Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2020 р. Справа№200/11505/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровського об'єданого управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням страхового стажу періоду роботи на Макіївському заводі "Побутрадіотехніка" з 05.08.1989 по 27.06.1995 року та періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року, із врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єданого управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням страхового стажу періоду роботи на Макіївському заводі "Побутрадіотехніка" з 05.08.1989 по 27.06.1995 року та періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року, із врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 29.05.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Покровського ОУПФУ від 26.07.2019 року їй відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності у неї страхового стажу. Відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано періоди її роботи в зв'язку з відсутністю даних про страхові внески та того, що запис у трудовій книжці завірено печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийомі на роботу.
Вказане рішення вважає неправомірним, оскільки в підтвердження стажу надав всі необхідні документи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі вирішено питання про розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 08 листопада 2019 року; витребувано з відповідача належним чином завірені копії документів та докази.
Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2019 року о 09:15 год., повторно зобов'язано відповідача надати витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року розгляд справи №200/11505/19-а вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 02.01.2020 року о 10:00 год.
Ухвалою суду від 02 січня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 09 годину 15 хвилин 30 січня 2020 року.
Ухвалою суду від 30 січня 2020 року відкладено розгляд справи на 03 лютого 2020 року об 11:30 год.
Відповідачем до суду надано відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до наданих позивачем документів та на підставі ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж позивача складає 25 років 10 місяців 04 дні. До страхового стажу позивача не зараховано періоди: роботи на Макіївському заводі «Побутрадіотехніка» з 05.08.1989 по 27.06.1995, так як запис завірено печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийомі на роботі; дані про перейменування або реорганізацію відсутні; період здійснення підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003, так як відсутні дані про сплату страхових внесків. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років. Відповідач вважає, що управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
29.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення/перерахунок пенсії.
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.07.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років. До страхового стажу позивача не зараховано періоди: роботи на Макіївському заводі «Побутрадіотехніка» з 05.08.1989 по 27.06.1995, так як запис завірено печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийомі на роботі; дані про перейменування або реорганізацію відсутні; період здійснення підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003, так як відсутні дані про сплату страхових внесків.
Роз'яснено право оскарження рішення протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 від 26 квітня 1979 року ОСОБА_1 . 05.08.1989 прийнята Макіївський завод «Побутрадіотехніка» комірником в РТА - 4 (нак.№59-к від 04.08.89).
27.06.1995 звільнена за власним бажанням за ст.38 КЗпроП України (нак.39-к від 27.06.95).
Згідно інформації, яка міститься в архівній довідці від 06.09.2019 №23-2722-67/40 в документах архівного фонду колективного виробничо-торгового підприємства «Макіївський завод «Побутрадіотехніка», які надійшли на зберігання в архівний відділ адміністрації міста Макіївки значиться, що ОСОБА_1 прийнята комірником в РТА - 4 з 05.08.89 року. Наказ від 04.08.1989 №59-к. Звільнена ОСОБА_1 за власним бажанням, ст.38 КЗпроП України 27.06.95, наказ від 27.06.1995 №39-к.
Статтею 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Пунктом 2.1 розд. II вказаного Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення), або за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, або у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1);
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи;
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Відповідно до абз. 1 п. 4.3 розд. ІV Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Щодо позовної вимоги позивача про зарахування періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця в ЄДР 18.11.1996 за №2 273 017 0000 006681.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 29.02.2018 №188/6/29-014-11 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 взято на облік в органах державної податкової служби 21.11.1996 за №409/Р.
Листом відповідача від 15 липня 2019 №8144/05 зазначено, що для здійснення повноважень по обслуговуванню платників, які перебувають на обліку в окремих управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей, Пенсійним фондом України був відновлений програмний комплекс обліку сплати страхових внесків «Веб ОССВ), який відображає інформацію, що міститься а автоматизованій системі обліку сплати страхових внесків, починаючи з 01 січня 2004 року. Управління не має можливості надати довідку про сплату страхових внесків по ФОП ОСОБА_1 за період з 18.11.1996 по 31.12.2003 року.
В матеріалах справи містяться індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форма ОК-5 щодо сплати страхових внесків за кодом НОМЕР_1, який відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за звітні 2000-2014 роки.
Відомості щодо зарахування страхових внесків за спірний період провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2000 року в матеріалах справи відсутні.
Судом неодноразово ухвалами витребувались у позивача будь-які письмові докази щодо перерахування страхових внесків за період з 18.11.1996 по 31.12.2000 рік.
Також, позивачем не було надано разом з заявою від 29.05.2019 про призначення пенсії до відповідача доказів сплати страхових внесків за період з 18.11.1996 по 31.12.2000 рік.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зарахування періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року не підлягають задоволенню.
Крім того, суд роз"яснює ОСОБА_1 , що вона не позбавлена можливості звернення до відповідача з заявою про зарахування періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2000 року за умови надання відповідних доказів.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Статтею 14-1 Закону № 2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані, зокрема забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Відповідно до пункту 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1) реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що наявність у системі персоніфікованого обліку (реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та здійснення відповідній особі пенсійних виплат.
Але натомість, суд зазначає, що позивачем під час здійснення підприємницької діяльності в спірний період з 18.11.1996 по 31.12.2003 року було сплачено страхові внески лише за період з 01.01.2001 по 31.12.2003, а тому позовна вимога про зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року підлягає частковому задоволенню в частині періоду, а саме з 01.01.2001 по 31.12.2003 року.
Таким чином, суд також вбачає законні підстави для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням страхового стажу періоду роботи на Макіївському заводі "Побутрадіотехніка" з 05.08.1989 по 27.06.1995 року; періоду провадження підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 року, із врахуванням висновків суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. згідно квитанції 0.0.1468871554.1 від 18.09.2019 року.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на корист позивача.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровського об'єданого управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням страхового стажу періоду роботи на Макіївському заводі "Побутрадіотехніка" з 05.08.1989 по 27.06.1995 року та періоду провадження підприємницької діяльності з 18.11.1996 по 31.12.2003 року, із врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єданого управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) від 26.07.2019 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Покровське об'єдане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про призначення/перерахунок пенсії від 29.05.2019 із зарахуванням страхового стажу періоду роботи на Макіївському заводі "Побутрадіотехніка" з 05.08.1989 по 27.06.1995 року; періоду провадження підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровське об'єдане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, м.Мирноград, вул.Центральна, 154, код ЄДРПОУ 42169323) судовий збір в розмірі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов