Дата документу 03.02.2020 Справа № 554/8235/19
Провадження №2-ві/554/6/2020
03 лютого 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Гольник Л.В., при секретарі Бакулей А.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Бугрія В.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів,-
У провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Бугрія В.М. перебуває цивільна справа №554/8235/19, 2/554/394/2020 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів.
03.02.2020 року позивачем Спасово - ОСОБА_2 надано заяву про відвід судді Бугрія В.М., посилаючись на те, що суддя Бугрій В.М. вже розглядав цю справу, приймав ухвалу, яку скасовано Полтавським апеляційним судом, а також вважала, що суддя підтримує дружні відносини із одним з відповідачів, у зв'язку з чим висловлює повну недовіру судді Бугрію В.М.
Питання про відвід судді передано судді, визначеному у порядку встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 року заява передана для вирішення до провадження судді Гольник Л.В.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Вирішуючи питання про відвід судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.
Так, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається у своїй заяві про відвід судді Бугрію В.М., як на підставу для її відводу на те, що суддя Бугрій В.М. вже розглядав цю справу і винес неправомірну ухвалу, яку скасовано Полтавським апеляційним судом, а також вважала, що суддя підтримує дружні відносини із одним з відповідачів, тому може проявити упередженість. Крім того, вказувала, що про відкриття провадження у справі вона дізналась 01.02.2020 року ознайомившись з її змістом в ЄДРСР.
Статтями 36, 37 ЦПК визначено підстави для відводу судді. Проте заявником не наведено обставин для відводу судді, передбачених вказаними статтями ЦПК України, оскільки скасування ухвали про залишення без руху позовної заяви не є підставою для відводу головуючого. Крім того, заявником не надано об'єктивних даних про дружні відносини відповідача з головуючим суддею, ця заява ґрунтується на припущеннях. Крім того, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення, згідно якого позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 особисто отримала 03.01.2020 року ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження у справі (а.с.99).
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_6 про відвід судді Бугрія В.М. слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заявипозивача ОСОБА_6 про відвід судді Бугрія В.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Гольник