Провадження № 1-кс/537/105/2020
Справа № 537/243/20
31.01.2020 року м. Кременчук
Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020170110000160, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2020 року,
29.01.2020 року прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12020170110000160, внесеному до ЄРДР 28.01.2020 року.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в період часу з 23.01.2020 року по 27.01.2020 року невстановлена особа, шляхом розбиття віконного скла проникла до квартири АДРЕСА_1 , де здійснила крадіжку чавунної плити, належної ОСОБА_4 , 1973 р.н., завдавши їй матеріальної шкоди.
По даному факту СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2020 року за №12020170110000160, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
28.01.2020 року в ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості розташованої поблизу паркану приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см.
28.01.2020 року винесено постанову про визнання речовим доказом чавунної плити розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см.
Прокурор зазначив, що вилучена річ, а саме чавунна плита, є предметом злочину, відповідно зберегла на собі його сліди, а тому є речовим доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою збереження вилученої чавунної плити, яка є речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор просив задовольнити клопотання, наклавши на неї арешт з позбавленням права на відчуження. Речовий доказ передати потерпілій ОСОБА_4 на зберігання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, клопотання підтримує.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про місце і час розгляду клопотання.
Особа, в якої вилучено майно, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, не заперечує проти накладення арешту на вилучене у нього майно.
В ч.1 ст.172 КПК України встановлено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України, в судовому засіданні не здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання у зв'язку з неявкою учасників процесу.
Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, надані докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2020 року за №12020170110000160 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, по факту, що в період часу з 23.01.2020 року по 27.01.2020 року невстановлена особа, шляхом розбиття віконного скла проникла до квартири АДРЕСА_1 , де здійснила крадіжку чавунної плити, належної ОСОБА_4 , 1973 р.н., завдавши їй матеріальної шкоди (а.с.3).
На підтвердження даного факту подано протокол прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.01.2020 року та протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 29.01.2020 року про те, що в період часу з 23.01.2020 року по 27.01.2020 року, за час її відсутності вдома за адресою АДРЕСА_3 , невстановлена особа розбила віконне скло, проникла до квартири та викрала чавунну плиту. Дану плиту вона придбала в середині листопада 2019 року в магазині, розташованому поряд з прохідною на ПАТ «КВБЗ» по вул. І. Приходька в м. Кременчук, за 987 грн. (а.с.4,7).
28.01.2020 року в ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована поблизу паркану приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав працівникам поліції чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см.(а.с.5).
З показань свідка ОСОБА_5 , наданих 28.01.2020 року згідно протоколу допиту свідка, вбачається, що 26.01.2020 року близько 18 год. 00 хв. до ОСОБА_5 прийшов знайомий ОСОБА_6 , який запропонував йому придбати чавунну плиту. Запевнив, що плита належить йому. ОСОБА_5 придбав плиту за 200 грн. ОСОБА_7 впізнати зможе, так як тривалий час його знає (а.с.6).
Постановою слідчого про визнання та приєднання до справи речових доказів від 28.01.2020 року чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см., визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020170110000160 від 28.01.2020 року та поміщено до камери зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області (а.с.8).
На час розгляду клопотання повідомлення про підозру за описаним вище фактом жодній фізичній особі не вручено.
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з дотриманням положень ч.5 ст.171 КПК України, в наступний робочий день після вилучення майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2, ч. 3 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказана в клопотанні річ, а саме чавунна плита розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см., є речовим доказом, оскільки є предметом злочину, який вилучений під час огляду, а тому є достатні підстави вважати, що вона зберегла на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слід накласти арешт (у виді заборони розпорядження, відчуження) на чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см., вилучену у ОСОБА_5 , що належить ОСОБА_4 , з метою її збереження як речового доказу. Зазначене майно передати власнику ОСОБА_4 для зберігання, повідомивши її про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України.
З огляду на наведене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020170110000160, внесеному в ЄРДР 28.01.2020 року, - задовольнити.
Накласти арешт (у виді заборони розпоряджатися, відчужувати) на речовий доказ, а саме: чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см., вилучену 28.01.2020 року у ОСОБА_5 , що належить ОСОБА_4 .
Передати речовий доказ, а саме: чавунну плиту розміром 69х40 см., товщиною 20 мм, діаметром отворів 24 см., власнику ОСОБА_4 для зберігання, повідомивши про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню прокурором.
Копію ухвали негайно направити у Кременчуцьку місцеву прокуратуру Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1