31 січня 2020 року м. Житомир
справа № 240/12116/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 за 2012, 2015, 2016, 2017, 2018 роки;
- зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння в АДРЕСА_1 за 2012, 2015, 2016, 2017, 2018 роки із застосуванням коефіцієнтів 1.13, 1.27, 1.22, 1.27, 1.16 у розмірі 115381,07 грн та індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння в АДРЕСА_2 за 2012, 2015, 2016, 2017, 2018 роки із застосуванням коефіцієнтів 1.13, 1.27, 1.22, 1.27, 1.16 у розмірі 289413,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що належне їй домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було прийнято на баланс Піщанської сільської ради Овруцького району Житомирської області.
Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 20.02.2012 у справі №2а-19094/11 зобов"язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити донарахування ОСОБА_1 неотриманої компенсації вартості домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з урахуванням коефіцієнтів 1.24, 1.18, та 1.34 та провести виплату компенсації (індексації) у сумі 275631,56 грн.
Позивач стверджує, що вказана компенсація на момент подання позовної заяви нею отримана не була.
Наголошує, що з 2012 року по 2018 рік вартість житлового фонду не індексувалась, проте існують інфляційні процеси, саме тому просить зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
Зазначає, що зверталася із відповідною заявою про виплату компенсації за втрачене домоволодіння до відповідача, однак, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації повідомило, що вона дійсно перебуває на черзі для отримання компенсації за втрачене домоволодіння, проте кошти не нараховані у зв"язку із відсутністю фінансування.
На думку позивача, вказана бездіяльність відповідача є протиправною.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача 02.01.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№772/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що відповідно до повідомлення управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області, на виконання п. 17 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20.02.2012 у справі №2а-19094/11 було передано для виплати коштів до органу, що здійснює обслуговування бюджетних коштів згідно з актом приймання-передавання за 2 квартал 2018 року (перша черга). У зв'язку із цим, виплата коштів згідно з вказаним судовим рішенням буде проводитися Державною казначейською службою України. На підставі вищезазначеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Відповідно до акту від 02.06.2008 прийнято на баланс Піщаницькою сільської ради житловий будинок АДРЕСА_2 який належав ОСОБА_1 (а.с.20).
Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 20.02.2012 у справі №2а-19094/11 зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити донарахування ОСОБА_1 неотриманої компенсації вартості зданого житлового будинку в АДРЕСА_1 з урахуванням індексів 1.24, 1.18, та 1.34 і провести виплату компенсації (індексації) у сумі 109886,76 грн та по АДРЕСА_2 урахуванням індексів 1.24, 1.18, та 1.34 та провести виплату компенсації (індексації) у сумі 275631,56 грн (а.с.17-17 зворот).
Листом від 21.11.2019 №07-05/7556 управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області повідомило позивачу, що в 2018 році позивач звернулась із заявою та документами до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо прийняття до обліку та включення до Реєстру рішення Овруцького районного суду по справі №2а-19094/11 від 20.02.2012 відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014. Відповідно до поданих документів 10.04.2018 управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області позивача було включено до Реєстру за номером 56153832.
На виконання повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, за рішенням Овруцького районного суду по справі №2а-19094/11 від 20.02.2012 управлінням праці було надіслано до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відповідну довідку. Відповідно до повідомлення управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про передачу рішень до органу, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, від 17.08.2018 №3.4/08/436/2018/11392 постанова Овруцького районного суду по справі №2а-19094/11 від 20.02.2012 за позовом ОСОБА_1 передана для виплати коштів до Державної казначейської служби України.
Станом на 21.11.2019 на черзі на виплату компенсації за втрачене майно в управлінні праці ОСОБА_1 не перебуває. Тому провести індексацію компенсації за втрачене майно за 2015-2018 роки немає законних підстав.
Також у листі повідомлено, що нарахування та виплата індексації за втрачене майно не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року за №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (а.с.18).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).
Статтею 1 Закону №796-XII передбачено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону №796-XII громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини першої статті 13 Закону №796-XII закріплено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Статтею 35 Закону №796-XII передбачено, що компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
До 18 листопада 2009 року порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було врегульовано Положенням "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №755 (далі - Положення №755).
Згідно з п. 5 Положення №755 переселенець на підставі зазначених в цьому пункті документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.
При цьому, п. 7 та 8 Положення № 755 було встановлено, що грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади. Натомість, у разі коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 поставлено на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене внаслідок Чорнобильської катастрофи домоволодіння з 15.12.2008, тобто під час дії Положення "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №755 (а.с.17).
Відповідно до п. 8 Положення №755 та на підставі постави Овруцького районного суду Житомирської області від 20.02.2012 у справі №2а-19094/11 неотримана позивачем компенсація вартості втраченого, внаслідок Чорнобильської катастрофи домоволодіння, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 була збільшена до 109886,76 грн шляхом врахування індексів вартості житлового фонду 1.24, 1.18, та 1.34, а житлового будинку АДРЕСА_2 була збільшена до 275631,56 грн шляхом врахування індексів вартості житлового фонду 1.24, 1.18, та 1.34 (а.с.17-17 зворот).
Однак, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (набрала чинності 28 листопада 2009 року) постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" визнано такою, що втратила чинність, натомість затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.
Так, пунктом 1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243 (далі - Порядок №1243), встановлено, що цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв'язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того передбачено, що дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що починаючи з 28.11.2009 відносини з приводу виплати ОСОБА_1 компенсації за втрачене внаслідок Чорнобильської катастрофи майно регулюються Порядком №1243, оскільки на дату набрання ним чинності вона компенсацію не отримала і перебувала у черзі на її отримання.
Таким чином, саме норми Порядку №1243 слід застосовувати до спірних правовідносин щодо нарахування індексації вартості житлового фонду при виплаті грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
Відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку №1243 компенсацією є відшкодування вартості нерухомого майна, втраченого на місці відселення на момент припинення права власності, розмір якого визначається шляхом проведення суб'єктом оціночної діяльності незалежної оцінки такого майна у порядку, встановленому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з пунктом 5 Порядку №1243 сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Таким чином, питання щодо виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території законодавчо урегульовано. Виплата даної компенсації не обмежена будь-яким терміном чи періодом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №К/800/41543/15 (286/2220/15-а).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо наявності правових підстав для виплати позивачу індексації вартості втраченого домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду за 2012, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що позивач, стала на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території під час дії норм Положення №755 від 15.07.1997, яке втратило чинність 28 листопада 2009 року.
З огляду на викладене, суд зазначає, що донарахування та виплата грошової компенсації вартості домоволодіння з урахуванням індексації балансової вартості житлового фонду за 2012-2018 роки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755 не узгоджується з чинним законодавством, оскільки у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року №1243 змінилося правове регулювання порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно.
При цьому, нормами Порядку №1243 не передбачено нарахування та виплату індексації вартості житлового фонду при виплаті грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що визначена позивачу компенсація могла бути проіндексована лише з урахуванням індексації вартості житлового фонду згідно з нормативно-правовими актами, які діяли до 28.11.2009, тобто до набрання законної сили Порядком № 1243 року від 18 листопада 2009 року.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що така індексація була проведена, оскільки на підставі постави Овруцького районного суду Житомирської області від 20.02.2012 у справі №2а-19094/11 неотримана позивачем компенсація вартості втраченого внаслідок Чорнобильської катастрофи домоволодіння житлового будинку АДРЕСА_1 була збільшена до 109886,76 грн, шляхом врахування індексів вартості житлового фонду 1.24, 1.18, та 1.34, а житлового будинку АДРЕСА_2 була збільшена до 275631,56 грн, шляхом врахування індексів вартості житлового фонду 1.24, 1.18, та 1.34.
Натомість, вимоги позивача про нарахування та виплату їй компенсації вартості втраченого внаслідок Чорнобильської катастрофи домоволодіння з урахуванням індексів вартості житлового фонду за 2012-2018 роки є необгрунтованими, оскільки вказані індекси були встановлені після набрання чинності Порядком №1243, яким не передбачено нарахування та виплату індексації вартості житлового фонду при виплаті грошової компенсації за втрачене домоволодіння, а тому суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності врахування при вирішенні спірних правовідносин Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМУ №755 від 15.07.1997, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказане Положення №755 втратило чинність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №240/9360/19.
Крім того, доводи позивача про те, що відмова відповідача донарахувати компенсацію вартості втраченого внаслідок Чорнобильської катастрофи домоволодіння шляхом врахування індексів вартості житлового фонду, встановлених у 2012-2018 роках є протиправною, оскільки, на її думку, вона має право на отримання компенсації з урахуванням індексації відповідно до ст. 58 Конституції України та Положення №755, суд оцінює критично, зважаючи на те, що позивач фактично просить поширити дію нормативно-правового акту, який втратив чинність на момент спірних правовідносин, що не узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 3 КАС України.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за втрачене домоволодіння із застосуванням індексації вартості житлового фонду за 2012, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки, то суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Гетьмана Виговського, буд.17, м.Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 31 січня 2020 року.
Суддя А.В. Горовенко