03 лютого 2020 року Справа № 160/1021/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов, -
27.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №60617392 від 15.11.2019 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №1897 від 30.08.2019, виданого приватним нотаріусом КМНО Разумковою О.І., про стягнення 47493,17 грн. на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард», й постанову про арешт коштів боржника від 26.12.2019 у виконавчому провадженні ВП №60617392.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та відповідача.
Також, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14.11.2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн., проте, в порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій зазначено, що позов подається з підстав протиправності винесення постанов у виконавчому провадженні, тобто прийняття суб'єктом владних повноважень безпідставних, незаконних рішень, внаслідок чого було порушено соціальні та трудові права позивача. Крім того, позивач зауважила, що через арешт її банківського рахунку вона не може скористатись своїми коштами, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки заробітна плата це єдине джерело її доходу. Враховуючи викладене, позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинна сплачувати судовий збір.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо).
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До заяви про звільнення від сплати судового збору позивач жодних письмових доказів не надала, до позову подано постанову від 15.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60617392 та постанову від 26.12.2019 про арешт коштів боржника, якою встановлено, що у позивача є відкриті рахунки в банківських установах на які накладено арешт грошових коштів, що містяться на рахунках, але у зазначеній постанові чітко визначено, що накладено арешт на кошти на рахунках, крім тих, що місяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику.
Згідно із ч.2 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження", із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Отже, зазначеною нормою передбачено, що лише у розмірі 20% може бути утримано із заробітної плати боржника заборгованість за виконавчими документами.
Також, суд звертає увагу, що копія картки для виплат, наказ про прийняття на роботу, розрахунковий лист за грудень 2019 року, скрін-шот з телефону щодо обмеження видаткових операцій не є належними письмовими доказами на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за подання нею позовної заяви до суду, а саме, такими доказами є відомості із податкового органу про доходи фізичної особи-платника податків за останній календарний рік, які позивач не надає.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статтей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору за даним предметом спору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Аналогічна правова позиція щодо відмови у звільненні від сплати судового збору наведена в ухвалах Верховного Суду від 27.01.2020 року справа №215/4776/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205012), від 27.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170887), від 27.01.2020 року справа №215/2630/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170877), від 02.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86754852), які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем зазначено третю особу - Акціонерне товариство «Банк Форвард».
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною 4 ст. 49 КАС України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Судом встановлено, що за змістом позової заяви позивачем не заявлено клопотання щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи, позивач не зазначає на стороні позивача чи відповідача він просить суд залучити її до участі у справі, не зазначає чи заявляє самостійні вимоги третя особа щодо предмета спору чи ні, а також не зазначає на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та як саме судове рішення може вплинути на права та обовязки особи Акціонерного товариства «Банк Форвард», яке не є стороною у справі.
Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 840,80 грн. за позов, який містить вимоги немайнового характеру, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, суд вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 132, 133, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відповідача;
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.;
- клопотання про залучення третьої особи, з обґрунтуванням підстав такого залучення та зазначенням яким чином судове рішення може вплинути на права та обовязки особи, яка не є стороною у справі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко