проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" січня 2020 р. Справа № 905/926/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Ільїн О.В. , суддя Слободін М.М.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача : Івченко С.П., довіреність, адвокат
від відповідача : Комісарова А.В., довіреність, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м.Маріуполь Донецької області (вх. № 3381 Д/1)
на рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р., повний текст складено 03.10.2019р. (суддя Говорун О.В.)
у справі № 905/926/19,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м.Маріуполь Донецької області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман Донецької області
про стягнення штрафу у розмірі 2 528 793,40 грн.,
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 2 528 793,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасної доставки до пункту призначення прийнятого до перевезення вантажу.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу до 5%.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі №905/926/19 позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 126 439 (сто двадцять шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 67 коп. та витрати з оплати судового збору в сумі 37 931 (тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 91 коп.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення мотивовано доведенням порушення відповідачем строку доставки вантажів на станцію призначення, обчисленого відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів за спірними накладними, а також правомірністю нарахування суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Судом задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 5%, на підставі ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України. Враховуючи недоведеність позивачем понесення ним збитків чи будь-яких інших негативних наслідків, викликаних несвоєчасною доставкою відповідачем вантажу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 5% та стягнення штрафу у сумі 126 439,67 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі №905/926/19 за позовом ПрАТ "ММК ім. Ілліча" до АТ "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, яким позовні вимоги задоволені частково в розмірі 126 439,67грн. скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків викладених у рішенні обставинам справи; наголошує, що висновок суду щодо зменшення розміру штрафу на 95 % суперечить обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Наполягає, що питання щодо зменшення неустойки повинно розглядатися із врахуванням принципу змагальності та майнових інтересів обох сторін.
На думку апелянта, звіт про фінансові результати за 2018 рік Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», який було прийнято до уваги судом першої інстанції, є неналежним доказом з огляду на те, що позов заявлено до юридичної особи, АТ «Укрзалізниця», фінансового звіту якого до матеріалів справи не додано. Поряд з цим, регіональна філія «Донецька залізниця» взагалі не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом відповідача.
Наголошує на відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження майнового стану АТ «Українська залізниця», що виключає можливість прийняття судом рішення про зменшення штрафу, керуючись нормами ч.1 ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
Зазначає, що позивач зареєстрований та здійснює господарську діяльність у місті Маріуполь Донецької області, який є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається на його господарській діяльності; згідно звіту про фінансові результати ПрАТ "ММК ім. Ілліча" по результатам роботи за перший квартал 2019р. Товариством отримано збитки в розмірі 1 481 095 тис. грн. які знаходяться у прямому причинному зв'язку з діями відповідача.
Апелянт посилається на те, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать числені судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі №905/926/19 та встановлено строк для подання Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця», проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі № 905/926/19 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що частина залізничної мережі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» розташована в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з містом Маріуполь між станцією Волноваха та станцією Комиш-Зоря, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, внаслідок чого має місце затримка доставки вантажу. Наголошує, що позивачем в позовній заяві не зазначалося про завдання йому збитків у зв'язку з порушенням термінів доставки вантажу залізницею.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі №905/926/19 на 12.12.2019 р. об 11:З0 год.
У зв'язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду справи члена колегії - судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019р. визначено колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Ільїн О.В.
11.12.2019 на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про відкладення розгляду справи №905/926/19, у зв'язку з незавчасним отриманням ухвали про призначення справи до розгляду та відсутністю проїзних квитків. Вказане клопотання скріплено електронним цифровим підписом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; розгляд апеляційної скарги відкладено на "28" січня 2020 р. об 11:30 год.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні на дату розгляду справи члена колегії - судді Гетьмана Р.А., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020р. визначено колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Ільїн О.В., Слободін М.М.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача просив рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019 року у справі № 905/926/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснено перевезення різних вантажів, одержувачем яких є ПрАТ "ММК ім.Ілліча" по наступним залізничним накладним:
№34251462, №34403642,№34471557, №34572230, осн.№34584011 дос.№34708255, №34590836, №34607580, №34628677, №34639963, №34643866, №34655316, №34655431, №34663112, №34672592, №34673756, №34678086, №34678250, №34678276, №34678409, №34690107, №34694448, №34699041, №34706648, №34710277, №34710301, №34714006, №34718247, №34719609, №34720151, №34720359, №34720383, №34720516, №34748004, №34748251, №34748822,№34748830, №34758433, №34759373, №34759597, №34766725, №34769703, №34771311, №34772616,№34772731, №34773861, №34782193, №34784363, №34784843, №34785261, №34786996, №34788109, №34793067, №34793075, №34796797, №34798587, №34798678, №34804955, №34814038, №34814079, №34814103, №34815068, №34825141, №34829713, №34829747, №34835686, №34840157, №34845800, №34855437, №34865378, №34865394, №34865584, №34865600, №34865774, №34865790, №34865907, №34907790, №34908160, №34908772, №34908988, №34951483, №34954206, №34954750, №34956433, №34957167, осн.№36435964 дос.№34703413, №36446102, №36450724, осн.№36460426, дос.№53631339, дос.№36464865, №36463032, №36464956, №36468817, №36476059, №36478519, №36479459, №36481950, №36481976, №36488344, №36488351, осн.№36519965, дос.№34774455, осн.№36534436, дос№.53700043, №36540391, №36544401, №36544591, №36545044, №36545150, №36567014, №36567188, №36567196, №36579977, №36621506, №36663649, №36666949, №36673622, №36738540, №36746634, №36783934, №40034282, №40228041, №40259731, №40263048, №40293128, №40301780, №40393845, №40410748, №40411993, №40412009, №40412017, №40412025, №40412033, №40412041, №40412058, №40574329, №40694184, №42289363, №42503490, №42566091, №42566109, №42566117, №42566125, №42668798, №42668806, №42668814, №42668822, №42668830, №42668848, №42717686, №42739904, №42805622, №42830802, №42843268, №42846899, №42853283, №42853473, №42853481, №42853499, №42878603, №42883124, №42926469, №42926477, №42952309, №42953703, №42953711, №42953729, №42953752, №42976183, №42985838, №42985846, №42985853, №42985861, №42985879, №42999250, №43284066, №43288059, №43288083, №43291509, №43301712, №43302652, №43308840, №43310101, №43310994, №43312438, №43348820, №43355379, №43357045, №43360825, №43446483, №43463058, №43467232, №43512144, №43512151, №43521202, осн.№45026796 дос.№45056355, №45036142, №45036902, осн.№45054152, дос.№45093390, №45055704, осн.№45075546, дос.№45122645, дос.53942132, осн.45076676, дос.№45105020, дос.№45113297, осн.№45110210, дос.№45136223, осн.№45110228, дос.№45118338, осн.№45123098, дос.№47987789, №45132479, №45136942,№45136959, осн.№45158409, дос.№45210861, №45162120, №45162138, №45162146, №45162153, №45183100, №45183118, №45183126, №45183134, осн.№45183480, дос.№45216579, дос.№45242922, №45204583, осн.№45204609, дос.№45232931, осн.№45204617, дос.№45233038, №45204625, осн.№45204864, дос.№45212776, осн.№45212875, дос.№45234358, осн.№45212891, дос.№45234218, осн.№45223054, дос.№45228038, осн.№45242260, дос.№45263985, осн.№45242286, дос.№45278728, осн.№45248473, дос.№45283215, дос.№48009740, осн.№45253499, дос.№45258092, дос.№48076442, осн.№45302007, дос.№45030012, №45313129, осн.№45324043, дос.№45329190, №45324456, №45324464, осн.№45331568, дос.№45030053, №45331808, №45331816, №45331824, №45331832,№45331840, осн.№45351152, дос.№45380797, дос.№45385663, осн.№45351434, дос.№45441441, осн.№45379450, дос.№45437423, осн.№45383411, дос.№48089718, №45420916, осн.№47074240, дос.№47170485, осн.№47157110, дос№47157300, №47180781, осн.№47212923, дос.№47285911, №47219209, осн.№47230065, дос.№47273198, осн.№47230081, дос.№47233986, осн.№47253026, дос.№47317730, дос№47259205, осн.№47254596, дос.№47256607, осн.№47254594, дос.№.47256623, осн.№47262324, дос.№47288121, осн.№47262415, дос.№47287958, осн.№4726886, дос.№47286133, осн.№47271093, дос.№47304522, дос.№53665121, №47272281, осн.№47282579, дос.№53633624, осн.№47285572, дос.№47313082, №47298526, №47306667, осн.№47310677, дос.№47326871, №47311444, осн.№47325113, дос.№47325121, №47337381, №47342175, осн.№47351804, дос.№47425145, дос.№47508528, дос.№47452560, дос.№47503610, №47354865, осн.№47356969, дос.№47398755, дос.№47360193, осн.47380217, дос.№47435268, осн.№47380654, дос.№47386941, осн.№47382015, дос.№47425517, осн.№47382056, дос.№53647731, №47404827, осн.№47404827, дос.№53797478, осн.№47412754, дос.№47452230, №47412986, осн.№47412994, дос.№47475876, №47413067, №47415021, №47416573, №47416615, №47435193, осн.№47443239, дос.№47529045, дос.№47476320, осн.№4744326, дос.№47519301, осн.№47446646, дос.№47533971, осн.№47452081, дос.№47472915, №47461223, №47461405, осн.№47465604, дос.№47484910, осн.№47465802, дос.№47608088, дос.№53635652, осн.№47472295, дос.№47477807, №47475751, №47475934, осн.№47500970, дос.№47476270, дос.№53733770, дос.№47517453, дос.№47503511, осн.№47507694, дос.№47604079, осн.№47508296, дос.№47551163, осн.№47508312, дос.№47530571, дос.№47551023, осн.№47510391, дос.№47552856, осн.№47510441, дос.№47519202, №47514211, №47514245, №47514252, №47523543, осн.№47523709, дос.№47554589, осн.№47523717, дос.№47556246, №47525704, №47525753, №47525779, №47525787, №47530506, осн.№47531728, дос.№47568308, осн.№47537550, дос.№47572334, осн.№47569793, дос.№47613914, дос.№47614110, дос.№53697744, осн.№47572839, дос.№47606686, дос.№47639885, осн.№47573035, дос.№47606264, осн.№47574595, дос.№47595269, дос.№47609060,№ 47575592, осн.№47575634, дос.№47623434, №47575709, осн.№47576822, дос.№47614359, осн.№47577374, дос.№47606660, №47577754, №47578166, №47580790, №47604285, осн.№47606009, дос.№47657572, осн.№47607353, дос.№47671854, №47608104, №47608138, осн.№47614227, дос.№47631395, №47628235, осн.№47634597, дос.№47611835, дос.№47664321, осн.№47635115, дос.№47664388, дос.№53738902, осн.№47636402, дос.№47606728, дос.№47657960, №47637608, осн.№47638366, дос.№47657564, осн.№47652573, дос.№47682992, дос.№47758354, осн.№47652656, дос.№47675962, осн.№47652664, дос.№47682703, осн.№47670526, дос.№47689575, дос.№47712120,осн.№47671219, дос.№47698550, дос.№47606751, дос.№47678768, №47671227, осн.№47672779, дос.№47684618, осн.№47676028, дос.№47710199, дос.№47713326, осн.№47677208, дос.№47683156, дос№.47691654, осн.№47686258, дос.№47728365, дос.№47728555,осн.№47740931, дос.№53696357, дос.№53740973, дос.№53817912, осн.№47745278 дос.№53737854, №47747159, №47775432, №47775457, осн.№47793955 дос.№47812144, осн.№47803952 дос.№47786637 дос.№47857958, осн.№47803994 дос.№47820006, №47804075, осн.№47807904 дос.№47833280, осн№.47808423 дос.№47833298, осн.№47810296 дос.№47830682, дос.№47828140, осн.№47830203, дос.№47864038, осн.№47831284 дос.№47845334, осн.№47842109 дос.№47861687, осн№.47842158, дос.№47861711, осн.№47842174 дос.№47861901, №47847041, осн.№47848643 дос.№47886973, дос.№47869193, осн.№47848908, дос.№47895602, осн.№47849526 дос.№47868757, осн.№47851779, дос.№47606900, №47857552, №47857560, №47857743, осн.№47859129 дос.№47869441, осн.№47864996 дос.№47895917, дос.№47895685, осн.№47865134, дос.№47606942, дос.№53813101, №47865142, №47865159, №47865167, осн№.47865183 дос.№47985767, №47865191, №47865209, осн.№47866918, дос.№47868468, дос.№47890751, дос№.47606959, дос№.47945993, №47910948, осн№.47911409 дос.№47934666, осн.№47948583 дос.№47973854 дос.№47996996, №47949474, осн.№47950662, дос.№47890827, №47952890, №47952940, №47954052, осн.№47955927, дос.№47985791, осн.№47971171 дос.№47987672, №47982194, осн.№47982889 дос.№47607023, дос.№47986906, дос.№47986914, №47986112, №47986120, осн.№47990189 дос.№45013711, осн.№47997382 дос.№45021094, №47999750, №47999768, осн.№48002117 дос.№48013155, дос.№48043707, №48002265, №48002299, осн.№53550042 дос.№53788998, №53564191, осн.№53604351 дос.№53607503, №53618856, №53687596, №53687638, №53687703, №53715462, №53715512, №53751772, осн.№53764601 дос.№53771697, 53764643, осн.№53764700 дос.№53770707, дос.№53832929, №53767810, №53773644, осн.№53902268 дос.№45242237, осн.№53952685 дос.№53961595, осн.№53988960 дос.№53993242, №53998597, №53998605, №53998639, №53998654, №53998662, №53998696, №53998746, №53998779, №53998803, №53998837, №53998852, №53998878, №53998902, №53998944, №53998985, осн№.45318367 дос.№45328952, №53536090, №53536108, №53540084, №53544441, №53544458, №53642906, №53642914, №53642922,№ №53644365, №53644431, дос.№53712691, №53644464, №53644498, №53645040, №53668885, №53717591, №53746301, №53746319, №53752952, №53814810, №53814828, №53916862, №53922480, №53922498, №53928610, №53928628,№ 53937397, №53937413, №53937439, №53937454, №53939187, №53939195. №47889670, №47313085, №47268867, №53817912.
Подані до справи позивачем залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу, тощо.
Вантажі, що прямували за вказаними залізничними накладними, відповідачем доставлені позивачу після закінчення нормативно встановленого терміну доставки, про що свідчать календарні штемпелі видачі вантажу (графа 52) у залізничних накладних.
Спір у справі виник з підстав недотримання відповідачем строків доставки вантажу, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у загальному розмірі 2 528 793,40 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно з приписами ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина 1 статті 313 Господарського кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998року затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), яким визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення (ст.6 глави 1 Статуту залізниць України).
За положеннями ст. 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 затверджено Правила обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), п. 1.1 яких передбачено, що у разі перевезення вантажною швидкістю терміни доставки вантажу обчислюються за маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи згідно із заявою відправника у графі 7 залізничних накладних, вантаж перевозився вантажною швидкістю.
Термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата (п. 1.2 Правил).
За положеннями п.п. 2.1, 2.4, 2.9, 2.10 Правил, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з приписами ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; З) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
За приписами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до календарних штемпелів на залізничних накладних (графа 52) відповідач доставив позивачеві вантажі з порушенням термінів доставки, визначених ст. 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що згідно із ст. 116 Статуту є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 2 528 793,40 грн., розрахування якого перевірено судом.
Судом першої інстанції вірно відхилені доводи відповідача щодо невірно нарахованого штрафу за накладними №40259731 від 05.01.2019 та №47416573 від 24.12.2018, щодо відсутності підстав для нарахування штрафу за накладною №47416615 від 24.12.2018 та за досильними накладними від 18.12.2018 №47285911 та №47273198, що не оспорюється відповідачем в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та факт порушення відповідачем визначених Правилами термінів доставки вантажу за накладними, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 2 528 793,40 грн.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу (вх.№11579/19 від 11.06.2019) до 5%, судова колегія зазначає наступне.
В підставу клопотання відповідач посилався на те, що позивача (як вантажоодержувача) безпосередньо обслуговує регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», місцезнаходженням якої є місто Красний Лиман Донецької області. Практично вся мережа регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» знаходиться в зоні проведення АТО, що значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії «Донецька залізниця» та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів, які були затверджені задовго до початку проведення АТО.
До початку АТО переважна більшість вантажів прямувала до станцій міста Маріуполь зі станцій Авдіївка та Ясинувата через станцію Донецьк. Зазначені ділянки мали дві залізничні колії та були електрифікованими. На сьогоднішній день станція Ясинувата та Донецьк знаходяться на непідконтрольній українській владі території і рух потягів у бік міста Маріуполь припинено з осені 2014 року. Єдиним залізничним сполученням з м.Маріуполь на цей час є ділянка залізниці між ст. Волноваха та ст.Комиш-Зоря, яка обладнана напівавтоматичним блокуванням, що дає змогу знаходження лише одного поїзду на перегоні між двома станціями. Окрім позивача в м. Маріуполь залізницею обслуговується чимало підприємств, що розташовані між станціями Маріуполь та Южнодонбаська. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що порушення термінів доставки вантажу мали місце з причин, незалежних від перевізника.
Зазначено також, що проведення АТО та бойові дії у межах Донецької та Луганської областей суттєво вплинули на фінансове становище регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця".
В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку. Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру даної санкції.
Таким чином, аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів обох сторін, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд апеляційної інстанції вважає доводи відповідача про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтованими частково, з огляду на таке.
Питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Суд зауважує, що в процесі реалізації договору перевезення вантажовідправник та перевізник як господарюючі суб'єкти несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального Кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, намагалася виконати зобов'язання у строк та що порушення були зумовлені винятковими обставинами, а також не завдали значних збитків контрагенту.
Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, могли передбачити пов'язані із цим ризики.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця"; схему Донецької залізниці, надану відповідачем на підтвердження наведених у клопотанні обставин та звіт про фінансові результати за 2018 рік, який свідчить, що за підсумками роботи 2018 року регіональною філією отримано збитки у сумі 1 140 891тис. грн.
Проте, вказані вище обставини, не можна визнати такими, що в силу наведених положень законодавства України можуть слугувати підставою для зменшення судом розміру штрафу на 95%, оскільки відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходженням якого є м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця». Регіональна філія відповідача "Донецька залізниця" не є юридичною особою, а отже зазначена збитковість діяльності філії АТ «Українська залізниця» не відображає загальний фінансовий результат відповідача в цілому.
До того ж, провізна плата та термін доставки визначались виходячи з фактично визначеної відстані, перевезення спірного вантажу здійснювалося виключно на підконтрольній українській владі території. При цьому, штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки, чи ні.
Колегія суддів враховує, що позивач також зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у м. Маріуполь, який є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається також і на його господарській діяльності. При цьому, суд зауважує, що у вирішенні питання щодо зменшення штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку відповідача не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні накладні на доставку вантажу.
Приймаючи на себе зобов'язання з перевезення вантажів відповідач мав враховувати обставини, які покладаються ним в підставу клопотання про зменшення штрафу, оскільки зобов'язання мають виконуватися належним чином.
В будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін, що не враховано судом першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З огляду на те, що проведення антитерористичної операції в Україні є загальновідомим фактом, судова колегія, врахувавши наведені доводи сторін, прийнявши до уваги доведення факту прострочення доставки вантажів, з урахуванням принципів пропорційності та справедливості, забезпечення розумного балансу інтересів обох сторін, дійшла висновку про справедливість зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу до 50%, а саме до суми 1 264 396,70 грн. та, відповідно, часткове задоволення апеляційної скарги ПрАТ «ММК ім.Ілліча».
За висновками судової колегії, присудження до стягнення штрафу у вказаному розмірі, з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами сторін, способом стимулювання відповідача до належного виконання зобов'язань, а також засобом недопущення використання штрафних санкцій, як інструменту отримання безпідставних доходів.
Як зазначено Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами апеляційного провадження, колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність зміни рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. у справі № 905/926/19 в частині суми штрафу, який підлягає стягненню у сумі 1 264 396,70 грн., з викладенням абзацу другого резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. у справі № 905/926/19 у зміненій редакції.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. у справі № 905/926/19 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. у справі № 905/926/19 покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. у справі № 905/926/19 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р.(повний текст складено 03.10.2019р.) у справі №905/926/19 змінити.
Викласти абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. (повний текст складено 03.10.2019р.) у справі №905/926/19 в наступній редакції:
«Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1 264 396,70грн. та витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з позовною заявою в сумі 37 931,91 грн.»
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. (повний текст складено 03.10.2019р.) у справі №905/926/19 залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129) 25604,03грн. - витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03.02.2020року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя О.В. Ільїн
Суддя М.М. Слободін