Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №160/2368/19
адміністративне провадження №К/9901/28330/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Гімона М.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (головуючий суддя Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 листопада 2018 року №Ф-1062-25/51 на суму 37621,38 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 20 травня 2019 року.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано лише 8 серпня 2019 року, що підтверджено штемпелем на поштовому конверті, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ним було подано 10 липня 2019 року, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року остання повернута скаржнику без розгляду у зв'язку з порушенням порядку подачі апеляційної скарги. Також в обґрунтування клопотання скаржник зазначав, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року ним отримано 29 червня 2019 року.
Крім того, всупереч пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, до апеляційної скарги скаржником не було додано документ про сплату судового збору, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За приписами частини першої статті 121 вказаного Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2018 року залишено без руху, у зв'язку з тим, що її подано з порушенням вимог статей 295, 296 КАС України. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
у відповідності до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 296 КАС України надати належні докази на підтвердження отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2018 року;
надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами, оскільки підстави, на які посилався скаржник у клопотанні, обґрунтовуючи пропуск строку апеляційного оскарження, судом визнано неповажними;
для підтвердження обставин зазначених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору надати належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану;
надати належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Позивачу роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 частково виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, а саме подано до суду квитанцію від 3 вересня 2019 року №58988 про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн, при цьому скаржником не було надано належних доказів на підтвердження отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки, позивачем вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було виконано не в повному обсязі, а саме не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав поновлення строку скаржником, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді М.М.Гімон
І.Л.Желтобрюх