Дата документу 28.01.2020 Справа № 554/8910/19
Провадження № 2/554/513/2020
28 січня 2020 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря - Бакулей А.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
02.10.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2017 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЛуАЗ 969 М, д.н.з. НОМЕР_1 , порушивши Правила дорожнього руху України, вчинив ДТП з автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок цього автомобіль позивача отримав значні пошкодження та не підлягає відновленню.
НАСК «Оранта» позивачу сплачено 97 267,65 грн. в рахунок страхового відшкодування, застрахованої цивільно-правової відповідальності відповідача. Згідно товарознавчого дослідження вартість належного позивачу автомобіля до ДТП становила 137 977,65 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 40 200 грн. суму невідшкодованої матеріальної шкоди.
Також позивач просить стягнути 10 000 грн. моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнала позивач у зв'язку із знищенням її майна. У результаті ДТП були порушені нормальні життєві зв'язки позивача через відсутність особистого транспорту, відмовою від звичного способу життя щодо відпочинку, позивач зазнала значного хвилювання, що призвели до пригніченого стану та відобразилося на стані здоров'я, внаслідок цього погіршилися стосунки у родині, позивач була змушена спрямувати кошти на ремонт автомобіля замість запланованих витрат.
Ухвалою судді від 30.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що окрім матеріальних збитків, пов'язаних з фактичним знищенням транспортного засобу, їй була спричинена моральна шкода, оскільки в результаті ДТП автомобіль не підлягав відновленню, а їй автомобіль потрібен для здійснення підприємницької діяльності. Це спричинило їй суттєві проблеми, пов'язані з неможливістю попереднього нормального життя, значні хвилювання, що погіршувало стосунки у родині. Вона була змушена закрити магазин, оскільки не було відповідного транспорту для перевезення товару. Для вирішення питання щодо особистого транспорту, а також через тривалий розгляд справи щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та відшкодування страховою компанією, позивачу прийшлося взяти кредит, щоб відремонтувати автомобіль. Коли стало відомо про неможливість ремонту машини, було придбано бувший у використанні автомобіль. Всі ці обставини спричинили їй моральну шкоду.
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи судом за адресою, яка є зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України на підставі наявних у справі даних і доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
01.12.2017 року ОСОБА_2 близько 17.55 год., керуючи автомобілем ЛуАЗ 969 М, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Полтаві на перехресті вул. Харківське Шосе та вул. Ветеринарної в сторону вул. Кагамлика, при зміні напрямку руху, в порушення п. 10.1, 1.3 Правил дорожнього руху України, не впевнився в безпечності маневру, здійснив поворот ліворуч при цьому перетнув подвійну суцільну лінію розмітки та скоїв зіткнення з автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , під керування водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована НАСК «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.01.2017 року № АК 1728631.
Відповідно до висновку дослідження № ВІ3473СА+дод від 14.02.2018 розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 137 977,65 грн., вартість відновлювального ремонту - 232 475,93 грн., тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Згідно зі страховим актом № ОЦВ-18-32-1218/1 власнику транспортного засобу 23.11.2018 року НАСК «Оранта» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 97 267,65 грн. (137 977,65 грн. (вартість ТЗ до ДТП) - 40 200 грн. (вартість ТЗ після ДТП) - 510,00 (франшиза)), що підтверджено у судовому засіданні позивачем та листом НАСК «Оранта» від 06.12.2018 року.
Таким чином, різниця між сумою матеріальних збитків та виплаченою сумою страхового відшкодування склала 40 200 грн. (без врахування франшизи в розмірі 510 грн.)
Згідні ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання, яке виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-28, 35 цього Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Вказаним Законом визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 30 Закону). Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Спричинення потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Також згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.
Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що розмір матеріальної шкоди позивача підтверджений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Отримання позивачем як потерпілим страхового відшкодування за договором не припинило деліктне зобов'язання. Право позивача на відшкодування шкоди у повному обсязі за рахунок відповідача є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого позивач не був, хоча цей договір і укладений на користь третіх осіб.
Оскільки після звернення до страховика позивачем одержане страхове відшкодування 97 267,65 грн., якого не достатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання відповідачем свого обов'язку згідно із ст. 1194 ЦК України (відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи те, що автомобіль позивача не підлягає відновленню, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодження її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (із змінами і доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, яка виникла з вини відповідача, суд виходить з того, що внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав значних ушкоджень, в результаті яких автомобіль не підлягав відновленню та майже 1 рік позивач чекала страхового відшкодування від НАСК «Оранта». Продовж цього часу позивач та її родина не мали можливості користуватися особистим транспортним засобом, що призвело до порушення налагодженого способу життя. У зв'язку з фактичним знищенням власного автомобіля позивач зазнала страждань та змушена була витрачати свій час і зусилля на те, щоб налагодити свій та своєї родини сталий спосіб життя та роботи. Враховуючи ті зусилля та тривалість, які були витрачені позивачем для відновлення попереднього стану, суд вважає, що сума в розмірі 10 000 гривень є розумною, виваженою та справедливою, яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 .
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень та моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , .
Повний текст рішення складено 03.02.2020 року
Суддя Л.В.Гольник