23 січня 2020 року
Київ
справа №280/2637/19
адміністративне провадження №К/9901/36588/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-51968-56 від 18.03.2019 та вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-51968-56 від 10.05.2019.
Відповідач оскаржив це рішення, подавши 22.10.2019 апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку не заявлено; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо такі є, та надати документ про сплату судового збору.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач звернувся із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в частині сплати судового збору та із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 16.08.2019, відповідач вказував, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019 не надходило на адресу Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області, яке здійснює супроводження судової справи.
Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи, наведені в касаційній скарзі, відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції від 16.08.2019 не надходило на адресу Мелітопольського Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яке здійснює супроводження цієї адміністративної справи. Про наявність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019 відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень та 22.10.2019 направив апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Пунктом 1 частини другої цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 слугувало те, що відповідачем у цій справі є Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, на юридичну адресу якого було направлено копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.08.2019, та згідно з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано адресатом 10.09.2019, а тому доводи відповідача, щодо не надходження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019 на адресу Мелітопольського ГУ ДФС у Запорізькій області, що здійснює супроводження даної судової справи визнано необґрунтованими, що в свою чергу не дає суду підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2019.
У касаційній скарзі відповідач не наводить доводів на спростування вище наведених обставин, встановлених в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, а тому доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду