Справа №639/5406/18
Провадження №1-кп/639/83/20
03 лютого 2020 року
м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12016220000001179 від 30 жовтня 2016 року, за обвинувачення м ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, Новомосковського району, с. Аннінка, громадянина РФ, інгуша, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-19.04.2003р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 28.12.2005р. за відбуттям строку покарання,
- 20.04.2007р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,звільнився 29.01.2014р. з Львівської ВК №48 за відбуттям строку покарання, перебуваючого під вартою з 27.07.2018р.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
встановив:
29.10.2016 р. о 16.00, ОСОБА_5 , керував технічно справним автомобілем ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_1 , при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з яким заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Таким чином ОСОБА_5 , здійснюючи рух по вул. Єлізарова (нині вул. Холодногірська) у м. Харкові та наближаючись до перехрестя з вул. Полтавський шлях почав здійснювати маневр лівого повороту на вул. Полтавський шлях, при цьому порушив вимоги п.п.10.1, 12.1Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
-10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»
Після цього водій ОСОБА_5 виїхав за межі проїжджої частини на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 з подальшим зіткненням з перешкодою у вигляді електроопори громадського освітлення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у лікарні. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 338-Ат/16 від 15.12.2016 причиною смерті останньої стала важка тупа травма із забоєм внутрішніх органів, переломами кісток скелета, напруженою гематомою правого стегна, утворенням «кишені» та розтрощенням м'язів правого стегна, що ускладнилася декомпенсійним травматичним шоком.
Порушення п.п. 10.1, 12.1 Правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_5 згідно з висновком комплексної судової експертизи №1091/1092/122/16 від 10.03.2017 знаходиться в причинному зв'язку з подією та наслідками та виразилося в тому, що він, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, під час зміни напрямку руху, не переконався у безпечності маневру, не вибрав безпечну швидкість, втратив контроль над керуванням автомобілем, після чого з'їхав з проїжджої частини на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 з послідуючим наїздом на перешкоду, що спричинило вищевказані наслідки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.286 КК України не визнав, вказав на свою непричетність до скоєного діяння ,оскільки ніякого ДТП він не скоював,загиблу потерпілу ніколи не бачив, а справа щодо нього сфабрикована органом досудового розслідування.
В ході судового слідства 11.07.2019р. на підставі ст. 330 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 був видалений із залу суду за порушення порядку засідання і не підпорядкування розпорядженням головуючого у справі до закінчення судового розгляду.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, підтверджується показаннями допитаних під час судового розгляду потерпілого та свідків:
- показами в суді потерпілого ОСОБА_7 , який суду показав, що ОСОБА_6 - це його дружина, яка загинула у ДТП з вини обвинуваченого. 29.10.2016р. в обідній час йому на мобільний телефон зателефонували з телефону дружини та повідомили, що дружину збив автомобіль. Він відразу побіг на місце ДТП, де побачив травмовану потерпілу, якій надавали першу медичну допомогу. Поруч на тротуарі, неподалік від електроопори , стояв пошкоджений автомобіль ВАЗ 21063 світлого кольору. У нього було повністю розбите лобове скло, водій ОСОБА_8 лежав із закритими очима на кермі. Інших пасажирів у вказаному автомобілю він не бачив. В подальшому його дружину автомобіль швидкої допомоги повіз до лікарні, де вона наступного дня від отриманих травм померла. Цивільний позов не заявляє. Просить призначити обвинуваченому максимально суворе покарання;
- показами свідка ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні,згідно яких наприкінці жовтня 2019 року,точну дату не пам'ятає, приблизно о 16-17 год.,у світлий час доби, він в якості пасажира їхав зі своїм знайомим ОСОБА_10 на його автомобілі Форд Фієста зі сторони мікрорайону Залютіно вздовж вул. Полтавський шлях м.Харкова. Коли їх автомобіль на перехресті з вул.Єлізарова (Холодногірською) розпочав рух на зелене світло світлофору,то побачив як автомобіль ВАЗ 21063 світлого кольору,здійснюючи маневр лівого повороту з вул.Єлізарова, не впорався із керуванням ,в'їхав в електроопору, збивши на тротуарі жінку. Тоді він зі своїм знайомим зупинилися, почали надавати першу медичну допомогу потерпілій. Водій ВАЗа кремезної статури, з наколкою на правій руці, перебував за кермом,кричав,що у нього щось пошкоджено у грудній клітці. В його автомобілі було два пасажири,один втік,другого затримали громадяни,водія також не випускали із автомобіля до приїзду працівників поліції. Погода у той день була сухою. В подальшому,під час допиту його в якості свідка, він впізнав ОСОБА_5 в суді як водія автомобіля ВАЗ 21063, який скоїв ДТП.
- аналогічними показами в суді свідка ОСОБА_11 ,який також зазначив,що він зробив фотознімки з місця ДТП та передавав їх в подальшому слідчому. Також він викликав на місце ДТП швидку допомогу та працівників поліції;
- показами в суді свідка ОСОБА_12 ,який зазначив,що йому відомо,що його рідний брат ОСОБА_13 перебував в якості пасажира в автомобілі ВАЗ 21063 під керуванням водія ОСОБА_5 ,коли сталося ДТП. Однак його брат помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і підтвердити це не може. При цьому брат йому повідомляв за життя, що не причетний до ДТП і у нього не було водійських прав із собою;
- показами в суді свідка ОСОБА_14 ,яка є інспектором УПП в Харківській області,зазначила,що у жовтні 2016 року,точну дату не пам'ятає, у другій половині дня, на чергову лінію «102» надійшло повідомлення про ДТП на вул. Наріманова у м.Харкові. Коли приїхали на місце,там вже було 2 екіпажі патрульних поліцейських. На місці ДТП перебував автомобіль ВАЗ,за кермом якого сидів водій з ознаками алкогольного сп'яніння, тяжко дихав і відмовлявся відповідати на їх запитання. Пасажирів в автомобілі ВАЗ не було. Постраждалій жінці надавали першу медичну допомогу,потім її забрала швидка;
- аналогічними показами в суді свідка ОСОБА_15 ;
- показами в суді свідка ОСОБА_16 ,згідно яких наприкінці жовтня 2016 року вона бачила ОСОБА_5 у м.Харкові, а про скоєне ним ДТП дізналася з мережі Інтернет. У 2016 році вона з ним зустрічалася біля пів року, потім вони розлучилися. Через його неправомірні дії перебувала в лікарні у 2016 році, де їй було видалено селезінку. Характеризує його вкрай негативно.
Також винуватість ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.2016р., схемою та ілюстративною таблицею до нього, під час якого було оглянуто місце ДТП, зафіксовано положення автомобілю ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1 після пригоди, оглянутий його технічний стан та механічні пошкодження , все зафіксовано схематично. Автомобіль направлено на штрафний майданчик по АДРЕСА_2 (а.с.01-08 кп);
-даними висновку судово-медичної експертизи трупу №338-Ат/16 від 15.12.2016р. (а.с.9-11 кп), згідно якого при дослідженні трупу ОСОБА_6 встановлено наявність таких тілесних ушкоджень:
-тулуба: закрита травма грудної клітини - забій легенів;
-кінцівок - напружена гематома правого стегна, з утворенням «кишені» і розтрощенням м'язів правого стегна, відкритий крайовий перелом медіального виростка правої великогомілкової кістки, закритий осколковий перелом кісток правої гомілки у верхньо-середній третині, скальпована рана в області підколінної ямки справа.
Всі пошкодження є прижиттєвими і могли утворитися в єдиний проміжок часу, в термін (можливо 29.10.2016р.) незадовго до надходження в стаціонар, від впливу тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відобразилися, і могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом.
Керуючись п 4.8. важка тупа травма тіла в сукупності має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_6 явилася - важка тупа травма з забоєм внутрішніх органів, переломами кісток скелета, напруженої гематоми правого стегна, з
утворенням «кишені» і розтрощенням м'язів правого стегна, яка ускладнилася декомпенсованим травматичним шоком.
Смерть гр. ОСОБА_6 наступила 30.10.16р. о 14.00 годині в стаціонарі ХГКБСМП.
Найімовірніше, в момент дорожньо-транспортної пригоди, гр. ОСОБА_6 перебувала в вертикальному положенні та була повернута до транспортного засобу передньою правою поверхнею тіла.
Є причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями, встановленими у гр. ОСОБА_6
і обставинами дорожньо-транспортної пригоди, викладених в постанові слідчого.
При госпіталйзаціі в ХГКБСНМП при дослідженні крові гр. ОСОБА_6 газохроматографічним методом, етиловий спирт не виявлений (дослідження №2426);
- даними висновку комплексної судової авто-технічної експертизи та дослідження звуко- та відеозапису №1091/1092/122/16 від 10.03.2017р. (а.с.14-22 кп),згідно якої експертами при дослідженні матеріалів кримінального провадження та долученого до нього відеозапису з камер відео спостереження «Тріолан» за 29.10.2016р. початок відеозапису 15:52,закінчення 15:55, зроблено наступні висновки: в досліджуваному відео файлі «NVR ch31 main 20161029155200 20161029155500 .mp4»,що зафіксовано на оптичному диску DVD-R «Nanotex» ознак монтажу не виявлено. Автомобіль ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 до ДТП не гальмувався. Середня швидкість вказаного автомобіля до ДТП складала приблизно 27 км/ год. З автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 вийшли не менше двох осіб, встановити більш точну кількість не виявилось можливим. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_17 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 12.1 ПДР України. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_17 мав технічну можливість запобігти виникненню події даного ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 12.1 ПДРУ. У діях водія автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_17 убачається невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України,які,з технічної точки зору,перебували у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 31.10.2016р.,згідно якого слідчим у присутності двох понятих в приміщенні службового кабінету №1 ВР ДТП СУ ГУ НП в Харківській області був проведений перегляд відеозапису,який знаходиться на лазерному ком пакт -диску,а саме «файл ДТП на перехресті вул.Полтавський шлях- вул.Дудинської (29.10.2016)»(а.с.23-24 кп),після чого вказаний диск «Nanotex» DVD-R 16X 4/7 GB 120 min, слідчим та вказаними понятими був оглянутий,запакований у конверт(а.с.25-26 кп), долучений до матеріалів кримінального провадження(а.с.27 кп);
- даними висновку судової авто -технічної експертизи №399/17 від 30.05.2017р. та фото таблиці до нього(а.с.30-39 кп), згідно якого на момент експертного огляду рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_1 знаходилася в непрацездатному стані, через деформацію зовнішньої закраїни диску переднього правого колеса, в результаті чого відбулась його розгерметизація. Несправності ходової частини автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_1 у вигляді розгерметизації переднього правого колеса виникла в результаті ДТП (а.с.30-39 к/п);
- фотокартками з місця ДТП від 29.10.2016р.,які були зроблені свідком ОСОБА_11 та добровільно видані в приміщенні службового кабінету відділу СУ ГУ НП в Харківській області ст.слідчому СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_18 ,з яких вбачається,що саме чоловік по зовнішнім ознакам схожий на ОСОБА_5 перебував за кермом автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 ,який здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_6 (а.с.43-44 кп).;
- даними протоколу огляду предметів від 04.08.2018р.,згідно яких вищевказані фотокартки з місця ДТП були оглянуті слідчим ОСОБА_18 (а.с.45-46 кп);
- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання від 28.07.2018р. (а.с.47-50кп) та отримання біологічних зразків для експертизи від 06.08.2018р.(а.с.51-52кп), згідно яких ОСОБА_5 відмовився від проведення вказаних слідчих дій з його участю;
- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2018р. (а.с.53-56, 57-60, 61-64, 65-67 кп),відповідно до яких свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 серед пред'явлених їм по фотокарткам осіб впевнено впізнали ОСОБА_5 як особу,котра 29.10.2016р. перебувала за кермом автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 та скоїла ДТП на перехресті вулиць Полтавський шлях та Наріманова(нині Дудинська) м.Харкова,в подальшому не змогла самостійно вийти із-за керма автомобіля;
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину,відповідно до якого ОСОБА_5 був затриманий 27.07.2018р. біля 15.30 год. за адресою:м.Харків, вул..Холодногірська,175(а.с.68-70 кп);
- даними,які містяться у рапорті о/у ВКП Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_20 від 27.07.2018р.(а.с.40),згідно якого вбачається,що гр. ОСОБА_5 ,який розшукувався органом поліції,був виявлений 27.07.2018р. о 15.30 год. та затриманий згідно ухвали Київського райсуду м.Харкова;
- довідкою з Державної прикордонної служби України від 15.03.2017р. (а.с.71 кп),згідно якої ОСОБА_5 15.11.2016р. перетинав державний кордон та виїздив з території України,даних про зворотній в'їзд на територію України немає;
- даними висновку судово-медичної експертизи №1327-А/16 від 10.11.2016р. (а.с.86 кп), згідно якої з наданої медичної документації будь-яких відомостей про існування тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 немає. При його доставленні 29.10.2016р. у прийомне відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім..Мещанінова результат «Алкотест» позитивний;
- довідкою з вищевказаної лікарні ,виданої 07.11.2016р.,згідно якої ОСОБА_5 був доставлений у прийомне відділення 29.10.2016р після ДТП з політравмою. В подальшому самовільно залишив прийомне відділення, Алкотест- позитивний,хворий відмовився назвати свою домашню адресу(а.с.86-87кп);
- даними постанов про визнання речових доказів від 04.08.2018р. та 31.10.2018р.(а.с.122-124),згідно яких два фотознімки з місця ДТП, диск з файлом «ДТП на перехресті по вул..Полтавський шлях-Дудинської м.Харкова», автомобіль ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1 -визнані речовими доказами по справі,зберігаються в матеріалах кримінального провадження,автомобіль-на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою:м.Харків,вул.Пушкінська,107;
-ухвалою слідчого судді Київського райсуду м.Харкова від 01.11.2016р.,згідно якої на автомобіль ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_21 було накладено арешт шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження (125-126 кп);
- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №390 від 26.06.2019р.(а.с.6-8 к/п),згідно якого ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому правопорушення, ОСОБА_5 знаходився поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг віддавати звіт у своїх діях і керувати ними. Також ОСОБА_5 на час проведення експертизи за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_5 та визнання його винуватості.
Показанням обвинуваченого про те, що він не вчиняв ДТП щодо потерпілої ОСОБА_6 , суд надає критичну оцінку та розцінює їх як спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Зазначені показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілого , свідків , підтверджуються іншими доказами, які наведені вище (дані проколів слідчих дій, відеозапис з камер відеоспостереження «Тріолан» , висновки експертів ).
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, адже винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується вищепроаналізованими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, який є громадянином РФ, раніше неодноразово судимий на території України, судимості не зняті та не погашені, тривалий час після скоєного переховувався від органів досудового розслідування, зухвало поводився під час проведення судового розгляду, те, що на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, хворіє на гепатит С, не працюючий, одружений, має постійне місце реєстрації, вкрай негативно характеризується за останнім місцем відбування покарання в Львівській ВК №48, де мав 36 стягнень і ні одного заохочення, однак позитивно - за останнім місцем роботи в РФ.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_7 , який наполягав на застосуванні відносно ОСОБА_5 суворого покарання.
З урахуванням переліченого, суд на підставі встановлених обставин справи, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті кримінального закону, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання , на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.
До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_5 зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком строк попереднього ув'язнення за період з 27.07.2018 року (дата фактичного затримання) по 03.02.2020 року (дата ухвалення вироку).
Цивільний позов потерпілим не заявлено. На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_5 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27.07.2018 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII) ОСОБА_5 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 27.07.2018р. по 03.02.2020 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.
Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2016 р., а саме: з автомобілю «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_21 .
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: два фото з місця події, диск з файлом «ДТП на перекрестке ул. Полтавский шлях - ул. Дудинской (29-10-2016)», залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с. 122,123 кп);
- автомобіль «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107, повернути ОСОБА_21 як законному власнику (а.с.124 кп).
Процесуальні витрати у загальному розмірі 6478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 84 коп. за проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (а.с. 13, 29 к/п).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1