03 лютого 2020 року Справа № 215/5940/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про постановлення окремої ухвали, -
10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної О.В., в якій просив суд:
- постановити окрему ухвалу згідно 249 КАС України зазначивши закон вимоги яких порушено начальником Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіною О.В. на захист рівня життя не нижчий від прожиткового мінімуму гарантованого ст. ст. 46, 48 Конституцією України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.10.2019 року адміністративну справу №215/5940/19 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 16.10.2019 ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
18.12.2019 року справа №215/5940/19 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 року зазначена вище справа розподілена та 19.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року прийнято справу №215/5940/19 до свого провадження, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Означену позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків позову протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача);поданням позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. отримано позивачем 21.01.2020 р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
21.01.2020р. до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження по справі та усунення недоліків, в якій містилось клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.
Так, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що копію ухвали суду від 23.12.2019 року отримав особисто лише 21.01.2020р., а й тому просить поновити процесуальний строк звернення до суду.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову згідно з доходом, нижчим від 5% розміру річного доходу та на місячний дохід позивача у сумі 30,57 грн. суд вважає заначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України "Про судовий збір", в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Як вже вище було зазначено, заява про звільнення від сплати судового збору вмотивована скрутним матеріальним становищем позивача. На підтвердження своїх доводів, позивач додав довідку №81 від 02.01.2020 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи ОСОБА_2 , за період з січня 2018 року по грудень 2019, загалом на суму 764,56 грн.
Разом із цим, зазначена довідка не може бути доказом підтвердження незадовільного майнового стану, оскільки з неї не вбачається відсутності інших джерел доходу на момент подання до суду позову. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки з органу доходів і зборів, підтвердження щодо сплати комунальних послуг тощо) позивач не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо посилань ОСОБА_1 на з'ясування суддею наявності у позивача відповідних пільг та належного майнового положення при наявності доходів останнього, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.
Суд зазначає, що будь-яких обставин, щодо унеможливлення самостійно надати належні для підтвердження скрутного матеріального становища доказів, а також заходи, які позивач вживав для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів, ОСОБА_1 наведено не було.
КАС України не визначає обов'язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов'язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, суд зазначає, що статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Держреєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Держреєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. №822, згідно з яким відомості з Держреєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи - платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Держреєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Держреєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Держреєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Держреєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Також інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Держреєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.
Вхід до особистого кабінету Електронного кабінету платника за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.
Таким чином, суд не наділений правом доступу до Держреєстру для отримання інформації про суми нарахованих та/або отриманих доходів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладені в ухвалі суду від 23.12.2019 року недоліки адміністративного позову ОСОБА_1 , які позивачу необхідно усунути, з огляду на положення ст. 160 КАС України, зокрема частини 5 цієї статті, є обов'язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог.
Аналіз змісту заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 23.12.2019р., якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову, ця заява містять лише тлумачення позивачем норм процесуального законодавства, які на його думку були порушені судом під час залишення позову без руху.
Відтак, станом на 03.02.2020р. вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р. про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.
Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 23.12.2019р. по 03.02.2020р. на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р. про залишення позовної заяви без руху станом на 03.02.2020р. не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про постановлення окремої ухвали - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник