30 січня 2020 року
Київ
справа №640/19503/19
адміністративне провадження №К/9901/1100/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №640/19503/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про стягнення збитків та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 до Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №640/19503/19.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Суду від 13 січня 2020 року скаржник просить застосувати норми пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», а також зазначає, що розмір його пенсії становить 4200,00 грн.
Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, а також випадки, коли він не сплачується.
У частині першій статті 3 Закону України «Про судовий збір» законодавець виокремлює такі об'єкти справляння судового збору як позовна заява, апеляційна і касаційна скарги.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється.
Аналіз положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» в поєднанні з видами об'єктів справляння судового збору, що перелічені в частині першій статті 3 вказаного Закону, дає підстави для висновку, що в справах (спорах), пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, суду, позивачі звільняються від сплати судового збору тільки за подання позовних заяв.
У цьому випадку позивач звернувся до Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, за наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції, про відмову у відкритті провадження у справі №640/19503/19.
Таким чином, посилання заявника на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору, є помилковим.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд уважає також за необхідне зазначити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На виконання вимог ухвали Суду від 13 січня 2020 року скаржник не надав інформації про його доходи за весь попередній календарний рік, зокрема довідку про доходи пенсіонера, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, тобто з 01 січня 2019 рік по 31 грудня 2019 рік.
Суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів, відповідно до його прохання, про звільнення від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду, з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскій та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто, продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
З огляду на зазначене, Суд з власної ініціативи продовжує строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги щодо сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження справи) по справі _________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін