номер провадження справи 32/149/19
15.01.2020 Справа № 908/2552/19
м.Запоріжжя
За позовом Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Петропавлівська, 1)
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. сталеварів, 14)
про зобов'язання вчинити певні дії,
Суддя Колодій Н.А.
При секретарі: Лола Н.О.
За участю представників сторін:
від позивача Горлов В.І., директор.
від відповідача Кулешова Л.В. (довіреність № 13 від 01.01.20)
16.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява КП електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Бердянської міської ради до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про зобов'язання відповідача провести повне відключення та від'єднання (зі зняттям напруги на ввідних комірках) електроустановок, а саме: трансформаторних підстанцій ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68 в мережі розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2019 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 09.10.2019 відкрито провадження у справі № 908/2552/19 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2019. Ухвалою суду від 05.11.2019 відкладено підготовче провадження на 27.11.2019. Ухвалою суду від 27.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження, закрито підготовче провадження, судове зсідання по суті призначено на 16.12.2019. У судовому засіданні 16.12.2019 оголошено перерву до 15.01.2020.
У судовому засіданній 15.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимог, з підстав викладених у позовні заяві.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що відключення трансформаторних підстанцій є неможливим, оскільки через них постачається електрична енергія споживачам.
У судовому засіданні 15.01.2020 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, а також після судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Бердянської міської ради засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Бердянська, від імені якої виступає Бердянська міська рада (власник), підпорядковане власнику, підконтрольне та підзвітне уповноваженим органам власника, здійснює свою діяльність в межах Міської програми відшкодування витрат на обслуговування об'єктів зовнішнього освітлення вулиць та технічних засобів регулювання дорожнього руху на 2019, прийнятою Рішенням сесії Бердянської міської ради.
В позовні заяві позивач зазначив, що на протязі багатьох років на баланс Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Бердянської міської ради, рішеннями сесій Бердянської міської ради, передавалися безхазяйні електроустановки - трансформаторні підстанції № ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68.
Зазначені електроустановки є комунальною власністю і закріплені за КП ЕМЗО «Міськсвітло» на праві господарського відання. Трансформаторні підстанції № ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68 у технологічному процесі зовнішнього освітлення позивачем не задіяні та не використовуються, кошти на обслуговування цех підстанцій Бердянською міською радою не виділяються. КП ЕМЗО «Міськсвітло» не є споживачем електричної енергії та немає договірних відносин з ПАТ «Запоріжжяобленерго» по вищезазначеним електроустановкам, а також не приймає участі у технічному процесі їх експлуатації.
У зв'язку з зазначеним, позивач листами № 38 від 12.02.2019, 59 від 04.03.2019, 142 від 13.05.2019, № 178 від 12.06.2019, № 212 від 17.07.2019, звертався до ПАТ ««Запоріжжяобленерго» з вимогами негайно здійснити відключення трансформаторних підстанцій з центрів живлення та для подальшої експлуатації укласти договір оренди цих електроустановок.
Листами № 223 від 31.07.2019, № 224 від 31.07.2019, № 271 від 09.09.2019 позивач також запропонував відповідачу вирішити питання щодо прийняття на баланс ПАТ «Запоріжжяобленерго» трансформаторні підстанції.
У відповідь на такі звернення, у листах № 002-16/13330 ВІД 07.08.2019, № 002-16/15558 від 16.09.2019 № 001-002/15849 від 20.09.2019, відповідач повідомив позивача про те, що оскільки від ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68 заживлені фізичні та юридичні споживачі м. Бердянська, то відключення трансформаторних підстанцій неможливе. А також пропонував укласти договір на оперативно-технічне обслуговування з спеціальною організацією, яка має право виконувати роботи в електроустановках напругою вище 1000 Вт, зокрема з Бердянським ММРЕМ.
Позивач не погодився з пропозицією відповідача щодо укладання договору на оперативно-технічне обслуговування трансформаторних підстанцій посилаючись на недоцільність такої пропозиції та зазначивши, що позивач діє на комерційній основі з метою отримання прибутку.
Оскільки спір не було вирішено мирним шляхом, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача провести повне відключення та від'єднання (зі зняттям напруги на ввідних комірках) електроустановок, а саме: трансформаторних підстанцій ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68 в мережі розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку (ст. 2 ЗУ «Про ринок електричної енергії» )
Згідно з вимогами Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.
Статтею 46 Закону «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу електричної енергії надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг тощо.
Відповідно до пункту 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний, зокрема, дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Регулятором; забезпечувати безпечне, надійне та ефективне функціонування систем розподілу (передачі) електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 7.1 ПРЕЕ визначено, що електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Умови та порядок припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу визначені у пункті 7.5 ПРРЕЕ. Так, оператором системи здійснюється припинення потачання електричної енергії за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
- відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
- недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
- заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
- несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);
- невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
- закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
- закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
-порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж).
Разом з тим, обмеження у споживанні електричної енергії має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (п. 7.3 ПРРЕЕ).
Пунктами 5.14, 5.1.1 ПРЕЕ передбачено, що оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або електропостачальнику, іншому учаснику роздрібного ринку збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил. У разі переривання електропостачання, спричиненого неправомірними діями (бездіяльністю) оператора системи, він несе відповідальність перед споживачем та електропостачальником електричної енергії згідно з законодавством. Оператор системи несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
Тобто, пунктом 7.5 ПРЕЕ визначений чіткий перелік підстав для припинення постачання електричної енергії споживачам, даний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для задоволення позовних вимог є наступні обставини: - електроустановки у технологічному процесі зовнішнього освітлення позивачем не задіяні та не використовуються; - кошти на обслуговування цих трансформаторів підстанцій позивачу не виділяються; у позивача відсутні технічної можливості для забезпечення належного та задовільного технічного стану електроустановок для експлуатації; - позивач не є споживачем електричної енергії в розумінні ПРЕЕ та не має договірних відносин з ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Отже, підстави, на які посилається позивач для відключення та від'єднання електроустановок через які здійснюється постачання електричної енергії споживачам, не передбачені пунктом 7.10 ПРЕЕ.
Крім того, як зазначено обома сторонами, через трансформаторні підстанції, які є предметом позову, постачається електрична енергія споживачам, як фізичним так і юридичним особам (житлові будинки та нежитлові приміщення). При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів порушень ПРРЕЕ з боку споживачів електричної енергії. А отже діяльність постачальника електроенергії щодо відключення від електромережі споживачів за відсутності з їх боку порушень ПРРЕЕ є незаконною.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені безпідставно та необґрунтовано, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
У позовні заяві позивач вказує на те, що трансформаторні підстанції ТП-23, ТП-25, ТП-198, ТП-238, ТП-297, ТП-43, ТП-68 є комунальною власністю і закріплені за КП ЕМЗО «Міськсвітло» на праві господарського віддання. У листі ВК Бердянської міської ради № 001-2805/32-1 від 13.12.2019 зазначено, що енергетичні об'єкти прийняти до комунальної власності від підприємств міста під час ліквідації та банкрутства на підставі рішення Бердянської міської ради № 77 від 17.04.2014.
Відповідно до 78 ГК України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ст. 136 ГК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
З зазначеного вище вбачається, що саме на позивача покладено обов'язок дбати про комунальну власність, в даному випадку про трансформаторні підстанції, нести витрати на її утримання та забезпечувати технічний стан придатний для експлуатації.
Щодо посилання позивача на те, що у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії трансформаторні підстанції мають бути передані оператору системи, а саме ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Так, приписами 2.2.10 ПРРЕ передбачено, що якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані оператору системи, до мереж якого вони приєднані.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості реалізувати таке право, як в позасудовому, так і в судовому порядку.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на поизвача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.02.2020.
Суддя Н.А. Колодій