27 січня 2020 року Справа № 160/11448/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю.
за участі секретаря судового засіданняТонояна А.К.
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді,-
15.11.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1), Управління МВС України на Придніпровській залізниці (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ міністра МВС України Авакова А.Б. від 10.10.2019 "По особовому складу" № 969 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці у запас збройних Сил за п. 64 "а" (за віком) відповідно до пунктів 7, 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 10.10.2019 року;
- стягнути з Управління МВС України на Придніпровській залізниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.09.2019 року по день ухвалення судового рішення;
- стягнути з відповідача - МВС України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2019 наказом Міністерства внутрішніх справ України № 969 о/с відповідно до вимог пунктів 7, 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановленням на військовий облік) за п. 64 «а» за віком полковника міліції ОСОБА_1 начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці. Приймаючи таке рішення відповідачем порушено п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, при цьому останній діяв недобросовісно та не розсудливо, з порушенням принципу рівності перед законом та з порушенням пропорційності, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню. У зв'язку з незаконним звільненням є необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10.10.2019 по день ухвалення судового рішення та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 відкрито провадження у справі № 160/11448/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмових відзивів на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судове засідання по справі № 160/11448/19 призначене на 20.12.2019 відкладено на 26.12.2019, у зв'язку з надходженням від відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання по справі № 160/11448/19 призначене на 26.12.2019 відкладено на 03.01.2020, у зв'язку з надходженням від відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи.
27.12.2019 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці та мав спеціальне звання «полковник міліції». Відповідно до п. 7, 8 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку, зокрема, полковники міліції - 50 років. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку. Отже, станом на 10.10.2019 ОСОБА_1 досяг граничного віку перебування на службі, а отже його звільнення було цілком правомірним.
28.12.2019 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що ОСОБА_1 звільнено наказом Міністерства внутрішніх справи України від 10.10.2019 "По особовому складу" № 969 о/с за пунктом 64 «а» (за віком), що в свою чергу відповідає приписам пунктів 7, 8 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991, а отже підстав для задоволення позову не вбачається.
03.01.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача-1, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
03.01.2020 у судовому засіданні по справі № 160/11448/19 оголошено перерву до 27.01.2020.
Позивач в судовому засіданні, призначеному на 27.01.2020, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідачів, в судове засідання призначене на 27.01.2020 не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з серпня 1992 року по 27 жовтня 2014 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України.
27.10.2014 наказом міністра МВС України № 2238 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці на підставі підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VIІ та пункту 62 «а» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік).
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 (справа № 804/19009/14) ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 28.10.2014 та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу. Вказане рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу було допущено до негайного виконання.
01.08.2018 МВС України видано наказ № 979 о/с щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 28.10.2014.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 залишено без змін.
Наказом міністра МВС України Авакова А.Б. від 16.01.2019 «По особовому складу» № 26 о/с відповідно до пунктів 10, 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з 16.01.2019.
Вважаючи звільнення 16.01.2019 незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 позивача поновлено на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 16.01.2019 та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу. Вказане рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу було допущено до негайного виконання.
09.10.2019 МВС України видано наказ № 968 о/с щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 16.01.2019.
Наказом міністра МВС України Авакова А.Б. від 10.10.2019 «По особовому складу» № 969 о/с відповідно до пунктів 7,8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці у запас Збройних Сил за п. 64 «а» (за віком).
З наказом позивача було ознайомлено 21.10.2019.
Не погоджуючись з вищевказаним наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення № 114).
Перелік спеціальних звань, які присвоюються особам, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, міститься у пункті 2 Положення № 114, зокрема, серед старшого начальницького складу - майор міліції, підполковник міліції, полковник міліції.
Пунктом 7 Положення № 114 встановлено вік перебування на службі в органах внутрішніх справ для осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань. Згідно з абзацом 2 вказаного пункту полковники міліції та полковники внутрішньої служби перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 50 років.
Згідно з пунктом 8 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.
При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років: особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.
У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути продовжено, з урахуванням стану здоров'я, в такому ж порядку повторно до 5 років, а окремим із них, які мають вчену ступінь або вчене звання, - до 10 років.
Згідно з підпунктом «а» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення.
Отже, особи старшого начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути звільнені у відставку на підставі підпункту «а» пункту 64 Положення № 114 за умови досягнення граничного віку перебування на службі залежно від присвоєного їм спеціального звання. В той же час, залишення на службі після досягнення граничного віку можливе лише у виняткових випадках за наявності такої необхідності у начальника та відповідності позивача вимогам до стану здоров'я.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який перебував у спеціальному званні полковник міліції, досягнув 50 років, тобто граничного віку перебування на службі.
При цьому у справі відсутні докази подання позивачем рапорту про продовження строку служби в органах внутрішніх справ, тому рішення про необхідність залишення позивача на службі відповідачем не розглядалося і не приймалося. Слід зазначити, що питання продовження проходження служби особи, яка досягла граничного віку перебування в органах внутрішніх справ, є виключною компетенцією начальника, якому надано право призначати на посаду.
Таким чином, правовою підставою та визначальною обставиною при звільненні особи рядового і начальницького складу у відставку за пунктом 64 «а» (за віком) Положення № 114 є юридичний факт досягнення такою особою граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, що унеможливлює подальше проходження служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 805/3240/15-а (провадження № К/9901/11818/18) та від 12.02.2019 у справі № 817/1471/14 (провадження 3 К/9901/1111/18).
Суд враховує пояснення позивача про те, що наказ про поновлення на посаді та оскаржуваний наказ про звільнення отримані ним поштою без можливості подати рапорт про продовження строку служби проте зазначає, що звільнення у разі досягнення граничного віку є імперативною нормою, а можливість такого продовження залежить від такої необхідності у відповідачів, які своїми діями під час звільнення та протягом розгляду справи у суді продемонстрували небажання такого продовження.
Крім того, відносно тверджень позивача про те, що наказ від 10.10.2019 "По особовому складу" № 969 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці у запас збройних Сил за п. 64 "а" виданий міністром МВС України Аваковим А.Б. за відсутності на те повноважень, слід зазначити наступне.
На виконання вимог Закону України «Про міліцію» та Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ в Міністерстві прийнято Наказ від 30.06.2011 № 378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ».
Пунктом 1.2 зазначеного наказу затверджено Перелік № 2 посад керівного складу Міністерства внутрішніх справ України, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами Міністра внутрішніх справ України. Відповідно до абзацу 4 Переліку № 2 наказами Міністра внутрішніх справ звільняються начальники районних, районних у містах, міських управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях.
Враховуючи вищезазначене, слід дійти висновку про те, що відповідно до Переліку № 2, затвердженого наказом МВС № 378, посада начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці відноситься до номенклатури посад, звільнення з яких проводиться виключно Міністром внутрішніх справ.
Таким чином, Міністр внутрішніх справ, видаючи наказ від 10.10.2019 № 969 о/с про звільнення ОСОБА_1 , начальника управління МВС України на Придніпровській залізниці, діяв в межах та у спосіб передбачений діючим законодавством.
Враховуючи викладене, слід зазначити що при прийнятті спірного наказу відповідач-1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність дій та рішень суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 січня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко