22 січня 2020 року Справа № 160/10359/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О.
за участі:
представника позивача представника відповідача Горбаня Р.С. Лисенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості, -
23.10.2019 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Казенного підприємства "Південукргеологія", який в подальшому уточнив та просить:
- стягнути податковий борг з Казенного підприємства "Південукргеологія" (код ЄДРПОУ 01432150) на користь державного бюджету у розмірі 2 092 377,72 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті земельного податку в загальній сумі 2 092 377,72 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов'язань за податковими розрахунками земельного податку, несплаті податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями рішеннями, крім того на суму заборгованості була нарахована пеня. Вказана сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачується, у зв'язку з чим виникла необхідність її примусового стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, здійснено заміну позивача на належного, а саме Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача не заперечував, що підприємство має заборгованість розмірі 2 092 377,72 грн., пояснив, що вказаний податковий борг утворився у зв'язку з відсутністю достатніх коштів для своєчасної сплати податків і зборів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що Казенне підприємство "Південукргеологія" має заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, який утворився на підставі самостійно визначених податкових зобов'язань за результатами податкової звітності, а саме:
- податковий розрахунок земельного податку № 9057398930 від 03.04.2018 року терм.сп 30.01.2019 року у сумі 69 938,69 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9024709718 від 18.02.2019 року терм.спл. 02.03.2019 року у сумі 69 938,69 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9024709718 від 18.02.2019 року терм.спл. 30.03.2019 року у сумі 69 938, 69 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9024709718 від 18.02.2019 року терм.спл. 30.04.2019 року у сумі 69 938,69 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9024709718 від 18.02.2019 року терм.спл. 30.05.2019 року у сумі 69 938,69 грн.;
- податкова деклараціях по земельному податку № 9054443687 від 29.03.2018 року залишок несплаченої суми становить 62 406,68 грн.;
- податкова деклараціях по земельному податку № 9024717921 від 18.02.2019 року залишок несплаченої суми становить 99 850,64 грн.
- податкова деклараціях по земельному податку № 9054443938 від 29.03.2018 року залишок несплаченої суми становить 5 993,56 грн.
- податкова деклараціях по земельному податку № 9024738827 від 18.02.2019 року залишок несплаченої суми становить 7 706,07 грн.
- податкова декларація № 9024046881 від 20.02.2017 року на суму 83 358,41 грн.;
- податкова декларація № 9054443779 від 29.03.2018 року на суму 516 940,64 грн.;
- податкова декларація № 9024719762 від 18.02.2019 року на суму 215 391,95 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9054443329 від 29.03.2018 року на суму 102 347,76 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку № 9024810364 від 18.02.2019 року на суму 115 141,23 грн.
Крім того, позивач має заборгованість, яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомлення-рішеннями № 0002101242 від 11.05.2018 року у розмірі 170,00 грн., № 0002091242 від 11.05.2018 року у розмірі 14 482, 40 грн., № 0004651242 від 05.09.2018 року у розмірі 7241,21 грн., № 0192711229 від 10.08.2018 року у розмірі 170,00 грн., №0033011237 від 13.02.2018 року у розмірі 45 642,88 грн.; № 0190741237 від 09.08.2018 року у розмірі 6 303,48 грн., № 0028755043 від 16.05.2019 року у розмірі 170,00 грн.
Крім того, відповідно п. п. 129.1.1 ст. 129 Податковий кодекс України нарахована пеня в загальній сумі 20 782,38 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України. Так, Податковий кодекс України (далі ПК України) визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до вимог пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з вимогами пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України ).
Відповідно до вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях та розрахунках зобов'язання по земельному податку відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.
Крім того, контролюючим органом були винесені податкові повідомлення-рішення № 0002101242 від 11.05.2018 року на суму 170,00 грн., № 0002091242 від 11.05.2018 року на суму 14 482, 40 грн., № 0004651242 від 05.09.2018 року на суму 7241,21 грн., № 0192711229 від 10.08.2018 року на суму 170,00 грн., №0033011237 від 13.02.2018 року на суму 45 642,88 грн.; № 0190741237 від 09.08.2018 року на суму 6 303,48 грн., № 0028755043 від 16.05.2019 року на суму 170,00 грн.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались та набули статус узгоджених, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, проте нараховані податкові зобов'язання сплачені не були.
Відповідно до вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 ПК України).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається із матеріали справи, контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 03.03.2016 р. № 358-23.
Вказану податкову вимогу вручено уповноваженому представникові відповідача 26.04.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідач не надав.
Згідно з підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з підпунктів 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
На підставі наведеного, суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 2 092 377,72 грн. та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Казенного підприємства "Південукргеологія" (вул. Чернишевського, буд. 11, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 01432150) на користь державного бюджету у розмірі 2 092 377,72 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 лютого 2020 року.
Суддя О.В. Серьогіна