Справа № 158/2705/19
Провадження № 2-а/161/48/20
31 січня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засіданння Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчука Валерія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 193344 від 20 вересня 2019 року,-
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до інспектора СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчука Валерія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 193344 від 20 вересня 2019 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 193344 від 20 вересня 2019 року, складеною інспектором СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчуком В.А., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.192 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження. Дана постанова була складена і вручена позивачу за місцем його проживання: АДРЕСА_1 . В постанові зафіксовано, що 20.09.2019 року близько 09 год. 20 хв., він порушив строки перереєстрації вогнепальної зброї .Вважає, що оскаржувана постанова винесена інспектором незаконно, з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП. Вказує, що п. 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 передбачено, що словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. А тому, справа про адміністративне правопорушення повинна була розглядатись за місцем знаходження Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична,52, однак поліцейський не дотримався положень закону та розглянув справу за його місцем проживання. Крім того, зазначає, що при розгляді справи біля його місця проживання, він був позбавлений можливості скористатись своїми правами передбаченими ст.ст. 33,245,268,278,279 КУпАП у повному обсязі, що унеможливило виконання вимог КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, оскільки після перевірки документів на зброю поліцейський пішов до свого службового автомобіля де виніс постанову, після чого вручив йому примірник постанови.
Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 193344 від 20 вересня 2019 року, складену інспектором СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчуком В.А., про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.192 КУпАП та накладення адміністративного стягнення стягнення у вигляді попередження, а провадження по справі закрити.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній справі.
Згідно розпорядження голови Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевича О.К. дану справу передано на розгляд Луцькому міськрайонному суду Волинської області у зв'язку з тим, що ухвалами Ківерцівського районного суду Волинської області задоволено заяви усіх суддів даного суду про самовідвід та неможливістю автоматичного розподілу судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа, 18 листопада 2019 року надійшла у провадження судді Філюк Тетяни Миколаївни.
Ухвалою від 19 листопада 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 20.09.2019 року інспектором СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчуком В.А. винесено постанову серії АПО18 № 193344 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.
Зі змісту постанови постанови від 20.09.2019 року серії АПО18 № 193344 вбачається, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09:20 год. порушив строки перереєстрації вогнепальної зброї «Savash Arm Stevens-350», 12 калібр,дозвіл № 1597, дійсний до 21.08.2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 192 КУпАП (а.с. 2).
Як, вбачається з копії дозволу № 1597 виданого 21.08.2013 року на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної зброї «Stevens-350», 12 калібр,2011 року випуску, ОСОБА_1 надано даний дозвіл,строк якого продовжено до 21.08.2019 року та в подальшому продовжено до 21.08.2022 року.
Статтею 192 КУпАП передбачено, що у разі порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із заяви гр. ОСОБА_1 , поданої заступнику начальника Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Миколі Цисюку, останній просить продовжити термін дії дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї Stevens-350», 12 калібру №110255К. Дана заява зареєстрована 20.09.2019 року.
Таким чином, станом на дату складення оскаржуваної постанови поліцейським (20.09.2019 року), ОСОБА_1 вже порушив норми Закону, передбачені ст.192 КУпАП, адже, строк дії дозволу закінчився 21.08.2019 року. Та обставина, що останній звернувся із заявою про продовження терміну дії дозволу в той самий день, коли поліцейським винесена постанова, не звільняє його від відповідальності, передбаченою ст.192 КУпАП.
З адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 , не спростовує факт пропуску ним строку перереєстрації мисливської гладкоствольної зброї «Stevens-350», 12 калібр, однак зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, зокрема, посилається, що справа про адміністративне правопорушення повинна була розглядатись за місцем знаходження Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична,52, однак поліцейський не дотримався положень закону та розглянув справу за його місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Органами Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.1 ст. 44, ст. 89, ч.2 ст. 106-1, ч.1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч.3 ст. 114, ч.1 ст. 115, ст. 116--2, ч.2 ст. 117, ч.1, 2 ст. 119, ч.1,2,3,5,6 ст. 121, ст. 121--1, 121--2, ч.1,2,5 ст. 122, ч.1 ст. 123, 124--1, 125, ч.1, 2і 4 ст. 126, ч.1, 2 і 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132--1, ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133--1, ч.2 ст. 135, ст.136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч.1, 2 і 3 ст. 140, ст. 148, 151, ч.6 і 7 ст. 152--1, ст. 161, 164--4, ст. 175--1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч.1 і 2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 192, 194, 195).
Статтею 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення «за місцем вчинення правопорушення», вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст.
Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, покликання позивача у позовній заяві на ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення повинна була розглядатись за місцем знаходження Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична,52, є власним тлумаченням норми Закону, та оцінюється судом як ухилення правопорушника від відповідальності.
У відповідності до ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваної постанови ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень, будь-яких заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні постанови за ст. 192 КУпАП, не надав.
Згідно із частини першої статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальністі.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В позовній заяві позивач зазначає про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 192 КУпАП.
Однак, матеріали справи,в повній мірі підтверджують факти, наведені в оскаржуваній постанові, зокрема, судом з достовірністю встановлено, що позивач, порушив строки перереєстрації вогнепальної зброї.
Отже, відповідно до ст.222 КУпАП, інспектор поліції при винесенні оскарженої постанови діяв відповідно до норм чинного законодавства, в межах своєї компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, відтак правомірно виніс оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення ОСОБА_1 дій, які стали підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.192 КУпАП.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.
Виходячи із вимог закону, враховуючи обставини події, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження є такою, що відповідає вимогам законодавства, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 90, 139, 229, 241, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Лук'янчука Валерія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 193344 від 20 вересня 2019 року - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.