вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4245/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.
за позовом Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620)
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573)
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору № 646/18-25/00.04.0298 від 12.11.2018р. у розмірі 2 860 938,99 грн.
Представники:
від позивача Нікуліна К.О. - представник АТ "ДніпроАЗОТ"
від відповідача Стребіж А.О. - представник Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі"
від позивача: Ковальов С.М. - представник АТ "ДніпроАЗОТ"
Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору № 646/18-25/00.04.0298 від 12.11.2018р. у розмірі 2 860 938,99 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2019р. (суддя Владимиренко І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.10.2019р. о 14:30год.
04.11.2019 до господарського суду Дніпропетровської області від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" надійшов відзив №00.01.1757 від 29.10.2019 на позовну заяву про стягнення боргу і штрафних санкцій (з додатками), в якому відповідач просить зменшити до 10% від нарахованих, розмір пені та відстрочити виконання судового рішення на 1 рік, з моменту набрання рішенням законної сили.
Вищезазначений відзив відповідач обґрунтував наступним.
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" перебуває у процедурі банкрутства. Станом на 01.10.2019, згідно статистичної та податкової звітності має збитки в розмірі 110 659,2 тис.грн., кредиторську заборгованість в розмірі 2 098 401тис. грн., у тому числі заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 173 071 тис.грн. Саме ці обставини, на думку відповідача, свідчать про тяжкий фінансово-економічний стан, що підтверджується копією балансу, звіту про фінансові результати. Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" є основним теплопостачаючим підприємством міста Кам'янського, а отже має стратегічне значення для міста, покладання на нього неспіврозмірних штрафів тільки погіршить і так тяжке фінансове положення, що може призвести до зриву опалювального сезону 2019-2020, тому відповідач вважає, що це є виключною обставиною для зменшення нарахованої пені.
Відповідач зазначив, що блокування рахунків підприємства не приведе до погашення заборгованості перед позивачем, оскільки підприємство має заборгованість перед іншими кредиторами, а також велику заборгованість із заробітної плати, що хронологічно передують встановленій рішенням по справі №904/4245/19, і в першу чергу органами ДВС буде погашатися саме вона. Відтак підприємство потребує відстрочення виконання рішення по справі №904/4245/19 для того, щоб знайти джерела і засоби по здійсненню розрахунків за ним. Підприємство наразі знаходиться у стані банкрутства і на нього, відповідно, рішення виконкому Кам'янської міської ради №319 від 24.1019, покладено обов'язок по проведенню опалювального сезону 2019-2020 у місті Кам'янському.
14.11.2019 до господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №016/66/н-1 від 11.11.2019, в якому позивач просить:
- задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;
- в задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми пені до 10% відмовити;
- в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 1 рік -відмовити.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна та ін. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Господарським судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що на даний час справа №904/1334/18 про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573) перебуває у провадженні судді Камші Н.М.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019р. передано матеріали справи №904/4245/19 господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №904/1334/18 про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573), для розгляду спору по суті в межах цієї справи.
18.11.2019 до господарського суду від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" надійшло клопотання про передачу справи №00.01.1867 від 13.11.2019, в якому відповідач просив матеріали справи щодо позовної заяви Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій передати для розгляду в межах справи №904/1334/18 про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168, ідентифікаційний код юридичної особи 03342573).
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2019р. справа № 904/4245/19 передана на розгляд судді Камші Н.М.
Згідно ч. 14 статті 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2019 прийнято матеріали справи №904/4245/19 за позовом Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м.Кам'янське до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м.Кам'янське про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору № 646/18-25/00.04.0298 від 12.11.2018р. у розмірі 2 860 938,99 грн. до розгляду в межах справи №904/1334/18 про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168, ідентифікаційний код юридичної особи 03342573), підготовче засідання призначено на 23.12.2019р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020.
Представники позивача у судовому засіданні 23.01.2020 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2020 проти задоволення позову не заперечував, однак, просив зменшити до 10% від нарахованих, розмір пені та відстрочити виконання судового рішення на 1 рік, з моменту набрання рішенням законної сили.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.01.2020 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 22.08.2018 відкрито провадження у справі № 904/1334/18 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт надання послуг з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води), строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2018 року між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" (замовник) та Акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ" (виконавець) укладений договір №646/18-25/00.04.0298 про надання послуг з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води) (надалі по тексту - договір).
За змістом договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води), а замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх вартість. Код ДК 021:2015 код 65120000-0 (предмет договору).
Виконавець протягом опалювального сезону 2018-2019 років, початок та закінчення якого встановлюється відповідним рішенням органів місцевого самоврядування, передає замовнику підживлювальну воду в обсязі 135 700,00 м3, в тому числі по місяцях згідно таблиці №1 (п. 1.1. договору).
Кількість фактично відпущеної підживлювальної води визначається за показниками тепловодолічильників "Ергомера-125", що встановлено у районі теплоелектроцентралі виконавця на лініях прямої і зворотної мережної води на житловий масив "Південний" (м.Кам'янське) (п. 1.6. договору).
Згідно п. 1.7. договору показання тепловодолічильників "Ергомера-125" знімаються сторонами щомісячно за участю уповноважених представників обох сторін. На підставі знятих показань тепловодолічильників сторони розраховують загальну кількість підживлювальної води, поставленої (відпущеної) замовнику за договором протягом розрахункового місяця.
Вартість послуг, що є предметом цього договору (вартість підживлювальної води, що постачається замовнику), встановлюється виконавцем самостійно, у калькуляціях, виходячи з планової собівартості одержання і готування підживлювальної води та кількості відпущеної замовнику підживлювальної води. Замовник визнає вартість підживлювальної води, самостійно розраховану виконавцем і зафіксовану ним у калькуляціях виконавця та наданих замовнику, та зобов'язується сплачувати вартість підживлювальної води, визначену відповідно до цього пункту договору з урахуванням вимог, передбаченими ч. 4 ст. 36 ЗУ від 25.12.2015 р. № 922-VII "Про публічні закупівлі" (п. 2.1. договору).
Згідно п. 2.3. договору загальна сума договору складає 4 027 033,2 грн. з ПДВ (20%).
Відповідно до пункту 2.4. договору на підставі показань тепловодолічильників "Ергомера-125" сторони складають та підписують Акт встановлення кількості підживлювальної води, відпущеної виконавцем замовнику протягом розрахункового періоду (далі - "Акт встановлення кількості підживлювальної води").
На підставі Акту встановлення кількості підживлювальної води сторони щомісяця, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, складають та підписують Акт про відпуск підживлювальної води, в якому зазначається кількість підживлювальної води, фактично поставленої виконавцем за цим договором у розрахунковому періоді. Зазначений акт є підставою для здійснення між сторонами розрахунків за відпущену у розрахунковому місяці підживлювальну воду (п. 2.8. договору).
Згідно з п. 2.11. остаточний розрахунок за фактично відпущену підживлювальну воду здійснюється замовником до 10-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем. У випадку нездійснення або неналежного здійснення замовником оплати вартості
підживлювальної води, виконавець має право обмежити, частково або повністю припинити відпуск підживлювальної води замовникові.
Замовник зобов'язаний сплатити виконавцю, в порядку та на умовах даного договору, вартість послуг з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води). Замовник зобов'язаний у разі порушення, невиконання чи неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, в тому числі і у разі розірвання його сторонами, відшкодувати виконавцю понесені ним збитки (п. 3.4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору у разі порушення замовником строків здійснення платежу(ів) в якості оплати за відпущену підживлювальну воду чи строку здійснення остаточного розрахунку за відпущену підживлювальну воду, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми грошових коштів, яка підлягала (підлягає) сплаті, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє замовника від виконання від виконання зобов'язань, передбачених цим договором.
Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та його скріплення печатками сторін, але не раніш ніж через 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі і діє до закінчення опалювального сезону 2018-2019р.р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (п. 8.1. договору).
Згідно з п. 8.4. договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, прийнятих на себе за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не надано.
Отже договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.
У відповідності до умов договору у листопаді 2018-березні 2019 позивачем надавалися відповідачу послуги з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води), що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками актами про передачу підживлювальної згідно договору № 1/5 від 30.11.2018, № 2/5 від 31.12.2018, № 3/5 від 31.01.2019, № 4/5 від 28.02.2019, № 5/5 від 31.03.2019 (а.с. 47-51).
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості постачання підживлювальної води не виконав, станом на 23.01.2020 заборгованість Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" перед Акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ" за Договором складає 2 249 218,27 грн., а саме згідно:
- акту № 1/5 від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 867 798,36 грн.;
- акту № 2/5 від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 395 740,75 грн.;
- акту № 3/5 від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 328 092,66 грн.;
- акту № 4/5 від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 331 426,26 грн.;
- акту № 5/5 від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 326 160,24 грн.
Акт надання послуг є первинним документом бухгалтерської звітності, що фіксує господарську операцію, яка відбулась між сторонами, а тому може підтверджувати факт надання позивачем та отримання відповідачем обумовлених договором послуг на платній основі.
Зобов'язання відповідача щодо оплати отриманих послуг передбачено умовами договору та нормами законодавства.
30.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію №016/62/н з вимогами про оплату заборгованості та штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань по договору, яка була отримана відповідачем 03.09.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 52-57).
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату вартості постачання підживлювальної води з листопада 2018 року по березень 2019 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на час звернення до суду у розмірі 2 249 218,27 грн., що і стало причиною спору.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж положення містяться і в ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов'язань за спірним договором позивачем, в свою чергу відповідачем вони були порушені, оскільки надані послуги з експлуатації водоочищувальних станцій (постачання підживлювальної води) з листопада 2018 року по березень 2019 року не були оплачені відповідачем.
Відповідно до умов договору, строк оплати яких є таким, що настав.
Доказів оплати вартості постачання підживлювальної води у сумі 2 249 218,27 грн. відповідач не надав.
Враховуючи, що наявність заборгованості у розмірі 2 249 218,27 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2 249 218,27 грн. підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 484 901,98грн., 3 % річних 42 832,60 грн. та інфляційного збільшення 83 986,14 грн.
Відповідно до п.4.4. договору порушення зобов'язання, що виникає з цього (надалі іменується "порушення договору"), сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.
Згідно пункту 4.1. договору у разі порушення замовником строків здійснення платежу(ів) в якості оплати за відпущену підживлювальну воду чи строку здійснення остаточного розрахунку за відпущену підживлювальну воду, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми грошових коштів, яка підлягала (підлягає) сплаті, за кожний день прострочення платежу.
В силу п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за загальний період з 11.12.2018 по 13.09.2019, що підлягає стягненню, становить 484 901,98грн.
Щодо зменшення розміру пені до 10% господарський суд, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розмір пені за порушення строку оплати, нарахованої у відповідності до п. 4.1 договору у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми грошових коштів, яка підлягає оплаті, за кожний день прострочення платежу, не є надмірно великим, оскільки не перевищує розміру, встановленого ст. 3 Закону України "Про відповідальність занесвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідачем станом на 23.01.2020 не здійснено жодного, навіть часткового платежу, в рахунок погашення суми боргу.
Тому в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10% господарський суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних за загальний період з 11.12.2018 по 13.09.2019 на загальну суму 42 832,60 грн., що розраховані позивачем за кожним актом окремо, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Загальна сума інфляційних втрат, що підлягає до стягнення за загальний період з грудня 2018 по травень 2019 становить 83 986,14 грн.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік, господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадку, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Наведені відповідачем обставини не є тими виключними обставинами, які надають суду право на відстрочення виконання рішення суду. Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення виконання рішення на 1 рік, відповідачем не надано, згоди позивача на відстрочення виконання рішення суду відповідачем не отримано.
Таким чином, заява про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 129, 194, 232, 233, 236-241, 256, 331 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573) на користь Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) 2 249 218,27 грн. (два мільйони двісті сорок дев'ять тисяч двісті вісімнадцять грн. 27 коп.) - основної заборгованості, 484 901,98 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот одну грн. 98коп.) - пені, 42 832,60 грн. (сорок дві тисячі вісімсот тридцять дві грн. 60 коп.) - 3% річних, 83 986,14 грн. (вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість грн. 14 коп.) - інфляційних втрат та 42 914,08 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять грн. 08 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10% та відстрочення виконання судового рішення на 1 рік - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено - 03.02.2020.
Суддя Н.М. Камша