ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2020 року м. Київ № 640/11109/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, за участю третьої особи - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) з позовом до Державної регуляторної служби України (далі - відповідач-1, ДРС), Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України (далі - відповідач-2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 №5.13 (протокол №07-19) в частині, що стосується апеляції ПАТ «Харківгаз» від 02.04.2019 №610-Сл-9555-0419;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.06.2019 №56 про задоволення апеляції ПАТ «Харківгаз».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство «Харківгаз».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 замінено третю особу - публічне акціонерне товариство «Харківгаз» правонаступником на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз», третя особа).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про визнання протиправним та скасування рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 №5.13 (протокол №07-19) в частині, що стосується апеляції ПАТ «Харківгаз» від 02.04.2019 №610-Сл-9555-0419.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає рішення та розпорядження відповідачів такими, що прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства, перешкоджають реалізації компетенції позивача як суб'єкта владних повноважень та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що відповідачі дійшли помилкового висновку, стверджуючи про порушення НКРЕКП вимог частини сьомої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та абзаців 7 і 15 статті 3, частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вказавши, що НКРЕКП не затвердила та не оприлюднила у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку уніфіковану форму акта, що відповідає новій Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, а тому не повинна була проводити позапланову перевірку ПАТ «Харківгаз».
Позивач вважає, що позапланова перевірка ПАТ «Харківгаз» проведена відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за результатами перевірки складено акт, який відповідає вимогам закону, та постанова про накладення штрафу прийнята НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. НКРЕКП просить врахувати, що перевірка ПАТ «Харківгаз» проведена з дозволу Державної регуляторної служби України, а строк затвердження уніфікованих форм актів у зв'язку із затвердження нових методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), не був установлений.
Представники відповідача та ПАТ «Харківгаз» подали відзив на позовну заяву та пояснення, в яких зазначили, що вважають позов необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначив, що розпорядження від 07.06.2019 №56 відповідає вимогам Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про ринок природного газу».
Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2019 до ДРС надійшла скарга ПАТ «Харківгаз» щодо прийняття НКРЕКП постанови від 26.03.2019 № 431 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
Листом ДРС від 26.04.2019 №2878/0/20-19 надіслано запит до НКРЕКП щодо надання завірених належним чином копій (фотокопій) документів, що стосуються оскаржуваної ПАТ «Харківгаз» постанови НКРЕКП.
16 травня 2019 року до ДРС надійшов лист НКРЕКП від 11.05.2019 №5195/14.3/7-19 з матеріалами, що стосуються оскаржуваної ПАТ «Харківгаз» постанови.
За наслідками розгляду скарги ПАТ «Харківгаз» від 02.04.2019 №610-Сл-9555-0419 на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування 04.06.2019 прийнято рішення №5.13 про задоволення скарги та зобов'язано НКРЕКП усунути порушення вимог частин сьомої і п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзаців сьомого і п'ятнадцятого статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Державна регуляторна служба України, як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування у сфері господарської діяльності, визнала обґрунтованим рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 №5.13 про задоволення скарги (апеляції) ПАТ «Харківгаз» та видала розпорядження від 07.06.2019 №56 «Про задоволення апеляції», яким зобов'язала НКРЕКП усунути порушення вимог частин сьомої і п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзаців сьомого і п'ятнадцятої статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Предметом оскарження у даній справі є розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.06.2019 №56, яким зобов'язано НКРЕКП усунути порушення вимог частин сьомої і п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзаців сьомого і п'ятнадцятої статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що відповідач ДРС є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої цієї статті, який породжує для позивача певні обов'язки, у зв'язку з чим може бути предметом адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон про НКРЕКП).
Відповідно до частин першої та другої статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Функції та повноваження Регулятора визначені статтею 17 Закону про НКРЕКП.
Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг врегульовані статтею 19 Закону про НКРЕКП.
Частина перша цієї статті передбачає, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону про НКРЕКП за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Водночас, НКРЕКП при здійсненні своїх повноважень має враховувати положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та особливості, визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Оскаржуваним розпорядженням НКРЕКП зобов'язано усунути порушення вимог частин сьомої і п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII, абзаців сьомого і п'ятнадцятої статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V.
У відповідності до частини сьомої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з абзацом сьомим статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» одним із принципів державного нагляду (контроль) є його лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Відповідно до мотивувальної частини розпорядження від 07.06.2019 №56 порушення зазначених норм права полягає у тому, що НКРЕКП під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не дотримано вимог частини п'ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка передбачає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Під час розгляду скарги ПАТ «Харківгаз» Державна регуляторна служба України встановила, що позивач під час проведення перевірки використав форму акту, яка розроблена відповідно до Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 (далі - Методика № 752).
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 затверджена нова Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика № 342). Зазначеною постановою затверджена уніфікована форма акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка за структурою, формою та змістом відрізняється від форми, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752.
Оскільки уніфіковані форми актів, розроблені на виконання положень Методики № 752, не містять усієї сукупності реквізитів, передбачених уніфікованою формою акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, а реквізити, які за формою та змістом залишились незмінними, розміщуються на аркуші не за правилами, встановленими уніфікованою формою акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, вони не можуть використовуватись органами державного нагляду (контролю).
У відповідності до пунктів 1, 8, 9 частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
НКРЕКП не заперечує, що на час виникнення спірних правовідносин не затвердила уніфіковані форми актів, які б відповідали Методиці № 342, з переліком питань та не оприлюднила їх на власному офіційному веб-сайті.
У зв'язку з цим суд вважає, що розпорядження Державної регуляторної служби України про усунення зазначеного порушення є законним та обґрунтованим.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що строк, протягом якого органи державного нагляду (контролю) зобов'язані затвердити нові уніфіковані форми актів не встановлений. Також НКРЕКП посилається на те, що ДРС листом від 25.02.2019 № 1155/0/20-19 погодила проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Харківгаз», отже визнала, що форми актів відповідають вимогам закону.
Статтею 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено порядок здійснення нагляду і контролю у сфері ліцензування.
Відповідно до частини десятої статті 19 вказаного Закону позапланова перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених пунктами 2, 4 та 5 частини дев'ятої цієї статті, здійснюється лише за наявності погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.
Звернення органу ліцензування повинно містити документальне підтвердження виявлення інформації, передбаченої пунктом 2 частини дев'ятої цієї статті, або завірену ним копію відповідного звернення чи повідомлення, передбачених пунктами 4 або 5 частини дев'ятої цієї статті.
В свою чергу пункти 2, 4, 5 частини дев'ятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачають, що позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов або не узгоджується з інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині (зокрема, повідомлення про зміну даних, зазначених у підтвердних документах) або перевірки достовірності відповідної інформації;
обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;
повідомлення посадових осіб контролюючих органів про виявлені в ході виконання контрольних повноважень порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині.
Згідно з частиною дванадцятою статті 5 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев'ятої статті 19 цього Закону, покладається на юридичну або фізичну особу, яка подала відповідне звернення (повідомлення), для чого такі особи або їхні представники запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
Зазначені норми права вказують на те, що при вирішенні питання про надання погодження на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов Державна регуляторна служба України зобов'язана перевіряти наявність підстав та доцільність проведення заходів державного нагляду (контролю).
Натомість виконання органом державного нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не належить до кола питань, які Державна регуляторна служба України в силу закону зобов'язана перевіряти та враховувати при наданні погодження на проведення перевірки ліцензіата.
Отже, надання відповідачем погодження на проведення перевірки ПАТ «Харківгаз» не є доказом відповідності форм актів, які позивач використовує у своїй діяльності, вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Методики № 342.
При цьому, обґрунтованих доводів, які свідчили б, що зволікання із затвердженням нових уніфікованих форм актів протягом тривалого часу є виправданим, позивач також не навів.
Окрім того, розпорядженням від 07.06.2019 №56 НКРЕКП зобов'язано усунути порушення вимог частини п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», якою передбачено, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем за наслідками перевірки ПАТ «Харківгаз» на підставі акту перевірки 18.03.2019 № 85 прийнято постанову від 26.03.2019 № 431 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», якою, зокрема, накладено штраф в розмірі 850 000,00 грн. Також зобов'язано ПАТ «Харківгаз» привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку зазначеним споживачам за період, що перевірявся у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу та до 12.04.2019 зобов'язано привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу починаючи з жовтня 2018 року.
Суд зазначає, що Закони України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ліцензування видів господарської діяльності» є спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, вони чітко визначають форму документа, у якому викладається вимога про усунення виявлених порушень.
Матеріалами справи підтверджується, що в порушення вимог частини 15 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та частини 5 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» документ у формі розпорядження про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю за діяльністю ПАТ «Харківгаз» позивачем не приймався.
Однак, відразу після проведення перевірки та складання акту позивачем винесена постанова про накладення штрафу від 26.03.2019 № 431, до якої включена вимога про усунення виявлених порушень. Позивачем при цьому не спростовано належним чином вказане порушення та не підтверджено прийняття відповідного розпорядження.
Крім цього, оскаржуваним розпорядженням НКРЕКП зобов'язано усунути порушення вимог абзацу п'ятнадцятого статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відповідно до абзацу п'ятнадцятого статті 3 вказаного Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, зокрема, презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
Зазначене порушення, за змістом оскаржуваного розпорядження, полягало у тому, що НКРЕКП за наслідками перевірки ПАТ «Харківгаз» виявила порушення останнім вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання, у зв'язку з чим винесла постанову, якою застосувала до ПАТ «Харківгаз» штрафну санкцію. При цьому, припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, позивачем не виносилось, на що і звернула увагу у оскаржуваному розпорядженні Державна регуляторна служба України.
Водночас, позивач вважає, що при винесенні постанови про накладення штрафу за виявлене порушення ліцензійних умов, діяв у повній відповідності до вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок природного газу».
Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що застосування норм Закону України «Про ринок природного газу» не встановлює порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час, умови порядку здійснення державного нагляду (контролю) з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вимагають додержання певного алгоритму дій в разі виявлення порушень у сфері додержання ліцензійних умов, зокрема, додержання норм частин сьомої та одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та частини п'ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Враховуючи викладене, НКРЕКП, у разі виявлення порушень ліцензійних умов, зобов'язана винести розпорядження про усунення такого порушення і лише у разі виконання такого розпорядження не у повному обсязі або не у встановлений строк, застосовувати до ліцензіата фінансові та інші санкції.
Таким чином, оскільки за наслідками розгляду скарги ПАТ «Харківгаз» Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування встановлені порушення НКРЕКП вимог Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності», на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 №5.13 (протокол №07-19) в частині, що стосується апеляції ПАТ «Харківгаз», Державною регуляторною службою України видано розпорядження від 07.06.2019 №56 у відповідності до наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя В.П. Шулежко