Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2020 р. Справа№200/14137/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок 285) про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження №57947654 від 04.11.2019 року незаконною, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок 285) про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження №57947654 від 04.11.2019 року незаконною.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі №0540/5357/18 визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладене в листі від 31 травня 2018 року 10688/02/0746 та зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії по втраті годувальника з 04.04.2015 року та здійснити виплату пенсії за період з 04.04.2015 по 10.04.2017 року та з 01.09.2017 року по 06.05.2018 року.
У зв'язку із невиконанням Костянтинівське-Дружківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області судового рішення позивач направила виконавчий лист до примусового виконання до Костянтинівського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області.
Відповідачем по справі було відкрито виконавче провадження, але 04.11.2019 поштою позивач отримала постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Як зазначено у постанові №57947654 від 04.11.2019 підставою для закінчення виконавчого провадження є той факт, що позивач не здійснила авансування витрат виконавчого провадження.
Позивач зазначає, що отримала від відповідача лист про необхідність сплати авансового збору до сплати судового збору по заяві відповідача про заміну способу та порядку виконання судового рішення. Авансовий платіж позивач не сплатила, так як взагалі не вимагала від представника виконавчої служби звертатись до суду з вищезазначеною заявою, а також у зв'язку зі складним матеріальним становищем.
Вважає, що відповідач не виконує свої функціональні обов'язки, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 10 січня 2020 року о 12:00.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 позовну заяву залишено без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п"яти днів з дня вручення ОСОБА_1 даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду у сумі 768,40 грн. або надати докази які свідчать про припинення отримання доходу від СПД ОСОБА_2 з 01.10.2019 року.
Ухвалою суду від 28 січня 2020 року замінено відповідача по справі №200/14137/19-а Костянтинівський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на належного відповідача - КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ХАРКІВ) місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, ВУЛИЦЯ ТОРЕЦЬКА, будинок 285.
Розгляд справи почато спочатку.
Призначено судове засідання по адміністративній справі на 03.02.2019 року о 10:15год.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в його відсутності.
20 січня 2020 до суду надійшов відзив відповідача, в якому зазначив, що 08.10.2019 року державний виконавець звернувся до суду із заявою до Донецького окружного адміністративного суду про заміну спобосу і порядку виконання рішення суду. 28.10.2019 стагувачу надіслано лист з проханням здійснити авансування витрат виконавчого провадження в розмірі 576,30 грн. (витрати по сплаті судового збору) та 69 грн. (витрати за користування АСВП), а всього 645,30 грн. у строк до 04.11.2019 року. 04.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягував не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, незважаючи на попередження виконавця про попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Враховуючи наведене вище суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0540/5357/18, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладене в листі від 31 травня 2018 року 10688/02/0746.
Зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171400, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) виплату пенсії по втраті годувальника з 04.04.2015 року та здійснити виплату пенсії за період з 04.04.2015 по 10.04.2017 року та з 01.09.2017 року по 06.05.2018 року.
Крім того, зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою УСЗН Костянтинівської міської ради про взяття на облік від 20.03.2018 року № НОМЕР_2 АДРЕСА_2
Відповідач, Костянтинівський міськрайонний відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок 285), є юридичною особою та органом державної влади, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі.
На виконання вказаного рішення Донецьким окружним адміністративним судом 10 грудня 2018 року було видано виконавчий лист № 0540/5357/18, який позивачем було пред'явлено до виконання до Костянтинівського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Як вбачається з листа Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області від 22.10.2019 №15/17/44221 на виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист №0540/5357/18-а. В порядку ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України державний виконавець звернувся до суду із заявою про заміну спобосу та порядку виконання рішення суду. Донецьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про залишення заяви без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Запропоновано здійснити авансування витрат виконавчого провадження в розмірі 576,30 грн. (витрати по сплаті судового збору) та 69 грн. (витрати за користування АСВП), а всього 645,30 грн. у строк до 04.11.2019 року.
Постановою державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області Хартової М.Є. від 04 листопада 2019 року ВП №57947654 виконавчий лист №0540/5357/18 від 27 вересня 2018 року повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.
Суд зауважує, що станом на дату прийняття спірної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (04 листопада 2019 року) докази відновлення виплати пенсії позивачу зі сплати існуючої заборгованості на виконання виконавчого листа від 27 вересня 2018 року № 0540/5357/18 у матеріалах справи відсутні.
Позивач не згодна із постановою відповідача про повернення виконавчого листа №0540/5357/18 в зв'язку з чим звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту отримання відповідної заяви стягувача (ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII) та закінчується, в тому числі, фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України № 1404-VIII (на який посилається відповідач у спірній постанові) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Суд зазначає, що статтею 43 Закону № 1404-VIII врегульовано питання щодо додаткового авансування витрат виконавчого провадження. Так, у статті зазначено: У разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов'язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов'язаний додатково здійснити авансування таких витрат. У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов'язковим лише на вимогу приватного виконавця. З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов'язкового авансування стягувачем. Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті (ч. 3 ст 42 цього закону).
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону № 1404-VIII до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Разом із цим суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року вказані положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Крім цього суд зауважує, що відповідно до абз. 4 цієї ж частини від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, позивач в будь-якому випадку не повинна сплачувати авансовий внесок.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а тому суд вважає, що належним захистом права позивача є визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №57947654 від 04.11.2019 року, а не визнання її незаконною.
Відповідно, спірна постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.
Нормами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначена стаття визначає презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, відповідно до якої припускається, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі аргументованих доказів.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ухвалою суду від 02 січня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн до вирішення справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок 285) про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження №57947654 від 04.11.2019 року незаконною - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 04 листопада 2019 року державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області виконавче провадження №57947654 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок 285) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. на користь Державного бюджету України.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.О. Аканов