Справа № 362/438/20
Провадження № 2-о/362/35/20
29 січня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Шевченко М.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованих осіб ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про надання права на шлюб,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила надати їй право на шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказуючи на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час має повних 17 років. Два роки тому вона познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протягом останніх півроку вони проживають разом. Між нами виникло почуття любові та поваги один до одного. Протягом всього цього часу їхні почуття зміцнювались та ставали дедалі теплішими, вони зблизились. Зрозумівши, що вони створені одне для одного, почали проживати разом. В результаті їхнього кохання та спільного проживання вона завагітніла, термін вагітності становить 13-14 тижнів.Дізнавшись про вагітність вони вирішили зареєструвати шлюб, для узаконення їхніх відносин та створення гармонійної обстановки для народження та виховування дитини. Однак дізнались, що вона не досягла шлюбного віку, який відповідно до ст. 22 СК України встановлюється для жінки у вісімнадцять років, тому вона не має права на шлюб, згідно вимог ст. 23 СК України.На даний час вона має повних 17 років і вирішила звернутись до суду, оскільки вони фактично створили сім'ю, кохають один одного та чекають дитину, бажають, щоб вона народилась в шлюбі, це відповідатиме її інтересам та інтересам їхньої ще не народженої дитини.
Ухвалою судді від 28 січня 2020 року прийнято до розгляду та відрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження (а.с.23).
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, вказавши, що вона має вагітність 14 тижнів, з ОСОБА_2 вони кохають один одного і мають намір створити міцну сім'ю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, та пояснив, що з ОСОБА_1 вони проживають разом більше ніж півроку, та враховуючи, що вона завагітніла бажає, щоб їх спільна дитина народилася в зареєстрованому шлюбі.
Законний представник неповнолітньої заявниці ОСОБА_1 - її батько ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви своєї доньки про надання їй права на шлюб з ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явилася, надіславши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення заяви не заперечує (а.с.26).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданого 23.06.2017 року (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 19 серпня 2002 року Новоолександрівською сільською радою Сахновщинського району Харківської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_3 за вих. 18 від 24 січня 2020 року, яка видана старшому солдату ОСОБА_2 , засвідчено, що військовослужбовець проживає разом зі своєю громадянською дружиною ОСОБА_1 , 2002 року народження на території військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_4 у гуртожитку військової частини НОМЕР_3 в кімнаті АДРЕСА_1 (а.с.9).
Як вбачається з медичної довідки № 35 виданої Васильківською центральною районною лікарнею 13 січня 2020 року, термін вагітності ОСОБА_1 становить 13-14 тижнів (а.с. 19).
Також судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують стосунки та останні мають серйозний намір створити сім'ю та укласти шлюб. Єдиною перешкодою для реєстрації шлюбу, є вік ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 22 СК України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.
Особи які бажають реєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Згідно ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 СК України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Сімейний кодекс України не передбачає, хто конкретно може звернутися із заявою до суду про зниження шлюбного віку. Таким правом, безумовно, наділені самі неповнолітні, що бажають зареєструвати шлюб. Крім того, таким правом володіють законні представники неповнолітньої особи - батьки, усиновлювачі, піклувальники.
Дозвіл на укладення шлюбу неповнолітньою особою, яка досягла 16 років, надається лише на підставі рішення суду. Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення для вирішення питання по суті не має. Проте їх позиція по даному питанню може бути, а інколи - повинна бути, з'ясована у процесі прийняття рішення про зниження шлюбного віку. Але сама по собі їх згода або заперечення юридичної сили не має.
В судовому засіданні встановлено, що мати заявниці ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 не заперечують проти укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а навпаки просять надати право на шлюб їх доньки ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ( п. 2 ), до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів ) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків ( піклувальників ) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника. Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.
Правовий статус неповнолітніх осіб визначено у ЦК України (ч. 2 ст. 34). У тому випадку, коли за рішенням суду неповнолітній особі, яка досягла 16 років, надається право на шлюб, у разі реєстрації шлюбу такою особою, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (крім того, якщо такій особі раніше був призначений піклувальник, піклування припиняється). У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Отже, в ході розгляду даної цивільної справи, судом не встановлено будь-яких обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам заявника. Навпаки, заявник переконана, що шлюб відповідає її інтересам.
Крім того, зацікавлена особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просить надати право на шлюб ОСОБА_1 , а також, що бажає зареєструвати шлюб з заявницею та створити сім"ю.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження того, що укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає їх законним інтересам та інтересам їхньої майбутньої дитини, оскільки вони бажають створити сім'ю та зареєструвати шлюб, а тому, суд вважає заяву ОСОБА_1 про надання права на шлюб обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтею 51 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», статтями 21, 22, 23, 27 СК України, статтями 247, 263, 273, 293, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про надання права на шлюб - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2020 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко