про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 лютого 2020 р. Справа № 120/336/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" до Сатанівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення,
29.01.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінниця Проект-Буд» до Сатанівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Сатанівської селищної ради, яке оформлене протоколом № 5 від 16.01.2020 року, про визнання переможцем торгів на закупівлю робіт «Капітальний ремонт. «Відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Збруч з влаштуванням рекреаційних зон в її заплаві та з одночасною рекультивацією порушених земель на частині території Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області» (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Будкомплектація».
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. Згідно з частинами другою та четвертою ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки.
Так, позивачем в позовній заяві визначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Прогрес-Будкомплектація".
Разом з тим, до матеріалів позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третіх осіб та не зазначено на яких підставах належить залучити відповідну третю особу до участі у справі.
2. Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника.
Так, адміністративний позов підписаний ОСОБА_1 (посадове становище - Директор ТОВ "Вінниця Проект-Буд").
У той же час оглядом адміністративного позову встановлено, що позивач не надав жодних документів, які підтверджують повноваження Петренка С.П., як директора ТОВ "Вінниця Проект-Буд" станом на дату звернення до суду. При цьому суд враховує, що окрім позовної заяви суду не подано жодного документа на підтвердження власних позовних вимог, в тому числі і посадове становище особи, яка підписала позовну заяву.
Відтак, суд не може встановити, чи дійсно останній є особою, уповноваженою подавати та підписувати даний адміністративний позов від імені ТОВ "Вінниця Проект-Буд", а також вчиняти інші юридично значимі дії в інтересах цієї юридичної особи.
Крім того, відповідно до норм КАС України суд не зобов'язаний самостійно вчиняти будь-які запити з метою підтвердження повноважень тієї чи іншої особи в межах адміністративного процесу на стадії прийняття позовної заяви. Обов'язок підтвердити та довести суду свою правосуб'єктність покладається на учасників справи.
3. Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або зазначити в позовній заяві ті докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Однак, обґрунтовуючи позовні вимоги різними обставинами, позивачем до позовної заяви не долучено жодного доказу на підтвердження вказаних обставин ( в т.ч. і рішення що оскаржується), як і не зазначено причин, за яких позивач не має можливості їх подання до суду. Крім того, в позовній заяві в порушення п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено переліку документів, що додаються до позовної заяви.
Відсутність у позовній заяві в якості додатків жодних доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин унеможливлює для суду з'ясування низки питань на стадії відкриття провадження у справі, визначених частиною 1 статті 171 КАС України, в тому числі і щодо належності розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, дотримання строку звернення до суду, дотримання правил підсудності, тощо.
4. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 гривні.
Відповідно до матеріалів позовної заяви позивачем (юридичною особою) заявлено позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Сатанівської селищної ради, оформлене протоколом за № 5 від 16.01.2020 року, яка по своїй суті є вимогою немайнового характеру.
Відтак, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 2102 грн.
Водночас, позивачем судовий збір у відповідному розмірі не сплачений. При цьому подано заяву про відстрочення сплати судового збору до 03.02.2020 року (вх. 2849/20).
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Отже, даний недолік позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 2102 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Пелевін проти України», № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; «Наталія Михайленко проти України», № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Так, частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ТОВ "Вінниця Проект-Буд" належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. 49, 79, 132, 133, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Проект-Буд" до Сатанівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення залишити без руху.
2. Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович