Справа№621/169/15-к
Пр.1-в/621/15/20
іменем України
03.02.2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві заяву ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
03.01.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від від відбування покарання у виді виправних робіт.
В обґрунтування заяви зазначено, що вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 21.07.2015 його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке призначене вироком апеляційного суду Харківської області від 11.02.2015 року остаточно визначено покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
04.01.2019 ухвалою Харківського районного суду Харківської області на підставі ст. 82 КК України не відбута частина покарання у виді обмеження волі замінена більш м'яким - виправними роботами на строк 1 рік 1 місяць 20 днів з відрахуванням із заробітку 20% у дохід держави.
З 04.03.2019 він перебуває на обліку у Зміївському районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області та відбув призначене покарання у виді виправних робіт у повному обсязі.
Прокурор при вирішенні вказаного питання покладався на розсуд суду.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового процесу не проводилось, що відповідає положенням ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.03.2015 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі у кримінально-виконавчому закладі. В силу ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 28 лютого 2014 року у вигляді 5 (п'яти) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік 10 (десять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів, визначив остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 5 (п'яти) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчому закладі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік 10 (десять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 21.07.2015 вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16.03.2015 року скасовано в частині призначеного покарання, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке призначене вироком апеляційного суду Харківської області від 11.02.2015 року остаточно визначено покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. В іншій частині вирок залишено без змін. (а. с. 109-112)
Згідно повідомлення ДУ "Хролівський виправний центр (№140), ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.07.2017 року замінено не відбуту частину покарання у виді 2 років 07 місяців 28 днів позбавлення волі на обмеження волі на той самий строк. (а. с. 141).
Згідно повідомлення начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_5 від 22.01.2020 року, 04.03.2019 надійшла ухвала Харківського районного суду Харківської області від 28.12.2018 стосовно засудженого ОСОБА_4 про заміну не відбутої частини за вироком апеляційного суду Харківської області від 21.07.2015 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 1 року 1 місяця 20 днів обмеження волі на покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік 1 місяць 20 днів з відрахуванням 20 % заробітної плати на користь держави. Станом на 29.11.2019 засуджений відбув покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20% заробітної плати на користь держави у ДП "Зміївське лісове господарство" строком 7 місяців 7 днів. З 03.12.2019 по 16.01.2020 перебував на обліку в Зміївській районній філії "Харківського обласного центру зайнятості". Засудженому надіслано виклик до Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр апробації" в Харківській області на 27.01.2020 року з метою з'ясування щодо працевлаштування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 лютого 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Судові не надано даних про особу засудженого, які б підтверджували, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 71 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом 7 днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області
Головуючий: