Справа № 530/70/20
2/530/218/20
03.02.2020 року місто Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Дем'янченка С.М., за участю секретаря Тараненко Т.І. розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державний реєстратор Тарасівської сільської ради, Зіньківського району Полтавської області Манойло Н.А. про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями, -
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок являється власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вище вказане домоволодіння станом на 01.07.1990 року відносилось до господарства типу "колгоспний двір". На вказану дату в ньому проживали та являлись членами колгоспного двору: голова двору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_2 - син, тобто кожен з членів двору набув право власності по 1/5 частині колгоспного двору, в тому числі й будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ-А-1, разом з допоміжними господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ. Б,б, сараєм- Літ. б1, погрібом- Літ. б2, гаражем- Літ. б3, сараєм- Літ. б4, сараєм- Літ. В, сараєм- Літ. Г, сараєм- Літ. г, навісом - Літ. г1, сараєм- Літ. г2, гаражем - Літ. Д, сараєм- Літ. д, воротами огорожі №1, огорожею №2, трубопроводом №3, колодязем питним №4. Члени колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 відмовилися від своїх часток у майні колгоспного двору про що подали до суду відповідні заяві та не заперечують, що право власності буде визнано на житловий будинок в цілому за ОСОБА_1 . Позивач звернувся до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації права власності за ним на, що отримав відповідь про неможливість проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна. В зв'язку з вище викладеним позивач змушений був звернутися з позовом до суду в якому просив ухвалити рішення, яким визнати вцілому право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ-А-1, разом з допоміжними господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ. Б,б, сараєм- Літ. б1, погрібом- Літ. б2, гаражем- Літ. б3, сараєм- Літ. б4, сараєм- Літ. В, сараєм- Літ. Г, сараєм- Літ. г, навісом - Літ. г1, сараєм- Літ. г2, гаражем - Літ. Д, сараєм- Літ. д, воротами огорожі №1, огорожею №2, трубопроводом №3, колодязем питним №4, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження по справі.
В судове засідання учасники справи не з'явились, від них надійшли заяви в яких позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, представник відповідача Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, але від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, позов визнав, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечували стосовно задоволення позовних вимог, третя особа державний реєстратор Тарасівської сільської ради, Зіньківського району Полтавської області Манойло Н.А. у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності не заперечувала стосовно задоволення позовних вимог.
Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.
За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, прийнявши до уваги заяви та клопотання сторін, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державний реєстратор Тарасівської сільської ради Манойло Н.А. про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями, підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бобрівник, Зіньківського району, Полтавської області (а.с.4-5). Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10.03.1992 року, на підставі рішення виконкому Зіньківської районної ради народних документів №67 від 28.03.1988 року ОСОБА_1 в цілому належить будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ( а.с.6). Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 року відносилося до типу колгоспного двору, на вказану дату в вищезазначеному господарстві проживали та були зареєстровані: голова двору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_2 - син (а.с.16). З довідки Тарасівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області від 09.12.2019 року вбачається, що згідно даних по господарського обліку на 2016-2020 роки книги №1 особовий рахунок 02-0008-1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що значиться за ОСОБА_1 розташований за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.17). З повідомлення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Тарасівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області від 09.12.2019 року № 02.46/760 вбачається, що неможливо провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на вищезазначене нерухоме майно ( а.с.18).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Порядок ведення по господарського обліку в сільських радах визначався вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69. Зазначеними Вказівками суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, відносяться до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п. 20 Інструкції). Записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням належності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
За змістом ЦК УРСР 1963 року, Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, виникнення права власності на житлові будинки у сільському населеному пункті не залежало від державної реєстрації цього права.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог позивачів у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державний реєстратор Тарасівської сільської ради, Зіньківського району Полтавської області Манойло Н.А. про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями.
На підставі викладеного та керуючись ст. 16, 328 ЦК України ст.ст.12,13, 81, 189-200, 206-246, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності вцілому на житловий будинок літ-А-1, разом з допоміжними господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ. Б,б, сараєм- Літ. б1, погрібом- Літ. б2, гаражем- Літ. б3, сараєм- Літ. б4, сараєм- Літ. В, сараєм- Літ. Г, сараєм- Літ. г, навісом - Літ. г1, сараєм- Літ. г2, гаражем - Літ. Д, сараєм- Літ. д, воротами огорожі №1, огорожею №2, трубопроводом №3, колодязем питним №4, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
Суддя -