73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" березня 2010 р. Справа № 2-а-12738/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Попутько О.А.,
за участю:
представника позивача - Шум І.О.
представника відповідача - Міськів М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс"
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Міське комунальне підприємство "Херсонелектротранс" (далі - відповідач) звернулось до суду із адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні (далі - відповідач), в якому просить скасувати та визнати незаконним повідомлення - рішення № 0012741503/0 від 26 червня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, обгрунтувавши свої вимоги тим, що загальна земельна площа, яка підлягає оподаткуванню складає 41560 кв.м, але фактично підприємство займає меньшу площу. На даний час позивач займається оформленням земельних ділянок, в результаті чого буде встановлена фактична площа, яку займає позивач.
В той же час, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що у підприємства відстуні кошти на оформлення документів і погодився з тим, що відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила суд позов не задовольняти, пояснивши, що дії ДПІ у м. Херсоні були правомірними. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують землельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача по земельному податку з питання врахування зміни коефіціента, що характеризує функціональне використання земельних ділянок підприємств транспорту та зв"язку (з 0,8, згідно наказу від 27.11.95 №76/230/325/150 до 1,0, відповідно до наказу Держкомзему, Мінагрополітики, МінЖКГ, УААН від 27.01.06 №18/15/21/11).
На підставі акту перевірки № 1839/15-3/03328635 від 15.06.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012741503/0 від 26.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов"язання 17705,72 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний piк за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов"язку подання щомісячних декларацій.
На підставі даних площ земельних ділянок, згідно наданого позивачем податкового розрахунку по земельному податку на 2009р., з врахуванням вимог Наказу Держкомзему, Мінагрополітики, МінЖКГ, УААН від 27.01.06 №18/15/21/11, була проведена невиїзна документальна перевірка.
При проведенні перевірки були використані дані управління земельних pесурсів у м. Херсоні щодо розміру нормативної грошової оцінки земель.
Представник позивача при обгрунтуванні позовних вимог посилався на те, що підприємство фактично займає меншу площу землі ніж та, яка підлягає оподаткуванню.
Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняе його від обов"язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі i за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов"язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Позивач у позові зазначив, що він розробляє проект землеустрою по виділу ділянки земли, яка фактично займається підприємством та на теперішній час оформлення не завершено.
Стаття 15 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному poці.
Згідно Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" п. 4.2.2. ст. 4 контролюючий орган зобов"язаний самостійно визначити суму податкового зобов"язання платника податків, у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення каміральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов"язання.
Відповідно до п. 17.1.4. ст. 17 Закону України №2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов"язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов"язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п"яти відсотків суми донарахованого податкового зобов"язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення -рішення № 0012741503/0 від 26.06.2009 р. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується представником позивача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2010 р.
Суддя Ковбій О.В.