платіжного документу, за товари сплачено 39 627 дол. США, при цьому банком платником та банком отримувачем є один і той самий банк-АТ «Альфа-банк» у місті Києві. Також, відсутні будь які реквізити банку та банківських працівників. Проте, згідно контракту банком продавця є Indastrial Bank of Korea Hwaseong Songsan;

- враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

-- виписку з бухгалтерської документації;

-- каталоги, прейскуранти (прайс-листи);

-- копію митної декларації країни відправлення;

-- калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, транспортно-експедиторських та інших послуг у тому числі територією країни експортера;

-- якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- у визначений законом час, декларантом запитувані документи не подані всі запитувані документи та не спростовані наявні розбіжності у наданих документах.

- отже, декларантом заявлено неповні дані про митну вартість КТЗ та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту);

- згідно частини 6 статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі:

-- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ;

- згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні;

- в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів;

- відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів;

- відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ) - за резервним методом;

- за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: резервний;

- з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 4 841 євро (МД від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032).

- враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів № № 1-12 скориговано до рівня 4 841 євро.

87. Митна вартість за резервним методом визначена із застосуванням даних МД від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032, за якою для одержувача ОСОБА_1 . Одеська митниця ДФС оформила у митному режимі імпорту (ІМ 40) ввезення автомобілю легкового, для перевезення людей, що використовувався, марки Нyundai, модель - Sonata YF; робочий об'єм циліндрів - 2000 см3, вид палива - газ, потужність двигуна - 116 кВт, дата виготовлення 06.03.2013, екологічна норма Євро-5; колір - сріблястий; торговельна марка - Нyundai, країна відправлення - Корея (Південна), загальна сума за рахунком та ціна товару 3 003 дол.США, курс 26,59572100; коригування, статистична вартість 145 139,74 грн (т.1 а.с.201-202).

88. Оскаржуваною карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2019/00822, відмовлено у митному оформленні товару за ВМД від 27.05.2019 у зв'язку із прийняттям рішення про визначення митної вартості від 13.06.2019 № UА500000/2019/000376/2, митна вартість складає 4 841 Евро/шт, (т.1 а.с.45-47, 135-136).

89. 21.06.2019 декларантом направлено митниці лист вих. № 115-2, згідно якого (т.1 а.с.48-49, т.2 а.с.1-8):

- не погоджуючись з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів, 14.06.2019 нами було подано нову митну декларацію в порядку частини 7 статті 55 МК України за якою товари було випущено у вільній обіг (UA 500650/2019/26189);

- керуючись частиною 8 статті 55 МК України, надаємо додаткові пояснення та документи для підтвердження заявленої нами митної вартості товарів:

1) в рішенні стверджується, що інформація щодо здійснення / не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, проте декларантом подавався лист № 115-1 від 30.05.2019 в якому зазначалося, що страхування товару не здійснювалося. Крім того згідно з поданим разом з декларацією документом 4203 № 1 від 08.04.2019 вказано, що одержувач відмовився від страхування;

2) у зв'язку з технічною помилкою при роботі з системою клієнт-банк було сформовано та подано з декларацією платіжне доручення не у системі SWIFT, а лише проміжне платіжне доручення 3002 № 686685 від 14.03.2019. Надаємо копію платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 14.03.2019 та копію SWIFT-транзакції (СОВ140319/6184К від 14.03.2019), що в призначенні платежу за проміжним платіжним дорученням є посилання на вказане платіжне доручення;

3) під час винесення рішення про коригування митної вартості не взято до уваги, що декларантом додатково подавалася копія експортної декларація країни відправлення, в зв'язку з чим повторно надаємо її з копіями перекладу.

90. До листа декларанта додані копія платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 14.03.2019, копія SWIFT-транзакції СОВ140319/6184К від 14.032019, копія митної декларації країни відправлення №10484-19-020577Х від 04.04.2019 з перекладом.

91. 01.07.2019 Одеська митниця ДФС листом «Про надання інформації» вих. № 5965/10/15-70-69-20 від 01.07.2019, у відповідь на заяву ТОВ «ПЛК Груп» від 21.06.2019 №115-2 (вх. № 6535/10-29 від 26.06.2019), повідомила наступне (т.1 а.с.50-53):

- для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом були подані наступні документи: контракт; інвойс; банківський платіжний документ; рахунок-фактура на транспортування; договір про перевезення;

- у зв'язку з тим, що подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, тому, декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи;

- декларантом додатково були надані: банківський платіжний документ про сплату послуг з транспортування; копію МД країни відправлення з перекладом; каталог;

- проте, у визначений законом час, декларантом не подані всі запитувані документи та не спростовані наявні розбіжності у наданих документах.

- товари випущено у вільний обіг на митній території України за МД від 16.06.2019 № UА500650/2019/026189 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу. Розмір фінансової гарантії становить 172 720,08 грн;

- у відповідності до частини восьмої статті 55 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару були додатково надані: копія платіжного доручення в іноземній валюті; копія SWIFT та копія МД країни відправлення з перекладом;

- за результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що у копії МД країни відправлення зазначено реквізити контейнеру, які відрізняються від реквізитів контейнеру, зазначених у МД від 27.05.2019 № UА500650/2019/021230 та у поданому коносаменті та рахунку на сплату послуг з перевезення. Вищезазначене, свідчить про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах;

- на даний час у митниці підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2019 № UА500000/2019/000376/2 та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії відсутні.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

92. Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

93. Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

94. Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

95. Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

96. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

97. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

98. Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

99. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

- заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

- подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

- нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

100. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

- надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

- на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

101. Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

102. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

103. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України):

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

104. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

105. Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

106. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

107. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

108. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

109. Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

- здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

- випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

110. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п'ята статті 54 МК України):

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

111. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

112. Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

113. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

- інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

114. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

115. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України):

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

116. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

117. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

118. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

119. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

120. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

121. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

122. Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

123. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

124. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

125. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

126. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

127. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

128. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

129. Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

130. Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

131. Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

132. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

133. Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

134. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

135. Розділом 17 Інкотермс визначено види транспорту та відповідні їм терміни Інкотермс, серед яких передбачено: FOB ФРАНКО- БОРТ (... назва порту відвантаження) виключно морський і внутрішній водний транспорт.

136. Термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

137. Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

138. Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

139. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

140. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

141. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

142. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

143. Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

144. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

145. В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

146. Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення 12 автомобілів документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена декларантом митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари з додаванням витрат на морське перевезення.

147. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення морським транспортом.

148. Доводи митного органу про те, що згідно поданих документів неможливо стверджувати про нездійснення страхування товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем доведено його відмову від здійснення страхування поданого для митного оформлення товару.

149. Судом не встановлено понесення позивачем витрат на страхування.

150. Таким чином, прийняття рішення про коригування митної вартості з підстав ненадання митниці відомостей про витрати декларанта на страхування, яке при здійсненні поставки автомобілів не проводилось та від здійснення якого відмовився декларант, що визначено у поданих первісно для митного оформлення документах - є необґрунтованим.

151. Щодо аргументів відповідача про правомірність здійснення коригування з підстав неврахування поданого платіжного доручення, суд зазначає, що у розглянутому випадку митницею порушено принцип належного урядування, оскільки про неврахування для підтвердження ціни товару серед інших поданих документів - платіжного доручення, митниця повідомила декларанта лише 13.06.2019, у день прийняття рішення про коригування митної вартості та формування картки відмови у митному оформленні, чим унеможливила своєчасне надання належних підтверджуючих документів.

152. Наведення у повідомленні митниці переліку документів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, без визначення які документи містять розбіжності, або ознаки підробки, або не містять підтвердження числових значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, створює для декларанта ситуацію невизначеності вимог митниці та неможливості належної реалізації права на подання документів.

153. Судом не встановлено, що позивач сплатив чи мав сплатити більшу вартість товару, ніж визначена у поданих митниці документах.

154. З врахуванням надання декларантом експортної декларації, зовнішньоекономічного контракту та документів складених на його виконання з метою поставки товару, митним органом не доведено, що подані документи містять розбіжності, або ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

155. Скоригувавши ціну одиниці транспортного засобу до рівня 4 841 євро, митний орган використав дані МД від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032, за якою фізичною особою ввезено один транспортний засіб, що використовувався, марки Нyundai, модель - Sonata YF; робочий об'єм циліндрів - 2000 см3, вид палива - газ, потужність двигуна - 116 кВт, дата виготовлення 06.03.2013, екологічна норма Євро-5; колір - сріблястий; торговельна марка - Нyundai, країна відправлення - Корея (Південна), у якій декларантом визначено ціну товару 3 003 дол.США (курс 26,59572100) та скориговану митницею митну вартість 145 139,74 грн (т.1 а.с.201-202).

156. Таким чином, позивачем заявлена митна вартість одиниці товару за ціною 3302,25 дол.США (митна вартість 3 761,35 дол.США, 99 580,84 грн), у декларації від 10.06.2019 № UА110150/2019/226032 митна варстіть визначена у розмірі 3 003 дол.США, а 145 139,74 грн є сумою коригування.

157. Суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

158. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

159. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

160. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

161. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

162. Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

163. Таким чином, митницею необґрунтовано коригування митної вартості до рівня 4 841 євро (145 854 грн).

164. З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

165. Доводи митниці щодо виявлених розбіжностей у номерах контейнерів не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень, та, за умови відсутності інформації про перевантаження, фактичного здійснення митницею митного огляду товару, відповідності номерів контейнерів у всіх інших документів може свідчити про описку, а не створювати самостійні підстави для неправомірності оскаржуваних рішень.

166. Таким чином, у сукупності наведених обставин та оцінки суду, є обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності прийняття оскаржуваних рішень.

щодо витрат на сплату судового збору

167. У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд покладає на відповідача судові витрати на сплату судового збору за подання цього позову у розмірі 1 921 грн.

щодо витрат на професійну правничу допомогу

доводи позивача

168. Позивач заявив клопотання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500 грн:

- проведення інтерв'ювання клієнта та правовий аналіз наданих клієнтом документів, консультування клієнта - 2 год., 1 000 грн/год., разом 2000 грн;

- складання позовної заяви, подання позову - 4 год., 1 000 грн/год., разом 4 000 грн;

- правовий аналіз відзиву та доданих документів - 1 год, 1 000 грн/год., разом 1 000 грн;

- складання відповіді на відзив, подання та направлення відповіді на відзив учасникам справи - 3 год., 1 000 грн/год., разом 3 000 грн;

- представництво інтересів клієнта у підготовчих судових засіданнях (1 засідання) - 1 500 грн/ 1 засідання, разом 1 500 грн;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях по суті справи (2 засідання) - 3 000 грн/ 2 засідання, разом 3 000 грн.

доводи відповідача

169. Відповідач завив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з наступним обґрунтуванням (т.1 а.с.187-189):

- Європейській суд з прав людини прийшов до висновків про те, що у випадку якщо підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції»;

- сплата різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 172 720,08 грн;

- таким чином, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат, що пов'язані з прибуттям до суду у сумі 14 500 грн складає майже 8,4 % від різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, і тому вважаємо, що розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат, що пов'язані з прибуттям до суду у сумі 36 200,77 грн є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та (або) значенням справи для сторони;

- гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 14 500 грн становить майже 7,55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2019, 3,47 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, а також мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі майже за 577 годин роботи;

- позовна заява складається з 12 сторінок, з яких 1 сторінка містить найменування суду та учасників справи, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти; 2 сторінка містить викладення змісту пунктів 2.1, 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1-03/КК/19 від 05.03.2019, інформацію про подання позивачем до митниці митної декларації та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №; 3-4 сторінки містять виклад змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів; 5-7 сторінки містять виклад змісту статті 2 КАС України, статей 8, 19, 68 Конституції України, статей 49, 52, 53, 54 МК України, а також інформацію про подання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів; 8-10 сторінки містять виклад змісту статті 54, 57 МК України, статті 19 Конституції України, статті 245 КАС України; 11 сторінка містить таблицю з розрахунком витрат на правову допомогу та виклад позовних вимог; сторінка 12 містить перелік доданих до позовної заяви документів;

- представник позивача заявляє, що витрати на складання позовної заяви, у якій доводи позивача чому він не погоджується з прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товарів займають один абзац на сторінці 3, та три абзаци на сторінці 7 становлять 4 000 грн (або 4 години роботи), а тому розмір гонорару адвоката не відповідає обсягу робіт, які фактично виконані адвокатом;

- вважаємо, що проведення інтерв'ювання клієнта та правовий аналіз наданих клієнтом документів, консультування клієнта (2 000 грн), правовий аналіз відзиву та доданих документів (1 000 грн) не є самостійною складовою витрат на правову допомогу, а має включатися до вартості послуг із підготовки позовної заяви, відповіді на відзив;

- представник позивача включає до витрат складання відповіді на відзив (3 години роботи, 3 000 грн), ще до отримання відзиву відповідача на позов;

- отже, гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 14 500 грн є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, спів розмірності;

- позивачем не подано доказів відображення адвокатом Тереховим О.Ю. доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих від ТОВ «ПЛК Груп» шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат.

оцінка суду

170. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

171. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

172. Згідно з частиною третьою статті 134 «Витрати на професійну правничу допомогу» КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

173. Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

174. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із (частина четвертою статті 134 КАС України):

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

175. Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

176. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

177. Договором № 15/07 про надання адвокатських послуг від 15.07.2019, укладеним між Адвокатським об'єднанням «Альфа» та ТОВ «ПЛК ГРУП», адвокатське об'єднання зобов'язалось надати послуги пов'язані з представництвом, захистом прав та законних інтересів в судах, сума гонорару складає відповідно до акту наданих адвокатських послуг, розмір години роботи складає 1 000 грн (т.1 а.с.78).

178. Актом від 17.07.2019 прийому-передачі виконаних робіт щодо надання правової допомоги визначено обсяг правової допомоги, яка полягає у витратах, пов'язаних з розглядом справи на загальну суму 14 500 грн: проведення інтерв'ювання клієнта та правовий аналіз наданих клієнтом документів, консультування клієнта - 2 год., 1000 грн/год., разом 2000 грн; складання позовної заяви, подання позову - 4 год., 1 000 грн/год., разом 4000 грн; правовий аналіз відзиву та доданих документів - 1 год, 1 000 грн/год., разом 1000 грн; складання відповіді на відзив, подання та направлення відповіді на відзив учасникам справи - 3 год., 1 000 грн/год., разом 3000 грн; представництво інтересів клієнта у підготовчих судових засіданнях (1 засідання) - 1 500 грн/ 1 засідання, разом 1 500 грн; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях по суті справи (2 засідання) - 3 000 грн/ 2 засідання, разом 3000 грн (т.1 а.с.81).

179. АО «Альфа» виписано рахунок № 17/07 від 17.07.2019 (т.1 а.с.82).

180. Згідно електронної виписки по рахунку 17.07.2019 АО «Альфа» одержаний вхідний платіж № 84 від платника ТОВ «ПЛК ГРУП» на суму 14 500 грн, призначення платежу «оплата за послуги по рах. № 17/07 від 17.07.2019» (т. 1 а.с.83).

181. Надаючи оцінку клопотанню про зменшення судових витрат, суд вважає обґрунтованим, зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

182. Доводи митниці, що адвокатом Тереховим О.Ю. не подано доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, є необгрунтованими, оскільки професійна правнича допомога надана не у формі індивідуальної адвокатської діяльності.

183. Вирішуючи клопотання, суд зазначає, що позивачем заявлено для покладення на відповідача витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 14 500 грн із вищевказаними складовими, проте, адвокатом не складалась відповідь на відзив, у зв'язку із чим заявлені витрати на її складання, подання та направлення у сумі 3 000 грн, не підлягають задоволенню. Позивач заявляє відшкодування витрат за участь у двох засіданнях при розгляді справи по суті у сумі 3 000 грн, однак у цій справі проведено одно засідання у зазначеній судовій процедурі, отже сума у розмірі 1 500 грн, також є необґрунтованою. Суд також зменшує суму витрат на складення позовної заяви до 3 000 грн.

184. Таким чином, на користь позивача присуджуються витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

185. Суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості та процедура його проведення відповідачем не доведена.

186. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим задовольняє його повністю з покладенням на відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

187. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» (код ЄДРПОУ 42544772; проспект Дмитра Яворницького, буд. 3, офіс 33, м. Дніпро, 49005) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.06.2019 № UA500000/2019/000376/2, прийняте Одеською митницею ДФС.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2019 № UA500650/2019/00822, складену Одеською митницею ДФС.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4 511,81 грн.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

6. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Повне рішення складено 03.02.2020 з урахуванням вимог частини шостої статті 120 КАС України.

Суддя І.О. Верба