Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/999/19
Провадження № 2/528/9/20
31.01.2020 м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі судді Шевченко В.М. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Гребінківська міська рада про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява із додатками, яку передано судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Разом з позовом позивачем ОСОБА_1 було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За наслідками розгляду клопотання про сплату судового збору суд прийшов таких висновків.
Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без руху, зазначено недоліки та строк на їх усунення.
20.01.2020 до суду надійшло клопотання про збільшення позовних вимог та заміну сторони у справі.
21.01.2020 подано заяву про усунення недоліків, до якої додано виписку з ПАТ КБ «Приватбанк», з якої вбачається, що сукупний розмір річного доходу становить 22 530,82 грн. При цьому, внаслідок збільшення позивачем позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає оплаті за подання позову, виходячи із ставок, у встановлених Законом України «Про судовий збір» на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону), складає 2 406,80 грн (дві позовних вимоги про встановлення юридичного факту та одна позовна вимога майнового характеру, ціна позову в цій частині 87 000,00 грн).
У заяві вказується про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з підстав того, що сплата судового розміру є надмірним тягарем для неї, оскільки розмір судового збору, з урахуванням збільшених позовних вимог, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу, а виплати з 13.11.2019 взагалі заблоковано.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки розмір такого судового збору (2 406,80 грн) становить більше 5 відсотків розміру її річного доходу, що є надмірним тягарем для заявника.
Оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, суд виходить з того, що розмір доходу позивача у вигляді пенсії за 2019 рік становить 22 530,82 грн, а оскільки державним виконавцем 13.11.2019 було прийнято постанову про накладення арешту, то таким чином реально отриманий позивачем дохід у виді пенсії у 2019 році становив 19 153, 88 грн (за період з січня по жовтень 2019 року включно), а судовий збір за подання позовної заяви у цій справі становить 2 406,80, грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (957,69 грн).
У п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» зазначено, що національні суди повинні встановлювати наявність у особи, яка звернулась із заявою про зменшення розміру судового збору, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, а тому суд відхиляє є аргументи сторони позивача, що пенсія не є доходом.
Також, досліджуючи питання про наявність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Таким чином, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права особі на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Водночас, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за справедливе зменшити позивачу розмір судового збору за подання цього позову до 957,69 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, та не створює пільг стосовно його сплати на інших стадіях судового розгляду чи в інших судових провадженнях, а також розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення
Суд виходить з того, що звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору не повинно розцінюватися, як надання позивачу певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
При вирішенні даного питання судом досліджено практику Верховного Суду, зокрема висновки, викладені в ухвалах у справах № 755/1030/17 від 14.06.2019, № 335/14975/17 від 26.06.2019, № 466/2701/19 від 06.11.2019.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження суд виходить з такого.
Подана позовна заява та додані до неї документи відповідають загальним вимогам до форми, змісту позовної заяви та правил подання документів, що додаються до позовної заяви, які містяться у положеннях ст.ст. 175-177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, що регламентовані ст.ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.
Цивільна справа підсудна цьому суду в силу положень ч. 1 ст. 28 ЦПК України та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Положеннями ст.ст. 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (ст. 178 ЦПК), відповіді на відзив (ст. 179 ЦПК України), заперечення (ст. 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ст. 181 ЦПК України).
За правилами ст. 178 ЦПК України відповідач має право викласти та надати суду заперечення проти позову у відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання копії відзиву.
За приписами ст. 180 ЦПК України ЦПК України, у разі наявності заперечень відповідач має право їх викласти у відповідній письмовій заяві та подати суду у п'ятиденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив.
До відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснення третьої особи застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України.
Вимоги щодо подання письмових доказів містяться у ст.ст. 83, 95 ЦПК України.
За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Заяви, клопотання і заперечення з процесуальних питань, що не є заявами по суті, учасники справи мають право викладати у письмовій або усні формі відповідно до вимог ст.ст. 182-183 ЦПК України.
За приписами статті 83 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Учасники судового процесу зобов'язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. Правові наслідки невиконання цього обов'язку закріплені в ст. 131 ЦПК України.
Учасники судового процесу повинні добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, що встановлені чинним ЦПК України та/або покладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в ст.ст. 143-148 ЦПК України.
Також, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 188 ЦПК України, на підставі поданого клопотання позивача, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження цивільні справи № 528/999/19 та № 528/6/20, та присвоїти їм один унікальний номер справи № 528/999/19 та провадження № 2/528/9/20.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 187, 188, 258-261, 353-355 ЦПК України,
клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити частково.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання позовної заяви до 957,69 грн та розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Гребінківська міська рада про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та відкрити провадження у справі.
Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
Об'єднати в одне провадження цивільні справи № 528/999/19 та № 528/6/20, та присвоїти їм один унікальний номер справи № 528/999/19 та провадження № 2/528/9/20.
Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 19 лютого 2020 року о 13 год 00 хв у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 4, м. Гребінка Полтавської області.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Установити строк для подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження.
Установити строк для подання відповіді на відзив - п'ять днів з дня отримання позивачем копії відзиву
Установити строк для подання заперечень на відповідь на відзив - п'ять днів з дня отримання відповідачем копії відповіді на відзив.
При поданні вказаних заяв по суті додаються відповідні докази та документи, що підтверджують надіслання (надання) заяв і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строк, встановлений статтею 354 ЦПК України. В іншій частині заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. Шевченко