03 лютого 2020 року Справа № 160/12753/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області за №1197125/32062314, №1197126/32062314 від 19.06.2019 року та зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” ЄДРПОУ 32062314, податкові накладні №37 та №38 від 31.05.2019 року;
- скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №74 від 14.02.2019 року про внесення/включення ТОВ “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” ЄДРПОУ 32062314 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов'язати ГУ ДФС у Дніпропетровській внести до бази даних ІС “Податковий блок” інформацію про виключення ТОВ “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” ЄДРПОУ 32062314 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Означені вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган не взяв до уваги специфіку діяльності підприємства, не провів аналіз даних звітних показників підприємства та наявної податкової інформації, не визначив які саме документи слід надати позивачу, що будуть достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищезазначених податкових накладних. Фактично, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення без наявності об'єктивних ознак ризиків порушення норм податкового законодавства позивачем, які б свідчили про наявність підстав для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. В той же час, рішення про віднесення позивача до ризикових суб'єктів господарювання стало для нього обов'язковим, зумовлює необхідність змінювати свою поведінку та покладає на останнього додатковий тягар, що є ознаками рішення суб'єкта владних повноважень. В теперішній час, це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарської діяльності позивача (необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на надання пояснень та копій документів для розблокування податкових накладних), до того ж це ще і руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами. Тож, слід зауважити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не спростовує реальність здійснення позивачем господарської операції та наявності дати виникнення події (виконання ремонтних робіт), що підтверджуються первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Господарські операції, за результатами яких видані вищезазначені податкові накладні, мали дійсно реальний характер. Позивач під час здійснення господарських операцій мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Також, на момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент ТОВ «Метспецрем» були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС України. Отже, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між ним та ТОВ «Метспецрем» та те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу у встановленому порядку, ГУ ДФС у Дніпропетровській області був порушений принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а також норми п.п. 3 п.13 Порядку №117, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, що в даному випадку контролюючим органом здійснено не було. Позивач вважає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, платник податків перебуває у стані правової невизначеності і це позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 21.12.2019 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована монтажна компанія “Інженерно-технологічні системи” до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26 лютого 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник