Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 січня 2020 р. Справа№200/14728/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправними дії щодо не врахування до пільгового стажу та страхового стажу періоди роботи у повному обсязі у відповідності до належним чином зроблених записів у трудовій книжці;
- зобов'язання повторно розглянути заяву зарахувавши до пільгового стажу у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці періоди роботи: з 11.08.1989 р. по 16.05.1993 р. на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Курахівська» за спеціальністю електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 12.12.2002 р. по 27.08.2002 р. на приватному підприємстві «Луч» за професією горно робочий розряду з повним робочим днем під землею, з 11.03.2008 р. по 14.06.2011 р. на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Курахівська» за спеціальністю електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 26.07.2011 р. по 28.07.2011 р. на підприємстві ТОВ «Горно-строительное предприятие» за спеціальністю електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 17.10.2011 р. по 17.01.2019 р. на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревська» за спеціальністю електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею , з 27.05.1987 р. по 06.06.1989 р. період строкової військової служби та до страхового стажу періоди роботи з 01.11.2016 р. по 17.01.2019 р. на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревська» .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та надав всі необхідні документи. За результатом її розгляду позивачу була призначена пенсія, однак з розміром пенсії він не згоден. З роз'яснень представника відповідача щодо розрахунку призначеної пенсії, позивачу стало відомо про не зарахування вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу.
Позивач вважає такі дії управлінням протиправними, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду.
22 січня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах необхідно підтверджувати спеціальний (пільговий ) стаж довідками за правилами, що встановлені Порядком №637 та довідками, що підтверджують зайнятість в підземних (гірничих) роботах спусками під землю. Період роботи позивача з 11.08.1989 р. по 16.05.1993 р. зараховано до пільгового стажу позивача частково згідно фактичних виходів з 11.08.1989 р. по 18.08.1989 р. (8 виходів) та з 16.07.1992 р. по 29.08.1992 р. (14 виходів), решта зарахована до страхового стажу. Період роботи з 12.12.2002 р. по 27.08.2002 р. не зараховано до пільгового стажу, так як підприємство «Луч» приватне та не надано підтверджуючі довідки. Період роботи з 26.07.2011 р. по 28.07.2011 р. не зараховано до пільгового стажу, оскільки підприємство ТОВ «Горностроительное предприятие» приватне та не надано пільгові довідки. Період роботи з 11.03.2008 р. по 14.06.2011 р. на підприємстві ДП «Селидівугілля» «Шахта «Курахівська» зараховано частково з 11.03.2008 р. по 31.05.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 14.06.2011 р. згідно форми ОК-5, решту зараховано до загального стажу роботи. Період проходження строкової служби не зараховано до пільгового стажу, оскільки на час призову позивач не навчався за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2017 р. по 30.06.2019 р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України. Представник відповідача також зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 17 січня 2019 року про призначення пенсії.
Рішенням №057250000881 від 22 січня 2019 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, період роботи позивача з 11.08.1989 р. по 16.05.1993 р. зараховано до пільгового стажу позивача частково згідно фактичних виходів з 11.08.1989 р. по 18.08.1989 р. (8 виходів) та з 16.07.1992 р. по 29.08.1992 р. (14 виходів), решта зарахована до страхового стажу. Період роботи з 12.12.2002 р. по 27.08.2002 р. не зараховано до пільгового стажу, так як підприємство «Луч» приватне та не надано підтверджуючі довідки. Період роботи з 26.07.2011 р. по 28.07.2011 р. не зараховано до пільгового стажу, оскільки підприємство ТОВ «Горностроительное предприятие» приватне та не надано пільгові довідки. Період роботи з 11.03.2008 р. по 14.06.2011 р. на підприємстві ДП «Селидівугілля» «Шахта «Курахівська» зараховано частково з 11.03.2008 р. по 31.05.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 14.06.2011 р. згідно форми ОК-5, решту зараховано до загального стажу роботи. Період проходження строкової служби не зараховано до пільгового стажу, оскільки на час призову позивач не навчався за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2017 р. по 30.06.2019 р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-V).
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме стаття 13 викладена у наступній редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вищевказана норма закону кореспондується із статтею 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Щодо спірних періодів роботи, трудова книжка позивача НОМЕР_3 містить наступні записи:
- 27.05.1987 р. по 06.06.1989 р. служба в Радянській Армії;
Як вбачається з розрахунку стажу період служби в Радянській Армії зарахований до страхового стажу позивача. (а.с. 46)
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Постановою Ради міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Відповідно до пункту 109 цього Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці періоди,строкової служби в Радянській армії прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що слідом за періодом строкової служби в армії позивач працював учнем гірника підземного, що відноситься до Списку №1, а відтак служба в армії, що передувала цій роботі має зараховуватись до пільгового стажу за Списком №1.
Також трудова книжка містить наступні записи:
- 11.08.1989 р. прийнятий до ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» учнем гірника підземного, направлений в маркшейдерський відділ;
- З 01.09.1989 р. по 15.11.1989 р. курси гірників підземних при ЧП «Россия»;
- 15.11.1989 р. присвоєно 3 розряд гірника підземного;
- 07.12.1989 р. переведений учнем гірника по ремонту гірничих виробіток, направлений на ділянку РГВ;
- 07.12.1989 р. - 21.03.1990 р. курсове навчання гірників по ремонту гірничих виробіток під землею при УП «Україна»;
- 21.03.1990 р. гірник по ремонту гірничих виробіток 4 розряду підземний на ділянку підготовчих робіт №1;
- 15.09.1992 р. переведений електрослюсарем підземним 4 розряду, направлений на ділянку підготовчих робіт №1;
- 16.05.1993 р. звільнений за ст. 38 КЗпП України;
Як вбачається з розрахунку стажу період роботи з 11.08.1989 р. по 18.08.1989 р. зараховано до пільгового стажу позивача, період роботи з 19.08.1989 р. по 31.08.1989 р. зараховано до страхового стажу, з 01.09.1989 р. по 15.07.1989 р. зараховано до пільгового стажу, з 16.07.1989 р. по 29.08.1992 р. зараховано до пільгового стажу, з 30.08.1992 р. по 14.09.1992 р. зараховано до страхового стажу, з 15.09.1992 р. по 16.05.1993 р. зараховано до пільгового стажу. (а.с. 46)
Таким чином, спірним питанням є правомірність неврахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 19.08.1989 р. по 31.08.1989 р. та з 30.08.1992 р. по 14.09.1992 р., а не з 11.08.1989 р. по 16.05.1993 р. як зазначив позивач.
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять довідки № 267 від 29 серпня 2018 року, відповідно до яких ОСОБА_1 у період з 11 серпня 1989 року по 31 серпня 1989 року працював на шахті «Курахівська», виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом, за посадою учня гірника підземного маркшейдерських робіт з оплатою за тарифною ставкою підземного робочого на ділянці Управління, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р. У період з 01 вересня 1989 року по 09 жовтня 1989 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом - курсове навчання на гірничого підземного, оплата за тарифною ставкою підземного робочого, що передбачено Списком №1, розділу, підрозділу 1, постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р., у період з 10 жовтня 1989 року по 14 листопада 1989 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою учень гірника підземного, практика з зарахуванням на робочому місці, оплата за тарифною ставкою підземного робочого на ділянці Управління (маркшейдерський відділ), що передбачена Списком №1 розділу 1, підрозділу 1 постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р., у період 15 листопада 1989 року по 06 грудня 1989 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою гірник підземний на маркшейдерських роботах 3 розряду на ділянці Управління, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р., у період з 07 грудня 1989 року по 21 січня 1990 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземного, направлений на курсове навчання, оплата за тарифною ставкою підземного робочого що передбачена Списком №1 розділу 1, підрозділу 1 постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р., у період з 22 січня 1990 року по 20 березня 1990 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземного, практика з зарахуванням на робочому місці, оплата за тарифною ставкою підземного робочого на ділянці РГВ, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р., у період з 21 березня 1990 року по 01 березня 1992 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за професією гірника підземного 4 розряду по ремонту гірничих виробіток, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, постанови СРСР №10 від 26.01.1991 р. у період з 02 березня 1992 року по 15 липня 1992 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом, курсове навчання на електрослюсаря підземного, оплата за тарифною ставкою підземного робочого, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, постанови СРСР №10 від 26.01.1991 р., з 16 липня 1992 року по 14 вересня 1992 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою учня електрослюсаря підземного, практика з зарахуванням на робочому місці на ділянці ЄМО, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а , постанова СРСР №10 від 26.01.1991 р., у період з 15 вересня 1992 року по 16 травня 1993 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою електрослюсар підземний 4 розряду на ділянці УПР-1, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а постанова СРСР №10 від 26.01.1991 р., у період з 14 червня 1993 року по 11 січня 1994 року виконував гірничі роботи, та роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою електрослюсар підземний на ділянці УПР-2, що передбачено Списком №1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а постанова СРСР №10 від 26.01.1991 р. (а.с.28, 30,31)
Таким чином, суд приходить до висновку, що записами у трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29 серпня 2018 року № 267 підтверджено право позивача на врахування періодів роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» з 19.08.1989 р. по 31.08.1989 р. та з 30.08.1992 р. по 14.09.1992 р. до пільгового стажу за Списком №1.
Трудова книжка позивача містить також наступні записи:
- 12.02.2002 р. прийнятий до ПП «Луч» гірником 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 27.08.2002 р. звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
Суд звертає увагу, що зазначений запис містить всі необхідні відомості, що дають право на врахування цього періоду роботи до пільгового стажу позивача, а тому посилання представника відповідача на відсутність підтверджуючих довідок судом не приймається. А отже, записами у трудовій книжці підтверджено право позивача на врахування періоду роботи позивача на ПП «Луч» з 12 лютого 2002 року по 27 серпня 2002 року до пільгового стажу.
Також відповідно до записів у трудовій книжці позивач 11.03.2008 р. прийнятий до ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» з випробувальним строком на 1 місяць електрослюсарем підземним 4 розряду та направлений на ділянку «Водоотлив», 06.01.2009 р. переведений електрослюсарем підземним 4 розряду на ділянці №2, 14.06.2011 р. звільнений з шахти відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
З розрахунку стажу вбачається, що період роботи з 11 березня 2008 року по 31 травня 2010 року зараховано до пільгового стажу позивача, з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року зараховано до страхового стажу, період роботи з 01 січня 2011 року по 14 червня 2011 року зараховано до пільгового. (а.с. 46)
Таким чином спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року та не врахування до пільгового та страхового стажу позивача періоди з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять обґрунтувань щодо не врахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року та до пільгового та страхового стажу позивача періоди з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Разом з цим, як вбачається з наданих Індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка ОК-5) у зазначені періоди роботи позивача, підприємством сплачувалась заробітна плата та вказані періоди роботи визначені як пільгові відповідно до коду ЗП3013А1. (а.с. 57 зворотній бік, 58, 59)
Таким чином, суд приходить до висновку, що записами у трудовій книжці та даними з довідки ОК-5 підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу періоду роботи на ДП «Селидівугілля» ВП Шахта «Курахівська» з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року та до пільгового та страхового стажу позивача періоди з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача 26.07.2011 р. прийнятий до ТОВ Гірничо-будівельне підприємство «Вуглестрой» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, 28.07.2011 р. звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Зазначений запис містить всі необхідні відомості, що дають право на врахування цього періоду роботи до пільгового стажу позивача, а тому посилання представника відповідача на відсутність підтверджуючих довідок судом не приймається.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, 17.10.2011 р. він був прийнятий на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Росія» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті. Запис № 31 - ВП Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» перейменовано в ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидівугілля».
Як вбачається з розрахунку стажу період роботи з 17.10.2011 по 31.10.2011 р., з 03.11.2011 р. по 30.09.2012 р., з 02.10.2012 р. по 28.02.2013 р., з 02.03.2013 р. по 31.03.2014 р., з 28.04.2014 р. по 31.01.2015 р., з 06.02.2015 р. по 3.01.2016 р., 10.02.2016 р. по 31.10.2016 р. зараховано до пільгового стажу позивача. Періоди роботи з 01.11.2011 р. по 02.11.2011 р., з 01.10.2012 р. по 01.10.2012 р., з 01.03.2013 р. по 01.03.2013 р., з 01.04.2014 р. по 27.04.2014 р., з 01.02.2015 р. по 05.02.2015 р., з 01.02.2016 р. по 09.02.2016 р. зараховано до страхового стажу позивача. Періоди роботи з 01.11.2016 р. по 17.01.2019 р. не врахований ані до пільгового ані до страхового стажу. (а.с.46)
Таким чином спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо не врахування періоду роботу позивача з 01.11.2016 р. по 17.01.2019 р. до страхового та пільгового стажу та періодів роботи з 01.11.2011 р. по 02.11.2011 р., з 01.10.2012 р. по 01.10.2012 р., з 01.03.2013 р. по 01.03.2013 р., з 01.04.2014 р. по 27.04.2014 р., з 01.02.2015 р. по 05.02.2015 р., з 01.02.2016 р. по 09.02.2016 р. до пільгового стажу, а не з 17.10.2011 р. по 17.01.2019 як зазначив позивач.
Матеріали справи містять довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній яка видана ДП «Селидіввугілля» від 15 січня 2019 року. Відповідно до зазначеної довідки у позивача були відпустки без збереження заробітної плати, в тому числі, за листопад 2011 року - 2 дні, жовтень 2012 року - 1 день, березень 2013 року - 1 день, квітень 2014 року - 3 дні, травень 2014 року - 1 день, червень 2014 року - 1 день, липень 2014 року - 3 дні, серпень 2014 року - 6 днів, вересень 2014 року - 7 днів, жовтень 2014 року - 5 днів, листопад 2014 року - 1 день, жовтень 2015 року - 2 дні, листопад 2015 року - 2 дні, грудень 2015 року - 1 день, лютий 2016 року - 1 день, березень 2016 року - 1 день, червень 2016 року - 3 день, липень 2016 року - день, серпень 2016 року - 3 дні. (а.с.55)
За статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати та час простою з виробничою необхідністю, а відтак суд вважає протиправними дії відповідача щодо не врахування цих періодів роботи до пільгового стажу позивача.
На підставі пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Статтею 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
На підставі частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).
За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Таким чином, записами в трудовій книжці підтверджено право позивача на врахування періоду роботи з 17 жовтня 2011 року по 17 січня 2019 року на ДП «Селидіввугілля» в особі ВП Шахта «Курахівська» до страхового та пільгового стажу в повному обсязі.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки ухвалою суду від 26 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Отже, підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було не враховано до страхового та пільгового стажу вищевказані періоди роботи.
Разом з цим, враховуючи те, що періоди роботи позивача з 11.08.1989 р. по 18.08.1989 р., з 01.09.1989 р. по 15.07.1992 р., з 16.07.1992 р. по 28.08.1992, з 15.09.1992 р. по 16.05.1993 р., з 11.03.2008 р. по 31.05.2010 р., з 01.01.2011 р. по 14.06.2011 р. з17.10.2011 р. по 31.10.2011 р., з 03.11.2011. по 30.09.2012 р., з 02.10.2012 р. по 28.02.2013 р., з 02.03.2013 р. по 31.03.2014 р., з 28.04.2014 р. по 31.01.2015 р., з 06.02.2015 р. по 31.01.2016 р., з 10.02.2016 р. по 31.10.2016 р. зараховано до пільгового стажу позивача та те, що зарахування певних періодів роботи до стажу відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 17 січня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13 березня 2019 року, судові витрати у розмірі 384,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування періоду роботи позивача на ДП «Селидіввугіля» ВП Шахта «Курахівська» періоду роботи з 19 серпня 1989 року по 31 серпня 1989 року, з 30 серпня 1992 року по 14 вересня 1992 року до пільгового стажу, на ПП «Луч» з 12 лютого 2002 року по 27 серпня 2002 року до пільгового стажу, на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Курахівська» з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року до пільгового та страхового стажу, з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року до пільгового стажу, з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року до пільгового та страхового стажу, на ТОВ «Гірничо-будівельне підприємство «Вуглестрой» з 26 липня 2011 року по 28 липня 2011 року до пільгового стажу, на ДП «Селидіввугілля» ВП Шахта «Котляревська» періоди роботи з 01 листопада 2011 року по 02 листопада 2011 року, з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2012 року, з 01 березня 2013 року по 01 березня 2013 року, з 01 квітня 2014 року по 27 квітня 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 05 лютого 2015 року, з 01 лютого 2016 року по 09 лютого 2016 року до страхового стажу та з 01 листопада 2016 року по 17 січня 2019 року до страхового та пільгового стажу.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 17 січня 2019 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 січня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко