Дата документу 29.01.2020 Справа № 554/9374/19
Провадження № 2/554/62/2020
29 січня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Гаврись В.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Заліпи Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», в якому прохав стягнути за незаконно нарахований і оплачений за неспожитий природній газ 6 029 грн. 50 коп. та моральну і майнову шкоду у сумі 5 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в квартирі, власником якої з 01 листопада 2010 року була його опікуєма племінниця ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 1981 року по теперішній час практично ніхто не проживав. В цій квартирі тільки в день отримання пенсії знаходилася його сестра ОСОБА_3 , яка була інвалідом 1-ї групи і фактично проживала з ним по АДРЕСА_2 . З 2010 року вона в квартирі взагалі не була, так як стала лежачою. Після смерті сестри з 01 листопада 2010 року комунальні служби перестали його приймати, так як закінчилася дія довіреності, а від племінниці довіреність йому не оформляли через психіатричне захворювання останньої. Після цього відносно племінниці він оформив опікунство через рішення Октябрського районного суду м.Полтави. Згідно цього рішення 24 листопада 2014 року він уклав договір з ПАТ «Полтавагаз», де зазначено, що він представляє інтереси племінниці як опікун. Згідно цього договору виконавець зобов'язаний при відсутності проживання зробити перерахунок плати і провести пломбування газової плити. 13 травня 2015 року він звернувся до виробничих служб «Полтавагаз» для пломбування плити та отримав усну відповідь, що пломбування не буде, а буде виконано демонтаж запірного крану за допомогою газової сварки ціною 1300 грн. При необхідності поновлення газопостачання роботи по монтажу крану будуть коштувати 1500 грн. Від таких вимог він відмовився. Після неодноразових звернень до абонентський відділ «Полтавагаз», Кабінету Міністрів, 13.07.2017 року в квартирі був встановлений газовий лічильник з нарахуванням 407, 94 грн. за неспожитий природній газ. Декілька звернень до ПАТ «Полтавагаз», «Полтавагаззбут» щодо списання боргу за неспожитий природній газ у сумі 407, 94 грн. результатів не дали, тому він звернувся до суду з позовом до «Полтавагаззбут». Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено по причині відсутності у відповідача акта про пломбування запірного крану ПАТ «Полтавагаз», який навмисно його не опломбував, щоб здійснити незаконні нарахування. Представником відповідача було роз'яснено, що ПАТ «Полтавагаз» є інша організація, і що «Полтавагаззбут» ніякого відношення до неї не має. Також пояснив, що нарахування за спожитий природній газ відбувається по даних, які надають їм контролери «Полтавагаз» і всі непорозуміння повинен вирішувати безпосередньо з працівниками ПАТ «Полтавагаз». По показникам ПАТ «Полтавагаз» йому надійшов лист «Полтавагаззбут» від 06 грудня 2017 року, що заборгованість на момент встановлення лічильника природного газу 402, 95 грн., заборгованість за липень 2017 року уже складає 396, 09 грн. Вважає, що якщо взяти заборгованість 402, 95 грн., то з оплатою зак неспожитий природній газ 100 грн., його заборгованість зменшилася до 302, 95 грн. + 4 метра куб.(показник лічильника) х 6,958 грн. = 330, 78 грн., що менше від 340 грн., коли зберігається субсидія. Але повідомленням від 23 травня 2019 року йому навмисно виставляють заборгованість 492, 87 грн., що позбавляє його права на субсидію. Крім того, зазначив, що з травня 2015 року по лютий 2016 року ним було сплачено за неспожитий природній газ 200 грн., які йому повинні були повернути, так як «Полтавагаз» не виконав у травні 2015 року зобов'язання по пломбуванню запірного крану і продовжував нарахування за неспожитий природній газ. Вважає, що йому підлягають поверненню 200 грн. , які він сплатив під тиском, 402 , 95 грн. за незаконно нарахований природній газ, та які в 10 кратному розмірі повинні бути йому повернуті, тобто у сумі 6 029 грн. 50 коп., а також за моральну та матеріальну шкоду 5 000 грн. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають. Позивач не підтвердив жодними доказами, що є власником зазначеної в позові квартири. До липня 2017 року газовий лічильник у квартирі ОСОБА_2 був відсутній, нарахування здійснювалися відповідно до норм споживання, згідно п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем. Кодексом передбачено, що якщо по об'єкту відсутні зареєстровані особи та на об'єкт споживача не буде в установленому порядку припинено розподіл природного газу, об'єм спожитого природного газу нараховується, виходячи з розрахунку на одну особу. Також Кодексом передбачено, що опломбування та роз пломбування газового обладнання на об'єктах споживачів виконується оператором ГРМ (АТ «Полтавагаз»). В разі припинення розподілу природного газу складається Акт, а оскільки такий акт у відповідача відсутній, то підстави для списання заборгованості відсутні. Вважає, що позивач не довів, яким чином його права порушені та що йому спричинено моральної шкоди у вигляді збитків на суму 5 000 грн. Зазначив, що відповідно до п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті. Також споживач повинен повідомляти про тимчасове не проживання зареєстрованих осіб на об'єкті. Якщо період не проживання зареєстрованих осіб перевищує шість місяців, споживач повинен надавати у місячний строк після закінчення шестимісячного періоду Оператору ГРМ оновлену заяву. Відповідно до п.29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ № 2246 від 09 грудня 1999 року, яка втратила чинність 16.07.2016 року, у разі відсутності лічильника газу споживач повинен не пізніше ніж у місячний строк повідомляти газопостачальне підприємство про всі зміни, що стосуються опалювальної площі, кількості осіб, зареєстрованих у квартирі, та видів споживання природного газу. Вказані вимоги на ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 виконані не були. Крім того, позивачем додано Договір, який є неналежним доказом, так як затверджений Постановою КМУ, яка втратила чинність 16.07.2016 року. Також ним не додано дозволу органу опіки та піклування на вчинення від імені ОСОБА_2 правочинів та підтвердження того, що вона або ОСОБА_1 є власниками квартири. Доказів неправомірної поведінки відповідача, наявності шкоди, причинного зв'язку між поведінкою та шкодою позивачем не надано, а тому вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають. Також не доведено спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки не доведено, в чому вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, чим визначено її розмір.
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши сторони, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконання рішення річних Загальних зборів акціонерів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» від 12.04.2019 року Товариством 15.05.2019 року забезпечено проведення державної реєстрації Статуту Акціонерного товариства «Полтавагаз» у новій редакції.
Згідно з Єдиними державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань та Статутом Товариства, повне найменування Товариства - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (АТ «Полтавагаз»).
Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Таким чином, в силу абз. 3 ч.2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» правовий статус АТ «Полтавагаз» не змінився.
АТ «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (Постанова № 778 від 15.06.2017 року «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ «Полтавагаз» та постанова № 941 від 04.06.2019 року «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 15 червня 2017 року № 778).
З 01 липня 2015 року ПАТ «Полтавагаз» анульовано дію ліцензії на постачання природного газу на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 11.06.2015 року № 1732 «Про анулювання ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом виданих ПАТ «Тернопільгаз», ПАТ «Полтаваагз», ПАТ «Лубнигаз» та ПАТ «Коростишівгаз».
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є власником ј частки квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2017 року серії НОМЕР_1 , виданого державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В.,на підставі заповіту складеного ОСОБА_3 (а.с.46).
Також ОСОБА_1 належить ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 жовтня 2017 року серії НМТ 263870, виданого державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В.. після смерті племінниці ОСОБА_2 (а.с.47).
За вказаною адресою закріплений особовий рахунок № НОМЕР_2 .
З листа ТОВ «Полтавагаззбут» від 16.12.2017 року за вих. № Г/05-627з вбачається, що відповідно до облікових даних ТОВ «Полтавагаззбут» на об'єкті газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 , у липні 2017 року був встановлений лічильник природного газу.
До встановлення газового лічильника нарахування здійснювалося по кількості зареєстрованих осіб відповідно до норм споживання , які затверджені КМУ.
На момент встановлення лічильника природного газу утворилася заборгованість за спожитий природній газ у сумі 402, 95 грн., яка виникла з березня 2016 року по липень 2017 року.
Пунктом 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 законодавчо закріплено, якщо побутовий споживач не забезпечений лічильником природного газу, фактичний об'єм спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається нормами споживання.
Кодексом передбачено, що якщо по об'єкту споживача будуть відсутні зареєстровані особи та на об'єкт споживача не буде у встановленому законодавством порядку припинено розподіл природного газу, об'єм спожитого природного газу нараховується, виходячи з розрахунку на одну особу.
Пунктом 7 розділу VІ Кодексу передбачено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживача виконується оператором ГРМ.
Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Наявність акту, складеного між споживачем та оператором ГРМ, який підтверджує припинення газопостачання до об'єкту газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , не встановлена, а тому підстав для списання заборгованості у ТОВ «Полтавагаззбут» немає (а.с.14).
Вказані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 січня 2019 року у справі № 554/8601/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавагаззбут про захист прав споживачів, яким у задоволенні позову відмовлено.
У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до п.3 глави 3 розділу ІV Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним і укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
На підставі п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 № 1379/27824, споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосується видів споживання природного газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті.
У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об'єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомляти про це Оператора ГРМ та надати документи, що підтверджують відсутність зареєстрованої особи.
Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має подавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами.
Відповідно до п.29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ № 2246 від 09 грудня 1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», яка втратила чинність 16.07.2016 року, але діяла на момент нарахування за спожитий природній газ, у разі відсутності лічильника газу споживач повинен письмово повідомляти не пізніше ніж у місячний строк газопостачальне підприємство про всі зміни, що стосується опалювальної площі, кількості осіб, зареєстрованих у квартирі, та видів споживання природного газу.
Враховуючи, що ні ОСОБА_1 , ні попереднім власником ОСОБА_2 не було повідомлено АТ «Полтавагаз» про зміни, що стосуються видів споживання природного газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті, вимоги позивача є безпідставними.
Додана до позовної заяви копія договору про надання населенню послуг із газопостачання № 300864 від 12.11.2014 не є належним доказом по справі, оскільки вказаний Договір затверджений Постановою КМУ від 05 липня 2006 року, яка втратила чинність 16.07.2016. Також до позову не додано дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочинів від імені ОСОБА_2 , що спростовує твердження позивача, що йому було незаконно відмовлено у пломбуванні газової плити до того а його звернення в в інтересах ОСОБА_2 .
Позивач у позовній заяві не посилався на правові підстави для задоволення його позовних вимог.
Системний аналіз положень ст.ст.4,5 ЦПК України, ст..ст. 15, 16 ЦК України дає підстави для висновку, що позов може бути подано особою виключно для захисту порушеного, не визнаного або оспорюваного права і обраний позивачем спосіб захисту повинен відновлювати таке право.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не довів неправомірності поведінки відповідача АТ «Полтавагаз», наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини відповідача.
Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6 029, 50 грн. та моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., суд виходить із недоведеності протиправності дій заподіювача шкоди та наявності самої шкоди у зазначеному розмірі, а отже і причинно-наслідкового зв'язку між фактом спричинення шкоди та протиправними діями заподіювача шкоди. Крім того, не доведена вина відповідача у спричиненні шкоди, а відтак порушення права позивача судом не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»», місце знаходження: м. Полтава, вул.Володимира Козака, 2а, код ЄДРПОУ 03351912.
Повне рішення складено 03 лютого 2020 року.
Суддя Л.І.Савченко