Справа № 946/9279/19
Провадження № 2/946/4/20
30 січня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря - Троїцької А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Короткий зміст позовних вимог
27.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19.10.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 627, мотивуючи тим, що з вересня 2019 року шлюбні відносини між ними припинені з підстав наявності різних характерів та поглядів на життя, втрати почуття поваги та любові один до одного.
Заяви, клопотання
16.01.2020 року від ОСОБА_2 надійшла зава про розгляд справи у його відсутність (а.с.17-19).
30.01.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність (а.с.20).
Аргументи учасників справи
Позивачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно заяви від 30.01.2020 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно заяви від 16.01.2020 року проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони знаходяться в шлюбі з 19.10.2018 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб від 19.10.2018 року серії НОМЕР_1 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 627 (а.с.5).
Дітей від шлюбу не мають.
Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з вересня 2019 року, шлюбні відносини між ними фактично припинені у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, втрати почуття поваги та любові, примиритися бажання не мають, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Позиція суду
Частиною ч. 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, а також його розірвання, що відповідає частині 1 статті 16 Загальної декларації прав людини та статті 16Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в частині 1 підпункту «с».
Приймаючи до уваги, що сторони однією сім'єю не проживають, спільного господарства не ведуть, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам, що мають істотне значення, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 109, 110, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 жовтня 2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис від 19 жовтня 2018 року № 627 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити - ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2020 року.
Суддя: Г.І.Смокіна